Справа № 2а - 147 /10 р
30 вересня 2010 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Могачевської В. Й.
при секретарі Максимів О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління державної автомобільної інспекції в Тернопільській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ВО № 082790 від 01. 05. 2010 року за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що 26 липня 2010 року на його адресу надійшло повідомлення з відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції в Тернопільській області від 15. 07. 2010 року за № 712, в якому було сказано, з”явитися до них для оплати штрафу за порушення ПДР.
Оскільки йому не було відомо про за що його притягнуто до адміністративної відповідальності, так як ніяких протоколів чи постанов він не одержував, він написав заяву про видачу йому копії протоколу і постанови, з яких він довідався, що 01 травня 2010 року молодший лейтенант Підволочиського ВДАІ Боднар Ігор Володимирович виніс постанову ВО № 082790 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 01 травня 2010 року в смт. Підволочиськ, керуючи автомобілем Вольксваген № НОМЕР_1 він рухався зі швидкістю 86 км/год, чим допустив порушення пункту 12.9 ( б ) ПДР України.
Дану постанову вважає неконкретною, необґрунтованою, такою, що винесена з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права України з наступних підстав.
В цей день він дійсно рухався по вказаному маршруті.. Побачивши інспектора, який жезлом наказав йому зупинитися він звернув на узбіччя, На прохання інспектора пред”явити документи для перевірки. він віддав йому документи, з якими він підійшов до міліцейського автомобіля. Через досить короткий проміжок часу інспектор повернувся, віддав йому документи назад і дозволив продовжувати рух. Ніяких процесуальних документів : протоколу, постанови інспектор не виносив, йому не вручав, копії вказаних документів йому не направляв, прав не роз”яснював, покази вимірювального приладу «Сокіл », яким ніби - то вимірювалася швидкість не продемонстрував, чим порушив вимоги ст. ст. 251, 254, 268 КУпАП, а також Наказу № 111 « Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС України ».
Оскільки про наявність протоколу і постанови про накладення на нього адміністративного стягнення йому стало відомо більш як через два місяці, після одержання повідомлення з ВДВС Підволочиського РУЮ Тернопільської області, він незаконно був позбавлений можливості користуватися правовою допомогою фахівця в галузі права, зокрема для складання і написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів.
В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в ній. При цьому повідомив, що копію постанови про накладення на нього адміністративного стягнення йому не було вручено і не було відправлено по пошті, що є порушенням його права на захист. Копію протоколу і постанови йому було вручено на його прохання у ВДВС Підволочиського РУЮ в серпні 2010 року, а тому він не міг раніше звернутися з даним позовом.
Представник відповідача, який про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, в суд не з”явився, причини неявки не повідомив, а тому, вислухавши думку позивача, який просить справу вирішувати у його відсутності, суд приходить до висновку, що справу можна вирішувати без представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_3, яка підтвердила покази позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВО № 104 580 від 01 травня 2010 року складеному старшим інспектором ДПС Підволочиського ВДАІ УМВС України в Тернопільській області молодшим лейтенантом Боднар Ігорем Володимировичем зазначено, що 01. 05. 2010 року о 06 год. 45 хв. керуючи автомобілем по вул. Тернопільська в смт Підволочиськ рухався з швидкістю 86 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9 ( б ) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом « Сокіл № 0403407.
В даному протоколі зазначено, що позивач відмовився від дачі пояснення та підпису і йому повідомлено, що розгляд справи відбудеться на місці. В цьому ж протоколі зазначено, що до нього додається постанова ВО № ( не вказано ), що підтверджує пояснення позивача і свідка про те, що протокол на місці не складався і постанова не оголошувалася. У встановлений законом строк її копія правопорушнику не направлялася, про що свідчить відсутність відміток на копії постанови, чим порушено вимоги ст. 285 КУпАП.
У відповідності до положень ст. 7 КпАП України , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
В порушення ст. 252 КУпАП при винесенні постанови по даній справі інспектором ДПС Підволочиського ВДАІ УМВС України в Тернопільській області не було проведено всебічного, повного і об”єктивного дослідження всіх обставин справи.
Під час прийняття рішення по справі інспектором не з”ясовано обставини, передбачені ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини , які пом”якшують та обтяжують відповідальність, а також не з”ясовані інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того в порушення вимог 2 ст. 71 КАС України згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідач, який про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно, не подав жодного доказу на спростування тверджень позивача, хоч судом йому було запропоновано це зробити.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України не доведена, , а тому постанову серії ВО № 082790 винесену старшим інспектором ДПС Підволочиського району Тернопільської області молодшим лейтенантом міліції Боднар Ігорем Володимировичем 01 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 в розмірі ( двісті п”ятдесят п”ять ) гривень за порушення вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.
Керуючись ст.ст. 22, 254, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6 - 9, 11, 17, 18, 71, 104, 130, 158-163, 167, 181 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд , -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовільнити .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 082790 винесену старшим інспектором ДПС Підволочиського району Тернопільської області молодшим лейтенантом міліції Боднар Ігорем Володимировичем 01 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 в розмірі ( двісті п”ятдесят п”ять ) гривень за порушення вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.
П останова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя :