Справа № 761/23439/23
Провадження № 2/522/2120/24
14 березня 2024 року міста Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Суворової О.В.
за участі секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач 03.07.2023 року звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 18 вересня 2018 року, який був зареєстрований у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний запис акту про шлюб № 2183, та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.09.2018 року. Від спільного шлюбу дітей не мають. Під час сімейного життя згодом з'ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, стосунки погіршилися, сторони перестали жити разом з 2021 року, спроб з двох сторін для збереження шлюбу не було, сім'я розпалася та існує формально, спільне господарство не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. У зв'язку з зазначеним, позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 26.09.2023 року цивільна справа направлена за підсудністю до Приморського районного суду міста Одеси.
За результатами автоматизованого розподілу від 28.11.2023 року справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Суворовій О.В., яка отримана суддею - 29.11.2023 року.
Ухвалою суду від 29.11.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному порядку.
В судові засідання 13.12.2023, 23.01.2024 та 14.03.2024 року сторони не з'явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином. Представник позивача - адв.Сухецька С.М. 23.01.2024 надала клопотання, в якому просила розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.40).
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток. На адресу суду повернувся поштові конверти, які були направлений відповідачу із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44,45,46).
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне .
18 вересня 2018 року сторони зареєстрували шлюб у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний запис акту про шлюб № 2183, та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 18.09.2018 року (а.с.3).
Від спільного шлюбу дітей не мають.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Сторони проживають окремо , не підтримують шлюбних відносин, сумісного господарства не ведуть близько року. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.
Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між сторонами неможливе.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін , суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, ст.223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 275, 354, ЦПК України; ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 18 вересня 2018 року у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , запис акту про укладання шлюбу № 2183, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.09.2018 року - розірвати.
Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 14.03.2024 року.
Суддя О.В.Суворова