19 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/28710/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року
у справі № 160/28710/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 2643 від 24.09.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 2643 від 24.09.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 160/28710/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Судом зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. При цьому, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки. Судом досліджено, що довідка від 24.09.2021 року №2643 містить складові грошового забезпечення окрім посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Відповідно, вказана довідка свідчить про зміну розміру грошового забезпечення позивача. Водночас, спірні правовідносини в цій справі стосуються періоду з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, а довідка №2643 видана станом на 05.03.2019 року. Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Таким чином, ця довідка може бути підставою для перерахунку пенсії позивача лише з 01.04.2019 року та не може бути підставою для перерахунку з 01.01.2018 року. При цьому суд акцентував увагу на тому, що фактичний розмір надбавок, доплат, підвищень та премії станом на 01.03.2018 року (дата, станом на яку має бути видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особи згідно положень п. 1 Постанови №103) та 05.03.2019 буде відрізнятись, оскільки їх розмір щороку визначає Міністр оборони у відповідній телеграмі, що доводиться до відома військових частин, установ, організацій, закладів. Відповідно, захист прав позивача має здійснюватися шляхом первинного отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, з урахуванням додаткових його складових, наступного звернення до відповідача з перерахунком на підставі такої довідки, а в разі відмови в такому перерахунку також з наступним оскарженням такої відмови до суду. Оскільки така довідка у матеріалах пенсійної справи позивача наразі відсутня, у суду немає підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019. Враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 160/28710/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що перерахунок його пенсії на підставі наявної в матеріалах справи довідки необхідно здійснити з 01.01.2018 року, а не з моменту набрання 05.03.2019 року законної сили рішення суду у справі №826/3858/18, оскільки пункти 1,2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 порядку №45 є протиправними та не відповідають правовим актом вищої юридичної сили, а отже до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону №2262.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено довідку від 24.09.2021 року №2643 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (далі Постанова №704) про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 05.03.2019 року, за посадою «начальник курсів ЦО Дніпропетровської області ГУ МНС Дніпропетровської облдержадміністрації»: посадовий оклад 7050,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник 1480,00 грн; надбавка за вислугу років 50,00% - 4265,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (50% (ПО+ВЗ+ВР)) 6397,50 грн; надбавка за класну кваліфікацію в/сл. 2 класу (5% (ПО)) 352,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами (10% (ПО)) 705,00 грн; премія (40% (ПО)) 2820,00 грн, Усього: 23070,00 грн.
05 вересня 2023 року позивач через представника звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 01.04.2019 року.
Листом від 06.10.2023 року №48889-38830/С-01/8-0400/23 відповідач повідомив представнику позивача, що для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 24.09.2021 року №2643 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, немає законних підстав.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено довідку від 24.09.2021 року №2643 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (далі Постанова №704) про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 05.03.2019 року, за посадою «начальник курсів ЦО Дніпропетровської області ГУ МНС Дніпропетровської облдержадміністрації»: посадовий оклад 7050,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник 1480,00 грн; надбавка за вислугу років 50,00% - 4265,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (50% (ПО+ВЗ+ВР)) 6397,50 грн; надбавка за класну кваліфікацію в/сл. 2 класу (5% (ПО)) 352,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами (10% (ПО)) 705,00 грн; премія (40% (ПО)) 2820,00 грн, Усього: 23070,00 грн.
Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:
«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Також, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.»
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Тому перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки від 24.09.2021 року №2643 необхідно здійснити з 01.01.2018.
Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку позивача пенсії з 01.04.2019, оскільки довідка №2643 видана станом на 05.03.2019 року і не може бути підставою для перерахунку з 01.01.2018 року.
Підсумовуючи, суд першої інстанції під час розгляду справи не дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Згідно приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за подання адміністративного позову.
Також, матеріалами справи підтверджено сплату позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн.
Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача судових витрат позивача зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 160/28710/23 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/28710/23 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 2643 від 24.09.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 2643 від 24.09.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427).
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко