14 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14153/23
Головуючий суддя І інстанції - Рянська В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року в адміністративній справі №160/14153/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, -
Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової служби України та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо включення Приватного акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідачем протиправно було включено позивача до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило на адресу Державної податкової служби України лист № 2902/8/32-00-07-07 від 01.12.2022 про надання переліку платників податків, яких запропоновано про включення до проекту плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, у тому числі ПРАТ «ЦГЗК» на грудень.
Листом ДПС України № 17268/7/99-00-07-03-02-07 від 23.12.2022 повідомлено територіальні органи ДПС, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, який сформовано згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків», із змінами, затвердженого в.о. голови Державної податкової служби України Кірієнко Т.П. 23.12.2022, та розміщено на вебпорталі ДПС.
Вказаний план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, до якого включено ПРАТ «ЦГЗК», розміщено на офіційному веб-порталі ДПС 23.12.2023.
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік з урахуванням коригування (березень 2023 року), розміщено на офіційному веб-порталі ДПС 27.03.2023.
ПРАТ «ЦГЗК» включено до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого, середнього та незначного ступеня.
Критерії ризику високого ступеня:
рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю - 0,19;
наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн. - 3048182,19;
сума довгострокових зобов'язань і забезпечень більше ніж 10 млн. грн. або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання - 1852996000;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази - 9499549000.
Критерії ризику середнього ступеня: декларування суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період - 194977561.
Не погодившись з правомірністю включення позивача до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, останній звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права у вказаній справі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що документальна планова перевірка платника податків повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (зі змінами), проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
У випадку, коли зміни пов'язані із змінами найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) платника податків та/або виправленням технічних помилок, проекти коригування планів-графіків формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Пунктом 5 розділу І цього Порядку передбачено, що лан-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС.
Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.
Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
До підрозділу А насамперед включаються платники податків, які мають не менше ніж три критерії високого ступеня ризику та обсяги доходів або обсяги постачання для головних управлінь (далі - ГУ) ДПС у Дніпропетровській, Київській областях, місті Києві, що дорівнюють або більше ніж 100 млн. грн., для ГУ ДПС у Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Харківській областях - дорівнюють або більше ніж 50 млн. грн., для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків - дорівнюють або більше ніж 10 000 млн. грн., для інших ГУ ДПС - дорівнюють або більше ніж 20 млн. грн. (у розрахунку на рік).
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент внесення позивача до плану-графіку перевірок) було установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Разом з тим, дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану на підставі пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.
Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє станом на час розгляду справи.
Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент внесення позивача до плану-графіку перевірок) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів); в) фактичних перевірок.
Як зазначив позивач, станом на час звернення до суду з даною позовною заявою наказ про проведення планової документальної перевірки ПРАТ «ЦГЗК» та направлення на її проведення видано не було.
Вважаючи дії відповідачів щодо включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу № 826/6376/16, Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 зауважив, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відтак, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 687/1539/16-а та від 04 лютого 2020 року у справі № 320/7969/17.
З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує дії відповідачів щодо включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.
Водночас, у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.005730 Верховний Суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що позов є необґрунтованим, оскільки позивач не оскаржив дії ГУ ДПС з коригування плану-графіка, а тому обраний спосіб захисту порушеного права є неналежним, підлягає відхиленню, оскільки у даному випадку юридично значущим для позивача є саме спірний наказ, тоді як оцінка дій податкового органу щодо здійснення коригування плану-графіка охоплюється вирішенням спору щодо правомірності наказу про проведення документальної планової перевірки, прийнятого на підставі змін, внесених до плану-графіка. Натомість, самі по собі вимоги про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень про проведення коригування плану-графіка за наявності нереалізованого владного управлінського рішення (наказу), не можуть призвести до ефективного захисту порушеного права.
Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 580/170/20.
Отже, належним способом захисту прав платників податків є оскарження рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки, в тому числі з підстав порушення процедури її призначення та проведення.
Зважаючи на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права у вказаній справі колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верхового Суду, викладеній в постанові від 12.04.2023 року по справі № 200/5094/21, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року в адміністративній справі №160/14153/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов