13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 587/847/23
провадження № 61-9522 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересована особа - орган опіки та піклування Бездрицької сільської ради Сумського району;
особа, яка подала апеляційні та касаційні скарги, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Ткачук С. С., на ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Рунова В. Ю.,
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - орган опіки та піклування Бездрицької сільської ради Сумського району, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Заява обґрунтована тим, що її син ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи з дитинства, має хронічний, стійкий психічний розлад здоров'я, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує постійного стороннього догляду.
Вказує, що бажає доглядати свого сина та бути його опікуном.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши її опікуном.
Разом із заявою ОСОБА_1 подала клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2023 року у складі судді Степаненка О. А. призначено у справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
1. Чи страждає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , психічним захворюванням, якщо страждає, то яким саме?
2. Чи є захворювання ОСОБА_4 хронічним і стійким?
3. Чи здатен ОСОБА_4 за характером свого захворювання розуміти значення своїх дій і керувати ними?
4. Чи потребує ОСОБА_4 за характером своєї хвороби сторонньої допомоги, а саме опіки над ним?
5.Чи здатен ОСОБА_4 за станом здоров'я бути присутнім у судовому засіданні та надавати пояснення по суті заявлених вимог?
Проведення експертизи доручено спеціалістам Сумської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України». У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 587/847/23.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щодля правильного вирішення справи необхідні спеціальні знання в області психіатрії, по справах цієї категорії проведення судово-психіатричної експертизи є обов'язковим, тому клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року у складі судді Степаненка О. А. провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 недієздатним та встановлення над ним опіки закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 24 березня 2015 року у справі № 587/426/15, яке набрало законної сили, ОСОБА_4 вже було визнано недієздатним і встановлено над ним опіку та призначено опікуном батька - ОСОБА_5 .
Після смерті опікуна ОСОБА_5 , рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 листопада 2020 року у справі № 587/2182/20 опікуном над недієздатним ОСОБА_4 було призначено його матір - ОСОБА_1 .
Суд зазначив, що рішення від 24 березня 2015 року у справі № 587/426/15 було ухвалено за нормами ЦПК України, чинного до 15 грудня 2017 року, статтею 241 якого на час його ухвалення не передбачалось обмеження дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною в часі. Поновлення цивільної дієздатності особи за вказаною нормою здійснювалося за рішенням суду на підставі заяви самої фізичної особи, її членів сім'ї або органу опіки і піклування.
Після змін, внесених до ЦПК України з 15 грудня 2017 року, встановлено, що строк визначеного судом дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не може перевищувати двох років (частина шоста статті 300 ЦПК України). Порядок продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлено частинами сьомою-дев'ятою статті 300 ЦПК України.
Разом з тим, як зазначив суд, такий порядок має застосовуватися лише до рішень суду, ухвалених за правилами ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року.
Встановивши, що ОСОБА_4 вже визнано у встановленому процесуальним законом порядку недієздатною особою і дія такого рішення не обмежувалась у часі, рішення суду щодо поновлення його дієздатності судом не приймалось, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Не погодившись з вказаними ухвалами, ОСОБА_2 в порядку, передбаченому частиною другою статті 352 ЦПК України, як особа, яка не брала участі в справі, в якій суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскаржив їх в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2023 року закрито.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 11 липня 2023 року закрито.
Ухвали апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 не брав участі у справі, при постановленні оскаржуваних ухвал судом першої інстанції не вирішувалося питання про його права й обов'язки, тому апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваними ухвалами про призначення експертизи та закриття провадження у справі, права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_2 не порушені, а тому він не є особою у розумінні частини другої статті 352 ЦПК України, яка має право оскаржити в апеляційному порядку зазначені ухвали.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У червні 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження ухвали Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме належне дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.
Підставами касаційного оскарження ухвали Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме належне дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2023 року касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року відкрито, витребувано цивільну справу № 587/847/23 із Сумського районного суду Сумської області.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга на ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що він є найближчим родичем ОСОБА_4 , щодо якого вирішується питання про визнання його недієздатним, а тому він зацікавлений у можливості останнього мати повний обсяг дієздатності та є особою у розумінні частини другої статті 352 ЦПК України, яка має право оскаржити в апеляційному порядку зазначену ухвалу.
Вважає, що строк дії рішення від 24 березня 2015 року у справі № 587/426/15 про визнання ОСОБА_4 недієздатним та встановлення над ним опіки припинився з 14 грудня 2019 року, тобто після спливу двох років з дня внесення змін до ЦПК України від 15 грудня 2017 року, зокрема, у статтю 300 ЦПК України, якою визначено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Отже, із вказаного часу ОСОБА_4 не є особою, яка визнана недієздатною.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 продовжувала діяти в його імені, зокрема, у суді. У справі № 587/1258/22 ОСОБА_1 заявила вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Т. С., ОСОБА_7 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, у випадку задоволення яких зменшиться обсяг успадкованого ОСОБА_4 майна після смерті батька, тому вважає, що інтереси ОСОБА_1 у цій справі прямо суперечать інтересам її сина ОСОБА_4 .
Також звертає увагу на те, що у порушення вимог частини першої статті 299 ЦПК України ОСОБА_4 , як особу, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, не було залучено до участі у розгляді справи.
Аналогічні доводи містяться у касаційній скарзі на ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , у якому зазначено, що підстав для скасування ухвали Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права. Просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду від 16 листопада 2023 року - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - орган опіки та піклування Бездрицької сільської ради Сумського району, про визнання ОСОБА_4 недієздатним та встановлення над ним опіки, посилаючись на те, що, будучи інвалідом ІІ групи з дитинства, маючи хронічний, стійкий психічний розлад здоров'я, останній не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує постійного стороннього догляду, який вона може надавати.
Разом із заявою ОСОБА_1 подала клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_4 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує, у тому числі відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частин першої-другої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У зазначеній статті визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи, - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2023 року про призначення експертизи ОСОБА_2 вказував, що батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 був його рідним братом, який помер, отже він є рідним дядьком ОСОБА_4 , щодо якого вирішується питання про визнання його недієздатним, а тому він, як близький родич, зацікавлений у можливості останнього мати повний обсяг дієздатності.
Вказував, що відносно ОСОБА_4 судовим рішенням від 23 березня 2015 року вже встановлювалась опіка, як над недієздатною особою, і таке рішення за нормами ЦПК України, діючого на час його ухвалення, не обмежувалось у часті. Після внесення змін до ЦПК України від 15 грудня 2017 року відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Тому, на думку заявника, дія рішення від 23 березня 2015 року про визнання ОСОБА_4 недієздатним спливла 14 грудня 2019 року (через два роки з дня внесення змін до ЦПК України від 15 грудня 2017 року), і з цього часу останній вважається дієздатною особою. Разом з тим, ОСОБА_1 продовжувала діяти від його імені, зокрема, у суді. У справі № 587/1258/22 ОСОБА_1 заявила вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Т. С., ОСОБА_7 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, у випадку задоволення яких зменшиться обсяг успадкованого ОСОБА_4 майна після смерті батька, тому вважає, що інтереси ОСОБА_1 у цій справі прямо суперечать інтересам її сина ОСОБА_4 .
Звертав увагу на те, що у порушення вимог частини першої статті 299 ЦПК України ОСОБА_4 , як особу, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, не було залучено до участі у розгляді справи, а тому у суду були відсутні достатні дані про його психічний стан для вирішення питання щодо необхідності призначення судово-психіатричної експертизи.
Аналогічні доводи ОСОБА_2 зазначив у апеляційній скарзі на ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року про закриття провадження у справі, вказавши також, що закриття провадження у справі порушує права та інтереси ОСОБА_4 , а також його, ОСОБА_2 , права та інтереси на спілкування з ОСОБА_4 . Тому вважає, що як особа, яка не брала участь у розгляді справи, відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України має право звернутися з апеляційною скаргою.
Разом із тим, перш ніж надавати оцінку законності та обґрунтованості ухвал суду першої інстанції, апеляційний суд правильно перевірив наявність передбачених законом підстав для апеляційного перегляду справи за скаргами особи, яка не брала участі у справі.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 , який подав апеляційні скарги, є рідним дядьком ОСОБА_4 , щодо якого заявлено вимоги про визнання недієздатним та встановлення опіки. У цій справі ОСОБА_2 не може вважатися заінтересованою особою, а правом самостійно звернутись до суду з відповідною заявою не скористався.
Встановивши, що при постановленні ухвал від 27 квітня 2023 року про призначення у справі судово-психіатричної експертизи та від 11 липня 2023 року про закриття провадження у справі, Сумський районний суд Сумської області не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_2 , який подав апеляційні скарги, апеляційний суд обґрунтовано закрив апеляційні провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Постановляючи ухвали про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом.
Висновки апеляційного суду про закриття апеляційних проваджень за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 04 квітня 2019 року у справ № 576/1910/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 241/1928/16-ц, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 01 жовтня 2020 року у справі № 643/14763/13-ц, від 25 січня 2021 року у справі № 618/410/15-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 125/67/19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 752/6196/13-ц, від 20 вересня 2023 року у справі № 2-9436/2007.
Доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність передбачених законом підстав для закриття апеляційних проваджень.
При цьому законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, на оцінку яких переважно і спрямовані доводи заявника, не були предметом перевірки апеляційного суду та Верховного Суду, оскільки така оцінка і перевірка можливі лише за зверненням учасника справи, або особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Однак ОСОБА_2 не є такою особою.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвал апеляційного суду.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду- без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 червня 2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: І. Ю. Гулейков
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович