20 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду кримінальне провадження стосовно -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,за апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року, -
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2022 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушененя вчинено обвинуваченим.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що 01.03.2018 близько 04.00 години., перебуваючи поблизу салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел направлений на темне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, шляхом віджиму металопластикового вікна проник в приміщення вищевказаного салону краси, звідки таємно викрав майно, належне ОСОБА_9 конусну плойку марки «WAHI 25 мм модель (4432-0470)» вартістю 743,66 грн., конусну плойку 32 мм марки «ТІСО Professional» модель «100201vt», вартістю 657,80 грн., плойку гафре марки «Moser Max Stile» модель «4415-0051», вартістю 701,50 грн., фен марки «Moser Edition Pro 2100», вартістю 1504,20 грн., машинку для стрижки марки «Moser Primat 12030-0053», вартістю 1849,20 грн., плойку гафре марки « InfinitySlim» модель «іn033TW», вартістю 833,03 грн., плойку двійну марки «BabyLisspro» модель ВАВ 2282 ТТЕ (TwinBaRREL), вартістю 1206,42 грн., гель-лак марки «Reforma» у кількості 75 шт., вартістю за один 137,25 грн., на загальну суму 10293,75грн., гель-лак марки «Imperial» у кількості 40 шт., вартістю за один 131,00 грн, на загальну суму 5250,00 грн., основу гель-лак марки «Rubber Тор 14 мл.» у кількості 2 шт., вартістю за один 177,07 грн., на загальну суму 354,14 грн, покриття для гель-лаку MapKH«RubberТор 14 мл.» у кількості 3 шт., вартістю за один 177,07 грн, на загальну суму 531,21 грн., манікюрні ножниці марки «KodiН-24», вартістю 271,28 грн., манікюрну лопатку марки марки «Kodi», вартістю 129,50 грн, лампу для гель лаку марки «UVLED CCFL 36 w», вартістю 429,75 грн., мобільний телефон марки «Nokia 130 Duos», вартістю 292,40 грн., мобільний телефон марки «Samsung Galaxy j lDuosminiwhite», вартістю 1600,00 грн., нетбук марки «Asus ЕееPC 900», вартістю 1825,00 грн., на загальну суму 28472,84 грн.
Після цього, утримуючи при собі вказане майно, ОСОБА_8 , з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.
За результатом судового розгляду даного кримінального провадження суд, аналізуючи досліджені докази, дійшов висновку, що органом досудового розслідування доведений факт крадіжки майна потерпілого ОСОБА_9 в період часу з 21 год. 10 хв. 28.02.2018 по 06 год. 00 хв. 01.03.2018 в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_2» по вул. Боголюбова, 18 в с. Софіївська Борщагівка, проте будь-які докази, що даний злочин вчинив ОСОБА_8 відсуті, а тому останній підлягає виправданню у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, вчинене обвинуваченим.
На даний вирок прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2022 року стосовно ОСОБА_8 , повторно дослідити докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, допитати потерпілого ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
Апелянт зазначає, що всупереч вимог ст. 370, п.1 ч.3 ст. 374 КПК України, суд першої інстанції,ухвалюючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_8 , перерахував у вироку всі докази, які досліджувалися в ході судового розгляду кримінального провадження, але фактично не надав будь-якої оцінки вказаним доказам та не навів мотиви, з яких вказані докази сторони обвинувачення не прийняті до уваги.
При цьому вказує, що суд не взяв до уваги долучений та досліджений під час судового розгляду протокол огляду предметів від 01.03.2018, а також не надав оцінки диску із відеозаписом від 01.03.2018 (т.1 а.с. 193-194). Вказані докази мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки на зазначеному відеозаписі з камер відеоспостереження за адресою вчинення кримінального правопорушення зображено ОСОБА_8 , що свідчить про поверхневий аналіз судом наданих доказів, а висновок суду що кримінальне правопорушення вчинене не обвинуваченим,не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується дослідженим відеозаписом, на якому видно, що обвинувачений вчиняє кримінальне правопорушення та покидає місце вчинення злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги; пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку; повторно частково дослідивши за клопотанням прокурора обставини, встановлені під час кримінального провадження; провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою зазначеного кримінального провадження колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, перевірив зібрані на досудовому розслідуванні та досліджені в судовому засіданні докази, на підставі яких ОСОБА_11 пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України.
Частиною 3 ст. 62 Конституції України визначено, що вина особи має доводитися в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та доказах, одержаних незаконним шляхом.
