Рішення від 19.03.2024 по справі 336/13561/23

ЄУН: 336/13561/23

Провадження №: 2/336/1094/2024

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

19 березня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Зарицький Максим Аркадійович) до ОСОБА_2 про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 28.12.2023 р. до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що позивач є власником транспортного засобу марки WEKA, модель 6602, спеціалізований напівпричіп - фургон - Е, номер шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

27.08.2022 р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу і отримання завдатку, який посвідчено ОСОБА_3 , державним нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори Житомирської області за реєстровим № 583.

За змістом п.1 договору, покупець і продавець зобов'язуються в строк і на умовах цього договору, викладених нижче, заключити в майбутньому договір купівлі-продажу (основний договір) на належний продавцю транспортний засіб. Вартість ТЗ сторони оцінюють в 200 000 грн.

Сторони домовились здійснити оформлення договору купівлі-продажу до 01.01.2023 р. (або раніше за узгодженням сторін) у нотаріальній конторі за адресою м.Олевськ Житомирської області. Сторони можуть за домовленістю змінити місце укладення договору (п.9 договору).

Крім того, у день укладення попереднього договору позивач передав відповідачу у володіння та користування транспортний засіб разом із реєстраційними документами на нього.

Однак, до спливу граничного строку (до 01.01.2023 р.), відповідач перестав виходити на зв'язок, не прибув до м.Олевськ Житомирської області для укладення основного договору купівлі-продажу та продовжує користуватися транспортним засобом.

За позовом представник позивача просить витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки WEKA, модель 6602, спеціалізований напівпричіп - фургон - Е, номер шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та стягнути судові витрати.

Ухвалою від 05.01.2024 р. у справі відкрито провадження, призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін на 06.02.2024 р.

06.02.2024 р. розгляд справи відкладено на 19.03.2024 р. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України за клопотанням представника позивача та відповідача.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин:

З наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки WEKA, модель 6602, спеціалізований напівпричіп - фургон - Е, номер шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.8).

27.08.2022 р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу і отримання завдатку, який посвідчено ОСОБА_3 , державним нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори Житомирської області за реєстровим № 583 (а.с.9).

За змістом п.1 договору, покупець і продавець зобов'язуються в строк і на умовах цього договору, викладених нижче, заключити в майбутньому договір купівлі-продажу (основний договір) на належний продавцю транспортний засіб. Вартість ТЗ сторони оцінюють в 200 000 грн.

Сторони домовились здійснити оформлення договору купівлі-продажу до 01.01.2023 р. (або раніше за узгодженням сторін) у нотаріальній конторі за адресою м.Олевськ Житомирської області. Сторони можуть за домовленістю змінити місце укладення договору (п.9 договору).

Позивач вказує, що у день укладення попереднього договору він передав ОСОБА_2 у володіння та користування транспортний засіб разом із реєстраційними документами на нього.

Однак, до спливу граничного строку (до 01.01.2023 р.), відповідач перестав виходити на зв'язок, не прибув до м.Олевськ Житомирської області для укладення основного договору купівлі-продажу та продовжує користуватися транспортним засобом, на вимоги про повернення транспортного засобу не реагує (а.с.10,11).

За змістом ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст..41 Конституції України, ст.321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст.317 ЦК встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст..316 ЦК України).

За положеннями ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом (ст. 321 ЦК України).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку ( у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Приймаючи до уваги наведені вище положення діючого законодавства, зобов'язання сторін за попереднім договором припинилися з 02 січня 2023 р. у зв'язку з неукладенням основного договору - договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Направлену вимогу про повернення транспортного засобу власнику відповідач проігнорував.

За змістом ст.ст.397, 398 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Статтею 399 ЦК України передбачено випадки припинення права володіння, до яких належить: 1) відмова володільця від володіння майном; 2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою; 3) знищення майна. Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна (ч.1 ст.400 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 13.09.2019 у справі № 320/5877/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У постанові від 12.10.2021 р. у справі № 910/17324/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави, у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтується на правовій підставі від початку правовідношення, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

У постанові від 14.05.2019 р. у справі № 910/16744/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення.

Отримавши спірний транспортний засіб у володіння та користування на підставі п.2.2 ПДР України на невизначений строк, за відсутності відповідного договору та пред'явлення позивачем вимоги про його повернення, відповідач зобов'язаний повернути цей транспортний засіб власнику.

З наведеного вище суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України суд сягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки WEKA, модель 6602, спеціалізований напівпричіп - фургон - Е, номер шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 25 березня 2024 року.

Суддя О.В.Дмитрюк

Попередній документ
117875130
Наступний документ
117875132
Інформація про рішення:
№ рішення: 117875131
№ справи: 336/13561/23
Дата рішення: 19.03.2024
Дата публікації: 26.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.02.2025)
Дата надходження: 06.11.2024
Розклад засідань:
06.02.2024 09:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
19.03.2024 12:00 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
15.08.2024 12:30 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
18.11.2024 12:45 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
02.12.2024 08:25 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя