ЄУН: 336/1472/24
Провадження №: 3/336/1440/2024
іменем України
22 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Запоріжсталь-10» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Запоріжжя, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 41 КУпАП,
встановила:
ОСОБА_1 під час виконання посадових обов'язків, маючи організаційно-розпорядчі функції з 08.12.2017 р. допустила порушення законодавства про працю, які оформлені актом перевірки № ПС/ЗП/2373/0362 від 30.01.2024 року, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перевіркою ЖБК «Кристал-6» встановлено, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Голові правління ЖБК «Кристал-6» видана вимога № ПС/ЗП/2373/0362/НД від 29.01.2024 року про надання документів, а саме: виписка з Єдиного державного реєстру ЖБК «Кристал-6»; статут ЖБК «Кристал-6»; наказ про призначення керівника ЖБК «Кристал-6»; заява та наказ про прийом ОСОБА_2 ; наказ про звільнення ОСОБА_2 ; табель обліку робочого часу по ОСОБА_2 ; відомості нарахування та виплати коштів при звільненні ОСОБА_2 ; рішення суду щодо виплати заборгованості із заробітної плати ОСОБА_2 .
Відповідно наданих ЖБК «Кристал-6» документів встановлено що з 01.11.2017р. ОСОБА_2 працювала в ЖБК «Кристал-6» на посаді бухгалтера за сумісництвом. 17.06.2020р. ОСОБА_2 стало відомо про існування наказу № 4 від 01.03.2020р. «Про звільнення». Згідно з текстом наказу ОСОБА_2 відсторонили з посади бухгалтера ЖБК «Кристал-6», з 01.03.2020р. за перевищення повноважень на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2020р. № 336/1202/20 пр.-1-кс/336/146/2020. З наказом № 4 від 01.03.2020р. «Про звільнення» ОСОБА_2 не була ознайомлена. 03.07.2020р. ОСОБА_2 звернулася до Комунарського районного суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-6» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди (цивільна справа № 336/3397/20).
Головою правління ЖБК «Кристал-6» надані документи, а саме: відомість нарахування компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_2 за період з лютого 2019р. по січень 2020р.; розрахунок по заробітній платі ОСОБА_2 з листопада 2017р. по лютий 2020р. включно; інформація № 000673 від 12.01.2023.
Відповідно до інформації № 000673 від 12.01.2023 встановлено, що за розрахунком по заробітній платі за період листопад 2017 по лютий 2020 нарахований дохід ОСОБА_2 складає 56952,25 грн. За вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, виплачена сума заробітної плати ОСОБА_2 склала 45846,57 грн.
В період з жовтня 2018 року ОСОБА_2 отримувала заробітну плату на банківську карту. Займаючи посаду бухгалтер та маючи повноваження на проведення платежів ОСОБА_2 виконувала перерахування заробітної плати на свою картку самостійно. Згодом було виявлено, що ОСОБА_2 майже кожного місяця перераховувала на банківську карту суму, яка перевищувала розмір її заробітної плати, що належала їй до виплати. Так, сума зайво перерахованих коштів за період з жовтня 2018 року по лютий 2020 рік складає 8702,92 грн.
За період роботи (з 15.11.2017 по 12.02.2020) ОСОБА_2 належить 54 дні щорічної оплачуваної відпустки. Згідно з розрахунком сума компенсації за невикористану відпустку, що належить до виплати складає 3126,65грн.
Враховуючи, що ОСОБА_2 протягом з жовтня 2018р. по лютий 2020р. перерахувала на особисту банківську карту зайві кошти, заборгованість за нею перед ЖБК «Кристал-6» складає 8702,92грн. Але зважаючи на необхідність виплати ОСОБА_2 компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 3126,65грн., відповідно заборгованість за ОСОБА_2 перед ЖБК «Кристал-6» складає 5576,27 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Також встановлено, що відповідно довідки ОСОБА_2 , яка працює бухгалтером ЖБК «Кристал-6» не виплачена заробітна плата за лютий 2020р. у розмірі 2485,00 грн., за березень 2020р. у розмірі 2485,00 грн., за квітень 2020р. у розмірі 2485,00 грн., за травень 2020р. у розмірі 2485,00 грн. Не виплачені відпускні за період 2017-2018рр., 2018-2019рр., 2019-2020рр у розмірі 13294,91 грн., чим порушено вимоги ч. 1 ст. 115КЗпП України. Всього заборгованість по заробітній платі з відпускними перед ОСОБА_2 складає 10708,04 грн.
В рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2022р.(справа № 336/3397/20), зазначено, що з лютого 2020р. ЖБК «Кристал-6» (відповідач) не сплачує ОСОБА_2 (позивач) заробітну плату, розмір якої станом на день ухвалення судового рішення (21.12.2022р.), складає 96892,36 грн., згідно розрахунку, який надала позивач.
