14 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11576/23
Головуючий суддя І інстанції - Бухтіярова М.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в адміністративній справі №160/11576/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі її заяви від 01.02.2023, які полягають: у застосуванні при розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, у визначені дати, з якої має виплачуватись пенсія (01.02.2023), а також у не нарахуванні і невиплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 27.01.2023 року з урахуванням показників заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2023 роки, та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.01.2023 призначення, перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки, та з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволені іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що суд першої інстанції протиправно ототожнив поняття «призначення пенсії» та «отримання пенсії», що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12.08.1999 Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
03.11.2010 позивач звернулась за призначенням пенсії та їй з 03.11.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (працівник освіти).
Виплату пенсії за вислугу років призупинено з 08.11.2010 у зв'язку із працевлаштуванням позивача на посаду, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років (вчитель початкових класів в загальноосвітній школі) про що зазначено відповідачем у відзиві.
01.02.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відділ обслуговування громадян №11 (сервісний центр) із заявою про перехід на інший вид пенсії (а.с. 59).
Відповідно до розписки-повідомлення до заяви від 01.02.2023 за вх.№346 були додані наступні документи: заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, диплом, довідка про прийняття на роботу, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, заява про спосіб виплати пенсії, свідоцтво про шлюб, трудова книжка.
На підставі поданої позивачем заяви від 01.02.2023 її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із розрахунком пенсії (алгоритм розрахунку пенсії за віком (Закон України №1058-ІV) з пенсійної справи ОСОБА_1 її загальний страховий стаж становить 42 роки 3 місяці 16 днів, дата вводу заробітку - 03.11.2010, середній заробіток для обрахунку пенсії 3 попередні роки становить 3764,43грн. (за 2014-2016), індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення - 1,43797.
28.02.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначення пенсії, починаючи з 27 січня 2023 року.
У вказаній заяві позивач також просила нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню у відповідності до п.7-1розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 13-14).
Листом від 03.04.2023 №13464-9385/Є-01/8-0400/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про відсутність законних підстав для такого розрахунку пенсії та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
В обґрунтування такого рішення відповідачем у листі №13464-9385/Є-01/8-0400/23 від 03.04.2023 зазначено, що оскільки 01.02.2023 позивач звернулась за перерахунком раніше призначеної пенсії, а не за її призначенням, тому її переведено на інший вид пенсії з дати подачі заяви - з 01.02.2023, тому і застосування показника середньої заробітної плати за попередні три роки (2020-2022 р.р.) є неможливим, так як суперечить чинному законодавству. Щодо права на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій особи станом на день її призначення, повідомлено, що пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, за умови якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Оскільки пенсія була призначена та виплачувалась з 03.11.2010, право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відсутнє (а.с. 15).
Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу до призначення пенсії за віком вже призначалася та нараховувалася пенсія за вислугу років, що унеможливлює призначення останній наведеної грошової допомоги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Так, норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили).
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2022 року по справі № 200/854/19-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як свідчать встановлені обставини справи, з 03.11.2010 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років.
Відповідно до пояснень відповідача, поданих до суду апеляційної інстанції, виплата пенсії за період з 03.11.2010 по 08.11.2010 ОСОБА_1 не проводилась, оскільки з 09.11.2010 нарахування призупинено у зв'язку з її працевлаштуванням на роботу за спеціальністю, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Так, аргументи позивачки про те, що суми пенсії фактично вона не отримувала, не можуть свідчити про наявність у неї права на отримання грошової допомоги, оскільки законодавство не ставить в залежність виникнення такого права від можливості чи неможливості отримання фактично нарахованої пенсії, чи від причин неотримання призначеної та перерахованої органом ПФУ пенсії.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначення позивачу пенсії за вислугу років 03.11.2010 позбавило її права на отримання грошової допомоги при переведенні на пенсію за віком у 2023 році на підставі п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в адміністративній справі №160/11576/23- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.Є. Чередниченко