ЄУН: 336/13630/23
Провадження №: 3/336/523/2024
Справа №336/13630/24
Провадження №3/336/523/2024
25 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Василівського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий,
за ч.1 ст.160 КУпАП,
27.12.2023 приблизно о 09.35 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в м. Запоріжжі по вул. Спартака Маковського біля буд.3, здійснювала у забороненому місті торгівлю продуктами харчування, а саме: м'ясом, салом. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 160 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, викликалась до суду шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця розгляду справи, так і за допомогою направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, а також смс-повідомлення на номер телефону, який указаний у протоколі.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності особи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Вище вказані дії суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст.38 КУпАП, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними документами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №391720 від 27.12.2023, в якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.160 КУпАП;
- світлиною вчинення правопорушення;
- копією паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 ;
- рапортом працівника поліції.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у сукупності, суд приходить до висновку про те, що в діях останньої міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.
За торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.160 КУпАП.
Суд встановив, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.160 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Матеріали справи не містять доказів того чи притягалась ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності.
Обставини, що обтяжують або пом'якшують його відповідальність, судом не встановлені.
Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 гривню.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 23, 33, 34, 160 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) гривня (Отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл. 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету -21081100, призначення платежу - адміністративний штраф).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: Н.С. Звєздова
Строк пред'явлення виконавчого документа «____»_____________ 20___р.
Постанова набрала законної сили «____»_____________ 20___р.
Дата видачі постанови «____»_____________ 20___р.