справа № 570/109/24
провадження № 3/570/254/2024
12 березня 2024 року
Рівненськиий районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю правопорушника ОСОБА_1 ,
його захисника адвоката Меніка В.В.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 094895 22 грудня 2023 року о11 год. 30 хв. по вул.Центральній в с.Колоденка Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував т/з MAN, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.
Правопорушник під час судового розгляду свою вину у вчиненому не визнав.
Зазначає, щотого дня близько 11 години 30 хвилин на вулиці Центральній в с.Колоденка Рівненського району Рівненської області керував т/з MAN номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.
Працівником поліції йому було запропонували пройти у медичному закладі огляд на стан алкогольного сп'яніння. Оскільки ні в цей день, ні напередодні алкогольних напоїв він не вживав і, керуючи т/з, був тверезим, тому від проходження такого огляду він відмовився, вважаючи вимогу про його проходження неправомірною та безпідставною. При цьому проходити медичний огляд на місці із застосуванням спеціальних технічних засобів йому працівник поліції не пропонував, хоча він на це погоджувався і сам пропонував "продути" "Драгер". Також зазначив, що при спілкуванні з працівниками поліції та при складанні щодо нього протоколів жодних свідків на місці не було.
Правопорушник вказує, що на відеозаписі не зафіксований факт відмови від проходження медичного огляду, а вказаний тільки рух т/з, який він керував, не містить навіть пропозиції проходження медичного огляду на визначення стану сп"яніння. Після складання протоколу його ніхто від керування не відсторонював, він поїхав далі розвозити товар, оскільки авто робоче, а після перебування в АТО має тремтіння рук, яке працівники поліції, можливо, вважали ознакою перебування в стані алкогольного сп"яніння.
Його захисник адвокат Менік В.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у зв'язку з відсутністю у діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому працівники поліції не надали додаткові докази, про які просив суд, навіть на неодноразові нагадування.
Заслухавши їх пояснення, дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, прийшла до таких висновків.
Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" на суд покладає обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.
Одним з складів об'єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки в ст.121 КпАП України, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.
Суб'єктом вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).
Суб'єктивна сторона адміністративного проступку полягає у ставленні суб'єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина. Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість).
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: 1)поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоровя (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан спяніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до п.6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суд вважає, що по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, а саме щодо відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, мають бути доведені не лише такі обставини, як відмова особи від проходження огляду, а й наявність підстав для такого огляду, тобто, має бути доведеним факт наявності ознак алкогольного сп'яніння, оскільки лише при таких ознаках у поліцейського виникають підстави для проведення огляду.
Між тим, докази, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в матеріалах справи відсутні. З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення та оглянутого судом у судовому засіданні відеозаписом порядку проведення огляду на DVD диску вбачається, що на місці події огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським не проводився і проведення такого огляду ОСОБА_1 поліцейським не пропонувалося, що є порушення вимог ст.266 КпАП України та Інструкції. Згідно ж вимог ч.5 ст.266 КпАП України огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Не містить оглянутий судом відеоматеріал даних чи відомостей ні про стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , ні про наявність у нього ознак такого сп'яніння. Суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи.
За таких підстав суд приходить до висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, дослідженими доказами не доведено, а тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні. Працівниками поліції порушені вимоги ст.266 КпАП України та вищевказаних Інструкцій, зокрема і відсутність фактичного відсторонення водія від керування транспортним засобом, відсутність доказів відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці транспортного засобу. Працівники поліції, які складали такий протокол, до суду не з"явилися, не дивлячись на неодноразові виклики. Хотілось би звернути увагу поліцейських, які безпосередньо складають протоколи за ст.130 КУпАП, на те, що вони також є свідками, причому одними з основних, які можуть у суді свідчити у справі, і їх покази суд міг би врахувати при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Поліцейські, на мій погляд, повинні відстоювати свою роботу до кінця, супроводжувати провадження по справі про адміністративне правопорушення та доводити перед судом свою правоту з тим, щоб жодна винна особа не уникла адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення "Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства » (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного та з огляду на диспозицію ст.130 КпАП України ОСОБА_2 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки не доведено його вина в тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керуючись ст.221,247, 268, 283, 284 КУпАП, суд
закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України відносно ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кушнір Н.В.