65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" березня 2024 р. Справа № 916/4760/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239),
до: Фізичної особи-підприємця Врублевської Аліни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 169795,41 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Врублевської Аліни Вікторівни про стягнення за Договором про надання кредиту № 394799-КС-001 від 16.11.2021 у розмірі 169795,41 грн, з яких: 72766,17 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту та 97029,24 грн - сума прострочених платежів по процентам.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за Договором про надання кредиту № 394799-КС-001 від 16.11.2021 та Додатковою угодою № 1 від 28.01.2022.
Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4760/23. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.12.2023 о 10:30 год.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Зобов'язав відповідача повідомити суду офіційну електронну адресу та (або) адресу електронної пошти в порядку ст.ст. 6, 162, 165 ГПК України. Викликав учасників справи у судове засідання на 05.12.2023 о 10:30 год. Повідомив учасників справи про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Одночасно з позовною заявою 31.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування доказів, в якому просило суд витребувати у АТ КБ „ПРИВАТБАНК” наступну інформацію:
- чи випускалась банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- інформацію по руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 16.11.2021 по 19.06.2023 включно.
Ухвалою суду від 06.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ „ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) наступну інформацію:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- інформацію по руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 16.11.2021 по 19.06.2023 включно. Встановлено АТ КБ „ПРИВАТБАНК” строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом десяти календарних днів, з дня отримання даної ухвали суду.
21 листопада 2023 року до суду від фізичної особи-підприємця Врублевської Аліни Вікторівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, щодо заборгованості за договором №394799-КС-001 про надання кредиту від 16.11.2021 року у сумі 169795.41 грн.
В обґрунтування вказаного відзиву, відповідач зазначає, що як вбачається з розрахунку наданим позивачем до заяви, мною, ОСОБА_1 , вносилися кошти на погашення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 83442 грн. Тобто, майже все тіло кредиту мною вже було виплачено позивачу, з моменту видачі кредиту кожні два тижні вносилася оплата на погашення кредитних коштів, включно до 11.02.2022. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, я перебувала в окупації в м. Ірпінь, Київської області, втратила роботу, у зв'язку з небезпекою для свого життя вимушена була виїхати з міста, відповідно, не мала змоги оплачувати кредит, про що неодноразово повідомляла фінансову установу, проте остання не хотіла йти на зустріч та робити реструктуризацію кредиту. Підприємницькою діяльністю я не займаюсь, доходу від нього не отримую.
Щодо нарахування штрафних санкцій, а саме процентів за користування коштами в період військового стану, є порушення, оскільки відповідно до Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено Цивільний кодекс України новими положеннями, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник: звільняється від відповідальності за прострочення сплати кредиту; звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, які передбачені договором за прострочення сплати кредиту; неустойка (штраф, пеня), які були нараховані з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитодавцем. Крім того на думку відповідача, банку заборонено підіймати відсоткову ставку за користування кредитом, у разі прострочення виплати, окрім тих випадків, якщо це було передбачено кредитним договором.
Також відповідач у своєму відзиві не заперечує щодо наявності боргу, готова обсудити з позивачем умови повернення, які задовольнять і позивача, і відповідача, що неодноразово і запропоновувала ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА". Відповідач вважає, суму, яка стягуться позивачем надто завищеною, дана сума не відповідає дійсним розрахункам та не враховано те, що 83442 грн відповідачем вже сплачено, а також те, що штрафні секції, відсотки нараховувались в період військового стану.
Вказаний відзив на позовну заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
24 листопада 2023 року до суду від АТ КБ „ПРИВАТБАНК” на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2023 надійшов супровідний лист з додатком.
Вказаний лист суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
29 листопада 2023 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 11.12.2023 постановлено здійснити розгляд справи № 916/4760/23 по суті впродовж розумного строку. Призначено судове засідання у справі на 16.01.2024 о 12:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.01.2024 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 16.01.2024 відкладено судове засідання з розгляд справи по суті на 06.02.2024 об 11:50 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 06.02.2024 об 11:50 год.
Ухвалою суду від 06.02.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 12.03.2024 о 09:30 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 12.03..2024 о 09:30 год.
Представник позивача у судове засідання 12.03.2024 не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 12.03.2024 не з'явився, про поважність причин неявки, суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору без участі представника відповідача.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
У судовому засіданні 12.03.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 16 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (надалі - кредитодавець або позивач) і фізичною особою-підприємцем Врублевською Аліною Вікторівною (надалі - позичальник або відповідач) був укладений договір № 394799-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1 Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 75000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
У п. 1 Договору наведені наступні істотні умови надання кредиту: строк кредиту - 24 тижнів; процентна ставка - в день 0,86587334, фіксована; комісія за надання кредиту - 11250,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 75000,00 грн.; термін дії договору - до 03.05.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 165000,00 грн.
Відповідно до умов п. 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Графік платежів викладений у п. 3 Договору та містить наступні відомості: дату операції, залишок по основній сумі кредиту; проценти за користування кредитом; частковий платіж основної суми; комісію за надання кредиту; загальний платіж.
