Справа № 522/1953/23
Провадження № 1-кп/522/210/24
12 березня 2024 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22023230000000041 від 19.01.2023 р. відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Орадівка, Христинівського району, Черкаської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України,-
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023230000000041 від 19.01.2023р., відомості про яке внесено 19.01.2023 року до Єдиного реєстру досудового розслідування, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.12.2022 року ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався судом та закінчується 20.03.2024 року.
Прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення застави, стосовно ОСОБА_5 , мотивуючи клопотання тим, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обрані, а у подальшому при продовжені ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшились та продовжують існувати. Прокурор у клопотання зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна та у зв'язку з цим є ймовірність ухилення ним від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, а тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду продовжує існувати. Окрім того, прокурор зазначає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати вплив на своїх односельчан, які є свідками у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками чи підозрюваними у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, тим самим перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою не зможе ефективно забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні також продовжує існувати.
Крім цього, прокурор у клопотання зазначає, що на наявність підстав для продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім вищевказаних ризиків, наявні наступні обставини, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді до десяти років позбавлення волі;
- місце проживання підозрюваного ОСОБА_5 - територія України, на якій на даний час ведуться активні бойові дії з підрозділами збройних сил держави-агресора, що унеможливлює контроль виконання ним іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, та обов'язків, що покладаються на підозрюваного судом згідно частини 5 статті 194 КПК України та свідчить про реальну можливість ухилитись підозрюваним від суду і органів досудового розслідування;
- обвинувачений ОСОБА_5 підозрюється у співпраці з громадянами України та держави-агресора, метою протиправних дій яких є приєднання тимчасово окупованої частини Херсонської області до російської федерації та зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України і використовуючи свої зв'язки з особами, які виїхали на окуповану територію України має можливість продовжити через них вчиняти кримінальні правопорушення проти національної безпеки.
Крім того, прокурор у клопотання вказав на те, що заявлені ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою та беручи до уваги неможливість запобігання вищенаведеним ризикам, а також враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114--2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід - тримання під вартою, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не вбачається.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Захисник обвинуваченого у судовому засіданні, заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, має поганий стан здоров'я, та має міцні соціальні зв'язки.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та подав клопотання про скасування йому обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з тих підстав, що клопотання сторони обвинувачення не є Конституційним, оскільки кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість та ніхто не може бути підданий свавільному арешту чи триманню під вартою чи плену та ніхто не може бути позбавлений волі, інакше як на підставі та відповідно до такої процедури, встановленої законодавством Конституції України. Крім того, на думку обвинуваченого строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що ухилятися від суду не буде.
Розглянувши клопотання прокурора, обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , органом досудового розслідування обвинувачується у колабораційній діяльності, а саме в участі громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.
Розпорядженням Верховного суду України № 52 від 26.09.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено підсудність від судів першої інстанції Херсонської області до судів першої інстанції Одеської області.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Разом з цим, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність у останнього законних джерел для існування.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою суду не надано та у судовому засіданні не встановлено, у зв'язку з чим підстав для скасування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не вбачає, а обвинуваченим та його захисником у судовому засіданні не наведені передбачені законом підстави. При цьому суд не може погодитись з доводами сторони захисту про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є неможливим, у зв'язку з поганим станом його здоров'я, оскільки доказів цього стороною захисту суду надано не було.
З огляду на зазначене, ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані, продовжують існувати, а тому прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1-3 ч.1 ст.194 КПК України.
Крім того, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні "Lavents v. Latvia", продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу поваги права, передбаченого статтею 5 Конвенції, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Також, з гідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Крім того, згідно із приписами ч.6 ст. 176 КПКУ під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Вказані положення КПК України фактично позбавили суд дискреційних повноважень визначати вид запобіжного заходу у справах про злочини, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , а тому суд, не зважаючи на обґрунтованість доводів сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, не враховує ці обставини та приходить до висновку про доцільність продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, строком до 08 травня 2024 року.
З цих же підстав суд не визначає розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Керуючись вимогами ст.ст. 8, 9, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22023230000000041 від 19.01.2023р. відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України - задовольнити.
Строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 08 травня 2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1
12.03.2024