Згідно вимог ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Аналізуючи вищезазначені положення чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повністю дотримався вказаних вимог закону в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Отже, всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі прокурора про те, що висновки суду у виправдувальному вироку зроблені без належного обґрунтування кожного наданого стороною обвинувачення доказу та без наведення мотиву, з яких докази сторони обвинувачення суд не взяв до уваги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, об'єктивно з'ясувавши обставини та дослідивши під час судового розгляду докази, керуючись законом, оцінив їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності на взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов обгрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не було надано беззаперечних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
При цьому, ухвалюючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_8 , суд обгрунтовано зазначив, що в ході судового провадження, на підставі досліджених доказів був доведений факт крадіжки майна потерпілого ОСОБА_9 в салоні краси " ІНФОРМАЦІЯ_2 " по АДРЕСА_3 , проте вказані докази не підтверджують той факт, що даний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_8 .
Твердження прокурора, що вина ОСОБА_8 у вчиненні таємного викрадення чужого майна належного ОСОБА_9 крім інших, наданих стороною обвинувачення та наведених у вироку письмових доказах, також підтверджується даними протоколу огляду предметів від 01.03.2018 року та відеозаписом з камер відеоспостереження за адресою вчинення кримінального правопорушення, на якому зображено, що ОСОБА_8 у помаранчевій куртці вчиняє кримінальне правопорушення та покидає місце вчинення злочину, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з дослідженого судом апеляційної інстанції диску з відеозаписом від 01.03.2018 року з камер відеоспостереження вбачається, що на ньому зафіксовані будинки, автомобілі та рух двох осіб чоловічої статі, проте встановити серед цих двох осіб ОСОБА_8 за будь якими ознаками неможливо. Крім того, зображення на вказаному відеозаписі було зафіксоване у нічний час доби, є чорно білим, а тому вказані прокурором обставини та його посилання на помаранчеву куртку, в яку нібито був одягнений ОСОБА_8 , з відеозапису не вбачаються.
Доводи прокурора про те, що в матеріалах кримінального провадження наявні інші письмові докази, які доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, та яким суд першої інстанції не дав належної оцінки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки досліджені судом та наведені у вироку докази по своїй суті та змісту не є переконливими доказами винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, як вказує прокурор.
Так, сформованими 03.03.2018 року та 30.03.2018 року витягами з кримінального провадження № 12018110200001224 підтверджується лише факт внесення 01.03.2018 року до ЄРДР даних про те, що в період часу з 21 год. 10 хв. 28.02.2018 по 06 год. 00 хв. 01.03.2018 року невідома особа, перебуваючи по АДРЕСА_3 шляхом віджиму металопластикового вікна проникла до салону краси "ІНФОРМАЦІЯ_2", звідки таємно викрала майно, що належить ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 165-166).
Крім того, факт крадіжки майна ОСОБА_9 з салону краси "ІНФОРМАЦІЯ_2" підтверджується також протоколом заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.03.2018року, з якою звернувся останній до правоохоронних органів (т. 1 а.с. 173-174); протоколом огляду та фототаблицею ілюстрацій від 01.03.2018 року, якими зафіксована обстановка на місці події в салоні краси "ІНФОРМАЦІЯ_2" (т.1 а.с. 175-182); протоколом огляду місця події та фото-таблицею до нього від 02.03.2018 року (т.1 а.с. 198-202); договором оренди 1/17 від 20.05.2017 року нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 189-191); документами про реєстрацію ОСОБА_9 , як фізичної особи-підприємця (т.1 а.с. 186-188); документами про придбання фену та машинки для стрижки, гель-лаку, тощо (т.1 а.с. 183-184); висновком судово-товарознавчої експертизи № 1505 від 30.03.2018 року щодо загальної вартості викраденого майна у потерпілого ОСОБА_9 .
Отже, проаналізувавши вищенаведені докази, суд першої інстанції вірно зазначив, що надані прокурором та досліджені в судовому засіданні докази, жодним чином не доводять, що даний злочин вчинив ОСОБА_8 , з чим також погоджується колегія суддів та вважає, що надані стороною обвинувачення докази не дають достатніх та переконливих підстав для об'єктивного висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення не надано суду належних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому доводи апеляційної скарги прокурора про те, що виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_8 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і, що судом першої інстанції істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.
За викладеним, виправдувальний вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування та ухвалення апеляційним судом обвинувального вироку, про що ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора , колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обгрунтований вирок, апеляційним судом не виявлено.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та виправдано у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушененя вчинено обвинуваченим - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3