Договір підписаний ФОП Врублевська А.В. одноразовим ідентифікатором. Слід зазначити, що у Договорі вказана інформація щодо Позичальника, а саме: місце проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код. Кредитний договір був укладений відповідачем як суб'єктом підприємницької діяльності.
ТОВ „Бізнес позика” на підтвердження факту укладення кредитного договору № 394799-КС-001 від 16.11.2021 в інформаційно-телекомунікаційній платформі товариства було надано суду довідки, підписані представником, у яких відображено форму послідовності дій Клієнта, вчинених для укладення договору, а також надано анкету Клієнта.
ТОВ „Бізнес позика” також надано суду Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям, затверджені наказом директора товариства № 25-ОД від 03.11.2021.
ТОВ „Бізнес позика” 16.11.2021 було перераховано на картку № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 75000,00 грн, вказану відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/, що підтверджується витягом з анкети клієнта (т. 1, а.с. 38). На підтвердження надання відповідачу кредиту в сумі 75000,00 грн позивач надав суду платіжне доручення № 32991 від 16.11.2021 (т. 1, а.с. 39). При цьому, у призначенні платежу зазначено: перерахування коштів Врублевська А.В., ІПН НОМЕР_1 згідно кредитного договору № 394799-КС-001 від 16.11.2021.
Додатковою угодою № 1 від 28.01.2022 до договору № 394799-КС-001 про надання кредиту від 16.11.2021 укладеною між сторонами, відповідно до п. 1 додаткової уходи № 1 від 28.01.2022 кредитодавець та позичальник підтверджують. що станом на 28.01.2022 сума неповернутого позичальником кредиту отриманого відповідно до договору про надання кредиту № 394799-КС-001 від 16.11.2021 становить 61297,13 грн.
Відповідно п. 2.1 додаткової угоди № 1 кредит збільшується на 13000,00 грн та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 13000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі.
У п. 4 додаткової уходи №1 продовжено термін дії договору до 15.07.2022.
Відповідно п. 5 додаткової уходи № 1 після укладення додаткової угоди та збільшення суми Кредиту: загальна сума отриманого Кредиту становить: 74297,13 грн (п. 1 та п. 2.1 Додаткової угоди); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 148342,93 грн.
Згідно п. 6 Додаткової угоди №1 комісія за зміну умов договору: 1950,00 грн.
ТОВ „Бізнес позика” 28.01.2022 було перераховано на картку № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 13000,00 грн, вказану відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/, що підтверджується витягом з анкети клієнта. На підтвердження надання відповідачу кредиту в сумі 13000,00 грн позивач надав суду квитанцію від 28.01.2022 (т. 1, а.с. 40). При цьому, у призначенні платежу зазначено: перерахування коштів Врублевська А.В., ІПН НОМЕР_1 згідно дод. угоди від 28.01.2022 до кредитного договору № 394799-КС-001 від 16.11.2021.
24 листопада 2023 року до суду від АТ КБ „ПРИВАТБАНК” на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2023 надійшов лист, згідно якого Банком підтверджено факт надходження на картку № НОМЕР_2 коштів від ТОВ “Бізнес позика” у розмірі 75000,00 грн та 13000,00 грн.
В порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства відповідач частково здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості. Строк виконання зобов'язань за договором не переносився. Відповідачем було здійснено платежі за договором № 394799-КС-001 від 16.01.2021 на суму 83442,28 грн, відповідно до розрахунку заборгованості (т.1, а.с. 18-25).
Позивач зазначає, станом на 19.06.2023 року заборгованість відповідача за Договором становить 169795,41 грн., яка складається з 72766,17 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 97029,24 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до пунктів 1, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію” № 675-VIII від 03.09.2015р. електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
В силу вимог ст. 12 Закону України „Про електронну комерцію” якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ТОВ „Бізнес позика” було належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з видачі відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 88000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 32991 від 16.11.2021, роздруківкою квитанції від 28.01.2022 та листом АТ КБ „ПРИВАТБАНК” від 26.11.2023.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення зобов'язань, прийнятих на себе за умовами Кредитного договору № 394799-КС-001 від 16.11.2021 та Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 ФОП Врублевська А.В. не повернула у повному обсязі кредитні кошти та не сплатила проценти за їх користування у строк по 15.07.2022, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.
Неповерненням позивачу отриманих кредитних коштів у встановлений вищевказаним договором строк відповідач порушив умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості у судовому порядку.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 394799-КС-001 від 16.11.2021, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Бізнес позика” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 72766,17 грн та заборгованості за процентами у розмірі 97029,24 грн, які були нараховані позивачем по 15.07.2022, тобто протягом строку кредитування, визначеного Договором.
Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2147,20 грн покладаються на відповідача.
Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Врублевської Аліни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 72766,17 грн, суму прострочених платежів по процентам у розмірі 97029,24 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 18 березня 2024 року.
Суддя Нікітенко С.В.