490/4507/22
нп 1-кс/490/1121/2024
22.03.2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4507/22
про скасування арешту майна
22 березня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі заявника ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника вилученого майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
Представник ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Зазначає, ухвалою слідчого Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.2023 за клопотанням слідчого в кримінальному провадженні №12022150000000229 від 21.09.2022за ознаками ч. 1 ст. 263 КК України, накладено арешт на майно: предмет схожий на рушницю з прицілом; предмет схожий на мисливську нарізну зброю; магазин з предметами схожими на патрони в кількості 30 шт.; 2 предмети схожі на глушники до зброї; предмет зовні схожий на пістолет з магазином та 13 предметами схожими на патрони; предмети схожі на патрони в кількості 65 шт.; 20 патронів калібру 7,62 мм.; 597 предметів схожих на кулі; предмети схожі на гільзи в кількості 96 шт.; предмети схожі на димові шашки в кількості 12 шт. Вказане майно 30.03.2023 року було вилучено в ході проведення обшуку та визнано речовим доказом.
Зазначають, що на даний час потреба в арешті майна відпала, а його продовження буде порушувати законні права володільця майна.
Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання та повернення вилученого майна власнику не заперечував. Зазначив, що на даний час проведені всі необхідні експертизи та отримано висновки, які підтверджують законність походження зброї та іншого майна.
Власник майна та його представник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022150000000229, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.03.2023 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення вогнепальної зброї, у кримінальному провадженні №12022150000000229 від 21.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.2023 було накладено арешт на вилучене за місцем проживання ОСОБА_3 майно, а саме - предмет схожий на рушницю з прицілом; предмет схожий на мисливську нарізну зброю, магазин з предметами схожими на патрони в кількості 30 шт.; 2 предмети схожі на глушники до зброї; предмет зовні схожий на пістолет з магазином та 13 предметами схожими на патрони; предмети схожі на патрони в кількості 65 шт.; 20 патронів калібру 7,62 мм.; 597 предметів схожих на кулі; предмети схожі на гільзи в кількості 96 шт.; предмети схожі на димові шашки в кількості 12 шт.
Згідно висновку експерта від 25.07.2023 року № CE-19/115-23/7949-Б, наданий на експертизу предмет є нарізним мисливським карабіном моделі «ОП МОСИНА» серії № НОМЕР_1 H (одна літера не продивляється), 1935 р.в., калібру 7,62 мм (7,62х54R). Карабін виготовлений промисловим способом ОСОБА_6 знаходиться у справному стані. Ознаки переробки чи внесення змін в конструкції досліджуваного карабіну не вносились.
Відповідно до висновку експерта від 08.06.2023 року № CE-19/115-23/7948-БЛ, один предмет, з числа наданих на експертизу, є нарізною вогнепальною зброєю. Один предмет, з числа наданих на експертизу, є нарізною вогнепальною зброєю - самозарядним мисливським карабіном моделі «ФОРТ 205» (7,62х39) серія/номер НОМЕР_2 виготовлення, виробництва КНПО «ФОРТ», АДРЕСА_2 виготовлений промисловим способом. Карабін придатний до стрільби. Ознак переробки чи внесення змін у конструкцію досліджуваного карабіну виявлено не було.
У відповідності до висновку експерта від 12.06.2023 року № CE-19/115-23/7947-БЛ, наданий на експертизу один предмет є вогнепальною зброєю самозахисту короткоствольним гладкоствольним самозарядним пістолетом моделі «ФОРТ - 14Р», серія № НОМЕР_3 , калібру 9 мм Р.А., виробництво НОМЕР_4 , «Форт» МВС України, м. Вінниця, Україна.
Даний пістолет є пристроєм вітчизняного виробництва, призначеним для стрільби (відстрілу), патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним прицілом метання снаряду. Пістолет виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби. Ознаки переробки чи внесення змін в конструкції досліджуваного пістолета - відсутні.
Крім того встановлено, що ОСОБА_3 Головним управлінням Національної поліції було надано дозволи на носіння та зберігання зброї.
Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що із клопотанням про скасування арешту майна, окрім сторони кримінального провадження, а саме підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, може звернутися інший власник або володілець такого майна.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, оскільки представником власника майна надані підтверджуючи документи про те, що в нього було вилучено вказано майно, протягом тривалого часу про підозру не повідомлено, не встановлено, що зазначене майно є предметом вчинення кримінального правопорушення у вказаному проваджені, слідчий не заперечував проти повернення майна, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба у збереженні накладеного арешту на вказане вище майно відпала. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєю власністю, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст.117,170-173,309,395 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження, №12022150000000229 від 21.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.04.2023, у справі №490/4507/22, а саме: предмет схожий на рушницю з прицілом; предмет схожий на мисливську нарізну зброю; магазин з предметами схожими на патрони в кількості 30 шт.; 2 предмети схожі на глушники до зброї; предмет зовні схожий на пістолет з магазином та 13 предметами схожими на патрони; предмети схожі на патрони в кількості 65 шт.; 20 патронів калібру 7,62 мм.; 597 предметів схожих на кулі; предмети схожі на гільзи в кількості 96 шт.; предмети схожі на димові шашки в кількості 12 шт., які було вилучено в ході проведеного 30.03.2023 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1