Рішення від 05.10.2010 по справі 4/178/09-27/101/10-13/231/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10 Справа № 4/178/09-27/101/10-13/231/10

Суддя

за позовом: Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗТЛ Інвест”, м. Запоріжжя

про стягнення 289 757,53 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за використання земельних ресурсів, 17 110,99 грн. пені, 49 039,09 грн. збитків від інфляції грошових коштів, 7 356,76 грн. річних відсотків та 17 861,79 грн. штрафу

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Оксещенко Ю.М.довіреність №8-юрвід29.05.08

Від відповідача: Гуляєв С.М.довіреність №2/7від05.07.10

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-3175, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ»(Відповідач у справі) перейшло право власності на державне нерухоме майно, закріплене за Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад»(Позивач у справі) на праві повного господарського відання, розташоване за адресою м. Запоріжжя, проспект Леніна, 3.

Згідно з п. 4.3 договору купівлі-продажу, а також у відповідності з угодою, укладеною сторонами 03 січня 2007 року, ТОВ «ЗТЛ»зобов'язалося відшкодовувати ЗДП «Радіоприлад»витрати за використання земельних ресурсів до переоформлення права користування (власності) земельною ділянкою загальною площею 15200 кв. м.

Протоколом Установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ»від 18.04.2007 р. № 4 змінено назву товариства та затверджено нову редакцію Статуту, в преамбулі якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест»є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ».

Згідно з розрахунком (додаток № 1 до угоди від 03.01.2007 р.) розмір відшкодування витрат, розрахований на підставі грошової оцінки, виконаної Управлінням земельних ресурсів Запорізької міської рад. на момент підписання угоди становить 6954,16 грн. (в т.ч. 20 % ПДВ - 1159,03 грн.) та підлягає індексації і перегляду у відповідності з діючим законодавством.

Відповідач зобов'язався проводити відшкодування витрат за використання земельних ресурсів щомісячно до 15 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.

Враховуючи проведену наприкінці грудня 2007 р. щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель, сума відшкодування витрат за використання земельних ресурсів з січня 2008 р. склала 7148,87 грн.(з ПДВ) щомісячно. Рішенням Запорізької міської ради № 79 від 03 березня 2008 року затверджено базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації станом на 01.01.2008 р.

ТОВ «ЗТЛ»свої зобов'язання щодо своєчасного відшкодування витрат за використання земельних ресурсів виконує неналежним чином, постійно допускаючи прострочення внесення платежів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань станом на 09 квітня 2009 року за ним обліковується заборгованість перед ЗДП «Радіоприлад»з відшкодування витрат за використання земельних ресурсів за період з лютого 2007 року по березень 2009 р. в сумі 289 757.53 грн.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України "Про плату за землю" у редакції Закону від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР (зі змінами і доповненнями), яким установлено ставки земельного податку, порядок його обчислення, пільги з оподаткування землі тощо. Стаття 78 Земельного кодексу України визначає, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У відповідності до п. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з п. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом..

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники землі і землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, кому земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII “Про плату за землю” в редакції Закону від 19.09.96 р. N 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII), яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги окремим категоріям платників.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону N2535-XII). Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом N 2535-XII.

У відповідності до ст. 15 Закону України “Про плату за землю”, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі якщо власник земельної ділянки згідно з умовами договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості відшкодовує земельний податок з покупця нерухомості шляхом включення земельного податку до загальної вартості наданих комунальних послуг, то такі послуги відповідно до вимог пп. 3.1.1 ст. 3 та п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” є об'єктом оподаткування ПДВ, а база оподаткування визначається виходячи з загальної вартості вказаних послуг

Таким чином, проаналізувавши норми діючого законодавства в аспекті земельних правовідносин, суд дійшов висновку, що обов'язок по сплаті земельного податку лежить виключно на власникові та землекористувачеві земельної ділянки.

Відповідач, не є власником земельної ділянки і зобов'язаний компенсувати Позивачу витрати які ним понесені у зв'язку з утримання земельної ділянки яка розташована під нерухомістю яку придбав Відповідач у Позивача на підставі договору купівлі-продажу від 25 грудня 2006 року.

Суд не може погодитися з розрахунком сум заборгованості які зроблені Позивачем. Розрахунок Позивача базується на хибному припущенні, що для розрахунку потрібно використовувати вартість 1 кв.м земельної ділянки, яка надана Управлінням земельних ресурсів м. Запоріжжя для земель комерційного призначення, в той час як сам Позивач сплачує земельний податок виходячи з вартості 1 кв. м земельної ділянки виробничого призначення.

Відповідачем у судовому засіданні надано зустрічний розрахунок заборгованості та докази того що підприємство займається виробничою діяльністю. Відповідно до рішення Запорізької міської Ради «Про порядок визначення грошової оцінки земельних ділянок у м. Запоріжжя»від 03 березня 2008 року № 79 грошова оцінка земельних ділянок під будинками і спорудами, які повністю або частково передаються в оренду, обчислюється пропорційно площам, що надаються в оренду, із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки (її частин) залежно від виробничо-економічної діяльності орендаря будівель або їх частин. У даному випадку зазначений нормативний акт застосовується в частині визначення розміру індексації. Розрахунок зроблений Відповідачем є вірним і відповідає чинного законодавству. Суд вважає доведеним факт того, що Відповідач займається виробничою діяльністю і індексація вартості грошової оцінки земельною ділянки яку використовує Відповідач повинна здійснюватися виходячи з цільового призначення землі - під виробничі потреби.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд керуючись ч. 3 ст. 83 ГПК України зменшує суму стягнення до 72 063,89 грн.

Таким чином суд дійшов до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ Інвест» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, кв. 208, код ЄДРПОУ 34676576) на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»(69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 3, код ЄДРПОУ 14313317, р /р №26001301000754 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 397 220 (триста дев'яносто сім тисяч двісті двадцять) грн. 38 коп. основного боргу з відшкодування витрат за використання земельних ресурсів, 72 063 (сімдесят дві тисячі шістдесят три) грн. 89 коп. -штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання, 3 811 (три тисячі вісімсот одинадцять) грн. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.10.2010р.

Суддя В.Г. Серкіз

Попередній документ
11796862
Наступний документ
11796864
Інформація про рішення:
№ рішення: 11796863
№ справи: 4/178/09-27/101/10-13/231/10
Дата рішення: 05.10.2010
Дата публікації: 27.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір