"13" березня 2024 р.Справа № 916/770/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про заміну заходу забезпечення позову у справі
за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, 65062, м.Одеса, вул.Черняховського, 6) в інтересах держави в особі
позивача-1: Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83)
позивача-2: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м.Одеса, пл.Думська, 1)
до відповідача-1: Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")" (код ЄДРПОУ 23211998, 65006, м.Одеса, вул.Розкидайлівська, 67 А)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" (код ЄДРПОУ 41522192, 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 21, прим.201)
про визнання недійсними договору про закупівлю від 25.09.2023 №20 на суму 24637726,00 грн. та додаткової угоди №1 від 18.12.2023, стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 24637726,00 грн.
за участю:
прокурора: Ірини Коломійчук
представника відповідача-2: Юрія Тернового
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Південного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Одеської міської ради до відповідача-1 Комунальної установи "Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - "077")", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про визнання недійсними договору про закупівлю від 25.09.2023 №20 на суму 24637726,00 грн. та додаткової угоди №1 від 18.12.2023, стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів в сумі 24637726,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства під час проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товарів.
Одночасно з позовом прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29.02.2024 заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/770/24 задоволено; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в розмірі 24637726,00 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
11.03.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" надійшло клопотання, в якому останній просить суд замінити захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Господарського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року, про накладення арешту на грошові кошти ТОВ"ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в розмірі 24637726,00 грн., на інший вид забезпечення - банківську гарантію.
Ухвалою від 12.03.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки) для розгляду клопотання призначено судове засідання на 13.03.2024.
13.03.2024 до суду надійшло заперечення Приморської окружної прокуратури міста Одеси на клопотання про заміну заходу забезпечення.
В судове засідання з'явились прокурор та представник відповідача-2.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" підтримав клопотання, просить його задовольнити, замінити захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" в розмірі 24637726,00 грн. на інший вид забезпечення - банківську гарантію, винести з цього приводу ухвалу, якою зазначити вимоги до банківської гарантії та строк її надання до суду.
Обґрунтовуючи клопотання представник відповідача-2 зауважив, що товариство є підприємством критично важливим для функціонування економіки та забезпечення населення в особливий період в Київській області; арешт коштів негативно вплине на поточну господарську діяльність товариства та реалізацію проектів у сфері безпеки та оборони.
Зауважив, що наразі підприємство звернулось до Акціонерного товариства "АЛЬТБАНК" з клопотанням про надання банківської гарантії, яка може бути надана лише в разі погодження судом заміни заходу забезпечення та визначення в ухвалі суду вимог до такої гарантії.
Прокурор заперечила проти задоволення клопотання відповідача-2 з підстав його необґрунтованості, відсутністю доказів необхідності заміни одного заходу забезпечення позову іншим та відсутністю підтвердження надання банком банківської гарантії.
Розглянувши клопотання про заміну заходу забезпечення, дослідивши додані до нього докази, заслухавши представника відповідача-2 та прокурора, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто, за своєю правовою природою заходи забезпечення позову є встановлені судом тимчасові заходи, спрямовані на попередження можливих порушень прав заявника відповідних заходів за час вирішення відповідного спору, мають бути співмірними із заявленими вимогами (предметом спору) та вживаються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд зауважує, що відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каліч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17.
За приписами ч.1 ст.143 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
З наведеної норми випливає, що заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч. 1 ст. 137 ГПК України.
Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б, згідно з якою забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з'ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.
Тобто, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 143 Господарського процесуального кодексу України, пов'язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.
Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов'язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.
Отже, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, тобто здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Як на підставу для заміни заходу забезпечення позову у цій справі відповідач-2 вказує на те, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти товариства створив незапланований тягар у вигляді вилучення обігових коштів у значній сумі, що може негативно вплинути на реалізацію проектів у сфері безпеки та оборони; в свою чергу, АТ "АЛЬТБАНК" висловило згоду надати банківську гарантію в якості заміни заходу забезпечення у вигляді накладення арешту на кошти.
Так до клопотання відповідачем-2 було додано лист Акціонерного товариства "АЛЬТБАНК" від 11.03.2024 №23-1/1111, адресований Господарському суду Одеської області, в якому, зокрема, зазначено що (мовою оригіналу): "до банку звернулося ТОВ "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" із клопотанням надати Банківську гарантію для забезпечення позовної заяви в сумі 24637726,00 грн., як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивача-1 Південного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Одеської міської ради, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову в рамках справи №916/770/24. Розглянувши клопотання заявника, банк повідомляє суд, що у разі погодження судом заміни заявником заходу забезпечення з арешту грошових коштів на Банківську гарантію, банк може надати відповідну безумовну, безвідкличну Банківську гарантію в сумі 24637726,00 грн. зі строком дії до 31.12.2025 року, яка буде містити твердження про беззаперечну виплату банком часткової або повної суми банківської гарантії, у відповідності до умов першої отриманої банком вимоги суду або наданням до банку відповідної ухвали суду (яка набула законної сили), що має місити твердження про здійснення відповідної виплати банком суми забезпечення і повні реквізити для здійснення такої виплати банком.
Окрім того, у разі погодження судом заміни заходу забезпечення позову на Банківську гарантію від АТ "АЛЬТБАНК", банк просить суд надати шаблон такої Банківської гарантії або зазначити вимоги до неї, а саме: назву, код ЄДРПОУ, місцезнаходження та повні банківські реквізити бенефіціара за такою гарантією; суму гарантії; строк дії гарантії; гарантійні випадки, які забезпечені такою гарантією; умови припинення такої гарантії; необхідність продовження строку дії гарантії; умови здійснення відповідних змін до такої гарантії; форму надання гарантії: електронна чи паперова; форму представлення відповідної вимоги до банку: повідомлення чи на паперовому носії; перелік документів, які мають супроводжувати таку вимогу, та які будуть належним чином засвідчені уповноваженою особою бенефіціара".
Так, згідно статті 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За приписами частини першої статті 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульовано Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі Положення).
Згідно з визначеннями, наданими у Положенні, -
- гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії;
- вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту;
- гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин;
- принципал (аплікант, наказодавець) - особа, зазначена в гарантії як така, яка має зобов'язання за базовими відносинами, що забезпечуються такою гарантією;
- бенефіціар - особа, на користь якої надається гарантія/контргарантія;
- базові відносини - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов'язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія.
За умовами п.п.7, 8 Положення, банк-гарант/банк-контргарант приймає рішення про умови видачі гарантії/контргарантії відповідно до своїх внутрішніх положень з урахуванням вимог частин першої-третьої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Банк надає гарантію безпосередньо бенефіціару або передає її через авізуючий банк, або через банк-кореспондент та/або банк бенефіціара, або безпосередньо принципалу для подальшого її передавання бенефіціару.
Згідно п.п.17-19 Положення, принципал або особа, яка діє в його інтересах (далі - принципал), для отримання гарантії подає до банку-гаранта заяву про надання гарантії.
Заява про надання гарантії складається в довільній формі та повинна обов'язково містити реквізити, передбачені в пункті 19 розділу II цього Положення.
Банк-гарант має право вимагати від принципала зазначення в заяві про надання гарантії іншої додаткової інформації.
Заява про надання гарантії обов'язково повинна містити такі реквізити: 1) найменування та місцезнаходження банку-гаранта або умови визначення банку-гаранта банком-контргарантом; 2) назву документа "Заява про надання гарантії"; 3) дату складання та номер заяви про надання гарантії (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 4) повне найменування принципала - юридичної особи, для принципала - фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності); 5) код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) - для принципала - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для принципала - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 6) назву національної валюти або іноземної валюти, у якій надається гарантія, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 7) суму гарантії цифрами та словами; 8) реквізити договору або іншого правочину, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), або посилання на реквізити тендерної документації, де передбачені базові відносини; 9) найменування бенефіціара - юридичної особи, для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); 10) код згідно з ЄДРПОУ - для бенефіціара - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для бенефіціара - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 11) умови гарантії; 12) строк дії гарантії/дата закінчення дії гарантії; 13) підпис(и) уповноваженої(их) особи(іб) принципала - юридичної особи (для принципала - фізичної особи - лише її підпис).
Пунктами 25-27 Положення визначено, що банк-гарант, перевіривши прийнятність умов договору про надання гарантії і правильність оформлення поданих документів та отримавши підтвердження принципала про згоду з умовами договору про надання гарантії, підписує гарантію і надсилає/передає гарантію згідно з інструкціями, зазначеними в заяві про надання гарантії, протягом строку, визначеного договором про надання гарантії.
Оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару, одна копія такої гарантії залишається в банку-гаранті, інша - передається принципалу.
Банк-гарант надсилає примірник електронної гарантії бенефіціару або банку бенефіціара та/або принципалу для подальшого передавання бенефіціару. Банк-гарант надсилає один електронний примірник принципалу, інший - зберігає в електронному архіві банку-гаранта.
Гарантія повинна містити такі реквізити: 1) назву документа; 2) номер, місце складання, дату видачі; 3) повне найменування принципала - юридичної особи, для принципала - фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності); 4) код згідно з ЄДРПОУ - для принципала - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для принципала - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 5) назву валюти, у якій надається гарантія; 6) суму гарантії цифрами та словами; 7) назву валюти платежу, якщо вона відрізняється від валюти, у якій надається гарантія; 8) дату, номер і назву (у разі наявності таких реквізитів) відповідного документа, з якого виникають базові відносини; 9) найменування бенефіціара - юридичної особи, для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); 10) код згідно з ЄДРПОУ - для бенефіціара - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для бенефіціара - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);11) найменування банку-гаранта; 12) дату закінчення дії або строк дії гарантії чи обставини, за яких строк дії гарантії є закінченим; 13) умови, за яких надається право вимагати платіж; 14) умови щодо зменшення/збільшення суми гарантії (у разі потреби); 15) підпис(и) уповноваженої(их) особи(іб) банку-гаранта; 16) інші умови (за потреби).
Гарантія є чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії є день надсилання бенефіціару або банку бенефіціара, або авізуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення з текстом гарантії чи дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надсилання гарантії поштовим зв'язком, або день передавання її бенефіціару чи принципалу для подальшого передавання її бенефіціару.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов'язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов'язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром. Отже, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, згідно ст. 563 ЦК України, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зауважує, що згідно частини четвертої статті 143 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.
Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов'язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.
Отже, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, тобто здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Разом з тим, звернувшись до суду із клопотанням про заміну заходу забезпечення у вигляді арешту на грошові кошти товариства на банківську гарантію заявник не надав до суду самої банківської гарантії. В свою чергу, лист АТ "АЛЬТБАНК" від 11.03.2024 №23-1/1111 не є банківською гарантією, а лише свідчить про можливість надання останньої.
Відсутність в матеріалах справи банківської гарантії позбавляє суд можливості дослідити умови гарантії як такої, перевірити її відповідність Положенню №639 тощо.
При цьому суд критично ставиться до викладеного у листі банку клопотання про надання судом шаблону банківської гарантії або зазначення вимоги до неї, оскільки це не входить до компетенції суду.
Водночас суд звертає увагу, що, як зазначено вище, загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульовано Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004.
Таким чином, наведене вище у своїй сукупності виключає можливість для задоволення клопотання відповідача-2, оскільки останнім, в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, не надано до суду належних та допустимих доказів у підтвердження викладених у клопотанні обставин.
У зв'язку із чим суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про заміну заходу забезпечення позову є необґрунтованим, невмотивованим, не підтверджено належними доказами, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 143, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРИНГ-АНАЛІТИКА" про заміну заходу забезпечення позову відмовити.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 13.03.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 18.03.2024.