Справа №333/2404/24
Провадження №1-кс/333/948/24
15 березня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ст. слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024080100002076 від 14.03.2024 рокувідносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, перебуває на посаді помічника гранатометника 2-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16.05.2023 № 148 по стройовій частині солдата ОСОБА_5 призначено на посаду номера 2-ї обслуги міномету мінометного взводу 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.02.2024 № 36 по стройовій частині уважається, що солдата ОСОБА_5 призначено на посаду помічника гранатометника 2-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
14 березня 2024 року, приблизно о 07 годині 20 хвилин, командир 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітан ОСОБА_8 , знаходячись в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, розташованому у населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на території АДРЕСА_2 , у присутності інших військовослужбовців зазначеної військової частини, на виконання бойового розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки командира 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітана ОСОБА_9 №15дск від 12.03.2024, надав солдату ОСОБА_5 бойовий наказ заступити на бойове чергування на позицію «Сапсан» РОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в лісосмузі «Цикорій» біля околиць населеного пункту Мала Токмачка для ведення спостереження за противником та здійснення оборони.
Після цього солдат ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом та, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби, з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених вище статутних вимог, відкрито відмовитися виконувати наказ начальника.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел солдат ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України ст.ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відкрито, у присутності командира 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітана ОСОБА_10 який відповідно до вимог ст. ст. 29, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України є для нього начальником за службовим становищем та військовим званням та інших військовослужбовців зазначеної військової частини, відкрито відмовився виконувати бойовий наказ командира 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітана ОСОБА_8 , направлений на реалізацію бойового розпорядження командира 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України капітана ОСОБА_10 №15дск від 12.03.2024 щодо необхідності заступити на бойове чергування на позицію «Сапсан» РОП «Гора» в лісосмузі «Цикорій» біля околиць населеного пункту Мала Токмачка для ведення спостереження за противником та здійснення оборони, хоча об'єктивно міг та зобов'язаний був виконати цей наказ.
Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокорі, тобто у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.
14 березня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Час фактичного затримання 12 година 20 хвилин. Час початку складання протоколу 16 година 05 хвилин.
14 березня 2024 року старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянину України, який має середню-спеціальну освіту, перебуває на посаді помічника гранатометника 2-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке кваліфікується як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Провина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
документами, зібраними військової частиною НОМЕР_1 НГУ, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення 14.03.2024, які надійшли до ТУ ДБР у м. Мелітополі з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
показами свідка ОСОБА_8 ;
показами свідка ОСОБА_11 ;
показами свідка ОСОБА_12 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
На даний час виникла необхідність у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КПК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 402 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_5 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме відкриту відмову від виконання наказу прямого начальника, демонстративно ігноруючи встановлений порядок несення служби та відкрито відмовляючись підкорятися наказам командирів. При цьому ОСОБА_5 службу проходить у місці тимчасової дислокації підрозділу - Пологівський район Запорізької області, проте зареєстрований та фактично мешкає у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, тобто на території іншої області, яка географічно віддалена від Запорізької області, що дає можливість останньому, ігноруючи накази командирів, з метою уникнення кримінальної відповідальності - безперешкодно покинути тимчасове місце дислокації підрозділу та переховуватись в подальшому від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, солдат ОСОБА_5 висловив непокору демонстративно, у присутності інших військовослужбовців військової частини, що також свідчить про його життєву позицію та відсутність бажання належним чином проходити військову службу та виконувати накази командирів, а отже, і про бажання переховування від органу досудового розслідування і суду з метою уникнення відповідальності.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції підозрюваного ОСОБА_5 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою і це є обґрунтуванням ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи постійно у місці тимчасової дислокації підрозділу - населений пункт АДРЕСА_2 , продовжуючи нести військову службу в умовах воєнного стану, маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї як військовослужбовець, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які проходять службу разом із ним, шляхом їх залякування чи здійснення на них морально-психологічного та фізичного впливу в умовах воєнного стану, з метою зміни ними показів.
При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду - на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, а саме відкрито відмовився від виконання наказу прямого начальника, мотивуючи вказану відмову небажанням взагалі проходити військову службу, що свідчить про відсутність у останнього бажання до проходження подальшої служби у Збройних силах України та, як наслідок може призвести до вчинення ним нових, в тому числі і більш тяжких військових злочинів в умовах воєнного стану, наприклад самовільно залишити військову частину або місце служби з метою ухилення від військової служби та переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 при ухваленні вироку судом, наслідки вчиненого ним злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки особовому складу військового підрозділу в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок відкритої відмови ОСОБА_5 від виконання бойового наказу, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та дасть можливості запобігти вищевикладеним та обґрунтованим ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу та гарантуватиме те, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення.
Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що:
1) є наявні вагомі докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
2) підозрюваний вчинив умисний злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких, та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід, пов'язаний з обмеженням волі та свободи пересування;
4) репутацію підозрюваного, який характеризується негативно;
5) підозрюваний раніше не судимий;
6) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підбурювання інших військовослужбовців до вчинення військових кримінальних правопорушень.
Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_5 не можливо, оскільки він, являючись військовослужбовцем, не зможе виконувати покладені на нього обов'язки з військової служби при обрані особистого зобов'язання або домашнього арешту. Особисту поруку не можливо застосувати у зв'язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру, і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. За даних обставин кримінального провадження застосування запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 не можливе, оскільки в такому разі відсутній дієвий процесуальний механізм контролю за дотриманням покладених на підозрюваного обов'язків в умовах воєнного стану, який запроваджено на території України.
Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , значну суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, беручи до уваги, що військове кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, є тяжким та вчинене в той час коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації, а також те, що вказане кримінальне правопорушення має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, подає негативний приклад для інших військовослужбовців підрозділу, створює враження безкарності у бойовому підрозділі, підриває авторитет командирів, що безпосередньо впливає на стан військової дисципліни та боєздатність підрозділу в цілому в умовах воєнного стану, який безпосередньо залучений до виконання бойових завдань, у сторони обвинувачення достатні підстави вважати, що визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 одночасно із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого військового злочину, покладених на нього обов'язків та створить значний негативний приклад для інших військовослужбовців підрозділу, які безпосередньо виконують бойові завдання в умовах воєнного стану на території Запорізької області.
У судовому засіданні ст. слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання у повному обсязі і послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та посилався на те, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, надав письмові пояснення.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив, що має вади здоров'я, оскільки попав під мінометний обстріл, має тяжкий морально-психологічний стан та був не готовий виконати наказ керівництва, просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024080100002076 від 14.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14 березня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
14 березня 2024 року старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке кваліфікується як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: документами, зібраними військової частиною НОМЕР_1 НГУ, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення 14.03.2024, які надійшли до ТУ ДБР у м. Мелітополі з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України; показами свідка ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_11 ; показами свідка ОСОБА_12 ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 402 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 402 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_5 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме відкриту відмову від виконання наказу прямого начальника, демонстративно ігноруючи встановлений порядок несення служби та відкрито відмовляючись підкорятися наказам командирів. При цьому ОСОБА_5 службу проходить у місці тимчасової дислокації підрозділу - Пологівський район Запорізької області, проте зареєстрований та фактично мешкає у місті Кривий РігДніпропетровської області, тобто на території іншої області, яка географічно віддалена від Запорізької області, що дає можливість останньому, ігноруючи накази командирів, з метою уникнення кримінальної відповідальності - безперешкодно покинути тимчасове місце дислокації підрозділу та переховуватись в подальшому від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, солдат ОСОБА_5 висловив непокору демонстративно, у присутності інших військовослужбовців військової частини, що також свідчить про його життєву позицію та відсутність бажання належним чином проходити військову службу та виконувати накази командирів, а отже, і про бажання переховування від органу досудового розслідування і суду з метою уникнення відповідальності.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції підозрюваного ОСОБА_5 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою і це є обґрунтуванням ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи постійно у місці тимчасової дислокації підрозділу - населений пункт АДРЕСА_2 , продовжуючи нести військову службу в умовах воєнного стану, маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї як військовослужбовець, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які проходять службу разом із ним, шляхом їх залякування чи здійснення на них морально-психологічного та фізичного впливу в умовах воєнного стану, з метою зміни ними показів.
Також, слідчий суддя зазначає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, а саме відкрито відмовився від виконання наказу прямого начальника, мотивуючи вказану відмову небажанням взагалі проходити військову службу, що свідчить про відсутність у останнього бажання до проходження подальшої служби у Збройних силах України та, як наслідок може призвести до вчинення ним нових, в тому числі і більш тяжких військових злочинів в умовах воєнного стану, наприклад самовільно залишити військову частину або місце служби з метою ухилення від військової служби та переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 при ухваленні вироку судом, наслідки вчиненого ним злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки особовому складу військового підрозділу в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок відкритої відмови ОСОБА_5 від виконання бойового наказу, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та дасть можливості запобігти вищевикладеним та обґрунтованим ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437, 442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, наявність на утриманні дружини та двох неповнолітніх дітей, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, матеріальне забезпечення військовослужбовця ОСОБА_5 , вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 90840,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372,376 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024080100002076 від 14.03.2024 рокувідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється з 12 години 20 хвилин 14 березня 2024 року.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів до 12 години 20 хвилин 12 травня 2024 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, протягом дії ухвали.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати місце проживання; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений та оголошений о 15 год. 30 хв. 19 березня 2024 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1