справа № 570/184/24
провадження № 3/570/297/2024
12 березня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю правопорушника ОСОБА_1 ,
його захисника адвоката Юхимюка М.А.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17 грудня 2023 року о 00 год. 21 хв. по вул.Преображенська 192 в с.Олександрія Рівненського районну Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai H-1, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не горить лампа задніх габаритних ліхтарів, чим порушив п.31.6.Б. Правил дорожнього руху.
Аналогічні дії вчинені правопорушником повторно протягом року.
Правопорушник під час судового розгляду свою вину у вчиненому не визнав.
По суті спору показав, що 17 грудня 2023 року він в якості пасажира їхав у автомобілі, який йому не належить, за кермом був ОСОБА_2 , який і на ньому приїхав до кафе, де вони взяли каву і їхали в с.Ремель, де його і зупинили. По попередньому порушенні він заплатив штраф, хоча і не є власником авто, але на той час користувався ним.
Його захисник адвокат Михайло Юхимюк вказує, що попередні правопорушення були складені з іншим автомобілем та за інші правопорушення, наголошує, що правопорушник не був за кермом автомобіля.
Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що вночі бачив, як ОСОБА_4 сідав на водійське сидіння буса, а ОСОБА_5 сідав на пасажирське сидіння поряд.
Заслухавши їх пояснення, дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суд прийшов до таких висновків.
Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" на суд покладає обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок реєстрації та експлуатації транспортних засобів.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у експлуатації транспортних засобів, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
У відповідності до підпункту 31.6. (б) Правил дорожнього руху забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Встановлені обставини підтверджуються
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 080444 від 07 червня 2023 року,
- довідкою про постанову серії ЕАС №6871257 з ч.3 ст.121 КупАП,
- постановою серії БАД №470276,
- відеозаписом.
17 листопада 2023 року відносно вказаного правопорушника також винесена постанова БАД № 470276 за ч.3 ст.121 КпАП УКраїни та за ч.1 ст.126 КпАП України, які об"єднані на підставі ч.2 ст.36 КпАП України та накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп.
17 грудня 2023 року відносно вказаного правопорушника також складений протокол за ч.1 ст.130 КпАП України, рішення по справі не прийняте.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника, ним не підписаний, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції.
За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Аналізуючи зазначені докази, вважаю, що в діях правопорушника наявні усі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП як повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів темної пори доби.
При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую особу правопорушника, обставини, за яких відбувалися події.
Враховую, що вчинені дії характеризуються умисною формою вини, є неповагою правопорушника до безпеки руху та потенційною загрозою для інших транспортних засобів та пішоходів, що може призвести до скоєння ДТП, тобто умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку зазначеного адміністративного правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
Вважаю, що позбавлення спеціального права, протипоказань для чого не встановлено, які передбачені санкцією вказаної статті у відповідності до ст.23 КУпАПбуде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований до правопорушника захід переслідує легітимну мету захисту громадського порядку та прав інших громадян і є необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї мети. Визнання порушника винним та застосування до нього стягнення, передбаченого відповідним положенням, відповідає вимозі щодо законності.
Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кушнір Н.В.