Справа № 333/36/24
Провадження № 2-а/333/39/24
Іменем України
20 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Холода Р.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.С., розглянувши у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області (місце знаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі, -
05.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі, обґрунтовуючи його таким.
24.12.2023 року відносного позивача працівникам УПП в Запорізькій області було складено постанову серії ЕНА №1154474 про накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст.122 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив стоянку на місці, призначеному для стоянки транспортних засобів, якими керують особи з інвалідністю.
Позивач із фактом скоєння адміністративного правопорушення не погоджується, оскільки 24.12.2023 року, приблизно о 13 год. 20 хв., керування вказаного транспортного засобу здійснювала особа, яка має посвідчення, що вона є інвалідом третьої групи. Працівники поліції ці відомості не перевірили. Останні прибули на місце стоянки автомобіля «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , через 20 хвилин після його зупинки, тому не могли бачити, хто саме був за кермом автомобіля під час паркування. Поліцейські на стали чекати поки особа, яка дійсно керувала транспортним засобом, повернеться з магазину, та склали оскаржувану постанову на нього.
За таких обставин, ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕНА №1154474 від 24.01.2023 року та закрити провадження у справі за відсутності подій та складу адміністративного правопорушення.
10.01.2024 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження.
05.02.2024 року від представника УПП в Запорізькій області Назаренка М.М. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовується таким.
24.12.2023 року під час несення служби поліцейськими УПП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.11 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме: що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зупинку на місці, що позначено дорожнім знаком 5.42.1 з доданою до нього табличкою 7.17 «особи з інвалідністю» та дорожньою розміткою 1.35, при цьому не мав при собі документів, що підтверджують інвалідність водія або пасажирів, чим порушив пп. 5.42.1 п.5 розділу 33 ПДР України. Під час розгляду справи працівниками поліції було дотримано прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та складено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА №1154474 про накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст.122 КУпАП.
За таких обставин представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. До відзиву долучив диск з відеозаписом з нагрудної камери працівника УПП в Запорізькій області.
Позивач у судовому засіданні підтримав свій позов та просив його задовольнити. Додатково пояснив, що 24.12.2023 року він привіз своїх батьків до автомобільної стоянки біля магазину «АТБ» по вул. Автозаводській у м. Запоріжжі на транспортному засобі «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 . У подальшому, цим автомобілем почала керувати його матір, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи. Саме вона сіла за кермо зазначеного автомобіля та здійснила зупинку на місці, що позначено дорожнім знаком «особи з інвалідністю».
Після цього, він залишився в автомобілі, а його батьки пішли скуплятися до магазину. Приблизно через 20 хвилин, на стоянку під'їхали працівники УПП в Запорізькій області та почали його розпитувати з приводу підстав стоянки на місці для осіб з інвалідністю. Він їм усе пояснив та зазначив, що з магазину зараз вийде матір, яка і покаже їм посвідчення особи з інвалідністю. Водночас, поліцейські не стали нікого очікувати та склали відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КУпАП.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Про причини неявки до суду останній не повідомив.
Суд, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені під час судового розгляду докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
За правилами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За правилами, встановленими статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 24.12.2023 року поліцейськими УПП в Запорізькій області Резніченком В.В. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.11 була винесена постанова серії ЕНА №1154474 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до вказаної постанови, 24.12.2023 року, о 14 год. 14 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.11, здійснив стоянку вказаного транспортного засобу на місці, що позначено дорожнім знаком 5.42.1 з доданою до нього розміткою 1.35 ПДР, при цьому не мав при собі документів, що підтверджують інвалідність водія, чим порушив розділ 33 ПДР України - порушення вимог дорожніх знаків. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.
Частиною 6 статті 122 КУпАП визначено, що зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5.42.1 розділу 33 ПДР України «Дорожні знаки» - на дорожньому знаку «Місце для стоянки» може бути нанесено зменшене зображення табличок до дорожніх знаків у т.ч. 7.17 «Особи з інвалідністю». Згідно п.1.35 розділу 34 ПДР України «Дорожня розмітка» відповідним знаком позначається місця для паркування індивідуального транспорту осіб з інвалідністю та транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.
Таким чином, для того, щоб здійснити зупинку або стоянку у місці, що позначено відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), особі, яка керує транспортним засобом необхідно пред'явити відповідні документи, що він є особою з інвалідністю або перевозить особу з інвалідністю.
В даному випадку ОСОБА_1 не заперечує того факту, що 24.12.2023 року транспортний засіб «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська перебував на місці, що позначено дорожнім знаком 5.42.1 з доданою до нього дорожнім знаком 7.17 та розміткою 1.35 ПДР, тобто на місці, на якому дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Щодо вимушеної стоянки позивач не вказував.
Цей факт також підтверджений фотознімками та відеозаписом, долученим представником відповідача до свого відзиву.
Суд критично ставиться до твердження позивача з приводу того, що він 24.01.2023 року не керував транспортним засобом «RENAULT Megan», державний номерний знак НОМЕР_2 (не заїжджав на відповідну стоянку), так як із наданого представником відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 на стоянці біля магазину «АТБ» перебував у вказаному автомобілі із включеним двигуном. Про цей факт зазначає працівник поліції і позивач не заперечує проти цього.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
ОСОБА_1 ні під час складання відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, ні під час судового розгляду не було надано жодних доказів на підтвердження того, що його матір - є особою з інвалідністю, а відповідно і на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд не вбачає порушень чинного законодавства зі сторони працівника поліції при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1154474 від 24.12.2023 року.
Згідно положень п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи, викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови поліцейського УПП в Запорізькій області Резніченка В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1154474 від 24.12.2023 року, а тому позовну заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 122, 219, 251, 265-4, 279-1, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області (місце знаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, код ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі - залишити без задоволення.
Копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 20.02.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод