СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1055/24
пр. № 3/759/553/24
21 березня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 719523 від 03.01.2024 року водій ОСОБА_1 03.01.2024 року о 21:15 год. в м. Києві по вул.Обухівська 135-А, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz C 180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, у чергового лікаря нарколога КМНКЛ «Соціотерапія», водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, зважаючи на правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, враховуючи, введення на території України воєнного стану, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд розглядає справу у відсутності правопорушника.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. "Мороз та інші проти України" та інші).
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Зважаючи на вказані обставини та на те, суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи за вчинене.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з боді камери 472109.
Суддею було оглянуто відеозапис з боді камери, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду у КМНКЛ «Соціотерапія» та йому роз'яснені наслідки відмови від проходження такого огляду, однак останній не вчинив жодних дій для проходження огляду.
За результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні у суду не виникло.
Суддя зазначає, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку таку відповідальність, на думку суду, в межах КУпАП повинен нести ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 266 КУпАП та ЗУ "Про судовий збір",
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. (який підлягає сплаті за такими реквізитами отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, Святошинський районний суд міста Києва).
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Ю.О. Твердохліб