Номер провадження 22-ц/821/544/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/6332/23 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
27 березня 2024 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
третя особа - ОСОБА_4 ;
особа, що подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання,
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання.
У січні 2024 року відповідач звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про зупинення провадження у даній справі, мотивуючи тим, що він проходить військову службу по мобілізації.
Керуючись п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України Смілянський міськрайонний суд Черкаської області ухвалою від 01 лютого 2024 року провадження у справі зупинив до закінчення відповідачем ОСОБА_3 проходження військової служби в Збройних силах України.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, 31 серпня 2023 року позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в довідці командира військової частини про перебування відповідача на військовій службі, на підставі якої суд зупинив провадження у справі, відсутні докази того, що військова частина переведена на воєнний стан, а відповідач знаходиться в зоні бойових дій та позбавлений можливості прибути до суду.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву відповідача та зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції посилався на те, що, як вбачається з довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2024 року №897/10, ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 07 квітня 2023 року. На думку суду першої інстанції ці обставини свідчать про те, що провадження у справі має бути зупинено до закінчення відповідачем ОСОБА_3 проходження військової служби в Збройних силах України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 частини першої ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 частини першої ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі №461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року №2/762 та №2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
З доданої відповідачем до заяви про зупинення провадження у справі довідки форми 5 від 23 січня 2024 року № 897/10, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , вбачається, що солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 07 квітня 2023 року (а.с. 24).
Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що військова частина НОМЕР_1 , в якій він проходить службу переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ на території України.
Таким чином, довідка за формою №5 від в 23 січня 2024 року № 897/10, видана командиром військової частини НОМЕР_1 , не є доказом, який підтверджує наявність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Відповідний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суд від 09 листопада 2022 року у справі №753/19628/17 та від 16 серпня 2023 року у справі №357/3844/20.
З урахуванням вказаних обставин та вищенаведених положень закону, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання - скасувати.
Справу направити до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 27 березня 2024 року.
Судді