20.03.24№ 336/1497/24
Пр. № 1-кс/336/218/2024
20 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000247 від 12.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 15 лютого 2024 року звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилучених під час затримання особи речей.
В клопотанні зазначила, що 12 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082080000247 внесено відомості за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до володіння, вчиненого в період дії воєнного стану, яке мало місце близько 17 години 35 хвилин 12 лютого 2024 року на території садиби за адресою: АДРЕСА_1 , та спричинило потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 6100 грн. Під час затримання особи за підозрою у вчиненні злочину у нього вилучено паспорт НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та куртку зеленого кольору з білою смугою з написом «Fashion».
Посилаючись в обгрунтування клопотання на те, що вказані предмети мають ознаки речового доказу в кримінальному провадженні, між тим вони є тимчасово вилученими, просить про накладення арешту на них.
Слідчий до суду не з'явиkfся, надавши письмове звернення, яке містить прохання про вирішення клопотання у його відсутність через зайнятість на службі, а також про його задоволення.
Зазначені обставини в силу ст. 272 КПК України не є перешкодою для вирішення клопотання.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування, знищення, відчуження вказаних предметів.
Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий, відповідає критеріям речових доказів і може використовуватися як доказ у кримінальному провадженні, оскільки за умови доведення факту незаконних дій є речами, що містять в собі інформацію про злочинні дії.
Бере до уваги суддя і співрозмірність зазначеного заходу забезпечення завданням кримінального провадження, якими є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Означене майно є тимчасово вилученим в розумінні ст. ст. 167, 168 КПК України, вказане клопотання подане у встановлений частиною 5 ст. 171 КПК України строк, що підтверджує правомірність дій слідчого і з точки зору дотримання встановленої законом процедури.
Керуючись ст. ст. 167-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені 12 лютого 2024 року під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України паспорт ГУ № 009328614 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та куртку зеленого кольору з білою смугою з написом «Fashion».
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1