Суд зобов'язував відповідача надати відповідну довідку, однак на момент ухвалення рішення суду вказана довідка суду не була надана, тому судом прийняв довідку, надану позивачем. Відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2022р. позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ЖБК «Кристал-6» заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 96892,36 грн. з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач ЖБК «Кристал-6» звернувся до апеляційного суду і просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 21 лютого 2023 року, дану справу призначено до апеляційного розгляду(справа № 336/3397/20). 21 квітня 2023 року справу було розглянуто та винесена постанова, якою апеляційну скаргу ЖБК «Кристал-6» задоволено частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2022 року у цій справі змінено в частині розміру стягнутої з ЖБК «Кристал-6» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі, визначивши останній у розмірі 35558,04 грн.(суму визначено без утримання податку).
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно фільтрованої виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2022 по 25.01.2024 рік заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 35558,04 грн. виплачено в повному обсязі.
У 2023р. ОСОБА_2 направлялися поштою розпорядження № 0007121 від 06.02.2023р. «Надати інформацію щодо відсутності на робочому місці з 02.01.2023р. по 31.01.2023р.», розпорядження № 0007125 від 04.03.2023р. «Надати інформацію щодо відсутності на робочому місці з 01.02.2023р. по 28.02.2023р.», Розпорядження № 0007130 від 11.04.2023р. «Надати інформацію щодо відсутності на робочому місці з 01.03.2023р. по 31.03.2023р.», розпорядження № 0007133 від 01.05.2023р. «Надати інформацію щодо відсутності на робочому місці з 01.04.2023р. по 30.04.2023р.». Відповідно до табелів обліку робочого часу за січень 2023р., лютий 2023р., березень 2023р., квітень 2023р., травень 2023р. ОСОБА_2 не перебувала на робочому місці.
Відповідно до наказу від 01.05.2023 № 1-К ОСОБА_2 звільнена із займаної посади бухгалтера згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль) з 01.05.2023 р.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не надала.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі остання пояснила, що така ситуація виникла у зв'язку з крадіжкою документів (бухобліку, табелів, відомостей нарахування заробітної плати тощо), що підтверджується рішенням суду з внесенням до ЄРДР.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № ПС/ЗП/2373/0362/П/ПТ від 30.01.2024 року; актом перевірки № ПС/ЗП/2373/0362 від 30.01.2024 року; наказом про прийняття на роботу ОСОБА_1 від 08 грудня 2017 року, наказом про прийняття ОСОБА_2 на роботу, розпорядженнями, табелями робочого часу, фільтрованою випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2022 по 25.01.2024 рр., випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, поясненнями голови правління ОСОБА_1 , які були надані до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, розрахунком заборгованості.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, доведена зібраними по справі доказами.
Відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2022р. позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ЖБК «Кристал-6» заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 96892,36 грн. з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач ЖБК «Кристал-6» звернувся до апеляційного суду і просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 21 лютого 2023 року, дану справу призначено до апеляційного розгляду(справа № 336/3397/20). 21 квітня 2023 року справу було розглянуто та винесена постанова, якою апеляційну скаргу ЖБК «Кристал-6» задоволено частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2022 року у цій справі змінено в частині розміру стягнутої з ЖБК «Кристал-6» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі, визначивши останній у розмірі 35558,04 грн.(суму визначено без утримання податку).
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно фільтрованої виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2022 по 25.01.2024 рік заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 35558,04 грн. виплачено в повному обсязі.
З вказаної довідки слідує, що ЖБК «Кристал-6» сплатило ОСОБА_2 заборгованість в червні 2023 року.
Відповідно до наказу від 01.05.2023 № 1-К ОСОБА_2 звільнена із займаної посади бухгалтера згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль) з 01.05.2023 р.
Частиною 2 статті 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.
Слід зазначити, що в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі N804/401/17зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок.
Тобто, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.
Події, відповідно до яких відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення мали місце в 2020 році.
В протоколі зазначено, що згідно з фільтрованою випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2022 по 25.01.2024 рік заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 35558,04 грн. виплачено в повному обсязі.
З вказаної довідки слідує, що ЖБК «Кристал-6» сплатило ОСОБА_2 заборгованість в червні 2023 року, тобто правопорушення мало місце та було припинене до виявлення факту цього правопорушення під час проведення позапланової перевірки 30 січня 2024 року, а отже зазначене правопорушення не є триваючим.
Відповідно до наказу від 01.05.2023 № 1-К ОСОБА_2 звільнена із займаної посади бухгалтера згідно п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль) з 01.05.2023 р.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що справу необхідно закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, 41 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: