Справа № 2а - 153 /10 р
30 вересня 2010 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Могачевської В. Й.
при секретарі Максимів О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління державної автомобільної інспекції у Волинській області, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову серії АС№ 155352 від 19 серпня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП , закривши провадження по справі через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що 19. 08. 2010 року інспектором ДПС ВДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області, старшим сержантом міліції Борисюком Миколою Юхимовичем винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В постанові зазначено, що його притягнуто до відповідальності на підставі п.1 ст.122 КУпАП «Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху ».
Однак в мотивувальній частині протоколу вказано, що ним перевищено швидкість в зоні дії знаку 3.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 41 від 10. 10. 2001 року, чим порушено вимоги п.12.9 ПДР.
Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки знак 3.1.9 ПДР не має ніякого відношення до обмеження швидкості руху транспортних засобів. Такий знак має назву « Рух транспортних засобів, довжина яких перевищує ….. м, заборонено ».
А пункт 12.9 ПДР формулюється наступним чином : « Водієві забороняється :
а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу ;
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7 ПДР, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту « и » пункту 30.3 цих Правил ;
в) перешкоджати іншим транспортним засобам, рухаючись без потреби з дуже малою швидкістю;
г) різко гальмувати ( крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо - транспортній пригоді ) » .
Отже, ним не порушено жодної заборони п. 12.9 ПДР, і, тим більше, не порушено вимог дорожнього знаку 3.1.9.ПДР, оскільки керований ним малолітражний автомобіль « КІА »жодним чином не може перевищувати максимально допустимі розміри транспортних засобів для руху дорогами України.
Крім того, просить звернути увагу, що при винесенні постанови інспектор керувався ст. ст. 14-1 і ч. 6 ст. 258 КУпАП, які стосуються фіксування порушень ПДР виключно за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису і не можуть регламентувати питання винесення постанови інспектором ДПС, який здійснює нагляд за дотриманням ПДР безпосередньо на автомобільному шляху.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. При цьому доповнив, що 19 серпня 2010 року близько 12 год. 30 хв. він дійсно на належному йому на праві особистої власності автомобілі « КІА » д. н. з НОМЕР_1рухався по автодорозі Ягодин - Ковель. Перед ним їхало три автомашини. Всі автомобілі рухалися з однаковою швидкістю Однак інспектор зупинив лише його автомобіль, який їхав останнім і повідомив, що ним перевищено швидкість, яка вимірювалася з допомогою приладу « Беркут 0506020 ». На його вимогу подати сертифікат відповідності останній категорично відмовився. Крім того повідомив, що при вимірюванні швидкості похибка може бути 2-3 км. як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, а тому, враховуючи інші, наведені ним в позовній заяві обставини, просить постанову скасувати, так як вона винесена з порушенням вимог Закону.
Представник відповідача, який про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, в суд не з”явився, але подав заперечення на позовну заяву позивача в якому просить справу вирішувати у його відсутності, відмовити у задоволенні позову про скасування постанови, а тому, вислухавши думку позивача, який просить справу вирішувати у його відсутності, суд приходить до висновку, що справу можна вирішувати без представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши фактичні обставини, викладені в позовній заяві, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АС № 039597 від 19 серпня 2010 року складеному інспектором ДПС ВДПС №4 УДАІ УМВС України у Волинській області сержантом міліції Борисюк Миколою Юхимовичем зазначено, що 19. 08. 2010 року о 12 год. 34 хв. на автодорозі Київ - Ягодин 449 км. ОСОБА_1 керував автомобілем КІА НОМЕР_1 і перевищив швидкість в зоні дії знаку 3.29 « Обмеження швидкості руху 50 », де встановлено знак 1.37 « Дорожні роботи », рухався з швидкістю 74 км/год . Швидкість вимірювалася приладом « Беркут » 0506020, чим порушив вимоги п. 12.9 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1ст.. 122 КУпАП.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АС № 155352 від 19. 08. 2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 ( двісті п”ятдесят п”ять ) грн.
У відповідності до положень ст. 7 КпАП України , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
В порушення ст. 252 КУпАП при винесенні постанови по даній справі інспектором ДПС ВДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області не було проведено всебічного, повного і об”єктивного дослідження всіх обставин справи.
Під час прийняття рішення по справі інспектором не з”ясовано обставини, передбачені ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини , які пом”якшують та обтяжують відповідальність, а також не з”ясовані інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в якій зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не подав жодного доказу на спростування тверджень позивача ( пояснення свідків чи очевидців, сертифікат відповідності прибору яким вимірювалася швидкість, дані про його повірку, дані про правомірність дій інспектора під час складання протоколу і прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення, зокрема постову відомість про несення служби, що прибор зафіксував швидкість руху автомобіля позивача, а не інших автомобілів, які рухалися попереду та інші ).
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України не доведена, , а тому постанову серії АС № 155352 винесену інспектором ДПС ВДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області сержантом Борисюк Миколою Юхимовичем 19 серпня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 в розмірі ( двісті п”ятдесят п”ять ) гривень за порушення вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати , а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити..
Керуючись ст.ст. 22, 254, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6 - 9, 11, 17, 18, 71, 104, 130, 158-163, 167, 181 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд , -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовільнити .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АС № 155352 винесену інспектором ДПС ВДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області сержантом Борисюк Миколою Юхимовичем 19 серпня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 в розмірі ( двісті п”ятдесят п”ять ) гривень за порушення вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.
П останова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя