18 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17407/23
Провадження № 22-ц/4820/830/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року у справі за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року позов МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» задоволено частково.
З таким судовим рішенням не погодилось МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» та подало апеляційну скаргу одночасно із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 березня 2024 року вказані апелянтом причини для поновлення судом строку на апеляційне оскарження рішення визнані судом не поважними та надано МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» строк для зазначення інших підстав для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали апелянт звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку, із зазначенням інших причин щодо поновлення строку. Представник МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» зазначає, що копію повного тексту судового рішення на адресу апелянта направлено не було, відмітка про отримання рішення особою ОСОБА_2 не доводить отримання апелянтом копії апеляційної скарги, оскільки представником у справі був ОСОБА_3 , рішення до електронного кабінету представника апелянта направлено не було. Крім того, зазначає, що виконавче провадження відкрито 05.02.2024 року, копію якого отримано представником апелянта 06.02.2024 року і саме тоді позивач дізнався про часткове задоволення позову. Апеляційну скаргу було направлено 06.03.2024 року, в тридцятиденний строк із дати коли позивач довідався про повне рішення суду.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
У абзацах другому, третьому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права охарактеризовано як панування права в суспільстві. Верховенство права, за позицією Суду, вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, у пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Сутність цього принципу полягає у тому, що в разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, воно не може бути піддане сумніву.
Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» ((В.П.), №22277/93, 27.06.2000, параграф 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Так, відповідно до ч.4 ст.272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Згідно вимог статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.
Із матеріалів справи вбачається, що 17.10.2023 року представник МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» звернувся до суду із заявою про видачу рішення суду та виконавчого документа.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року набрало законною сили 09 листопада 2023 року.
Копію вказаного рішення та два виконавчих листи отримано представником позивача безпосередньо в суді першої інстанції, за його заявою, 04.12.2023 року.
Виконавче провадження на виконання оскаржуваного рішення було відкрито 05.02.2024 року, виконавчий документ надійшов до державного виконавця 22.01.2024 року.
Виконавче провадження відкривається по примусовому виконанню рішень відкривається не інакше як за зверненням стягувача, на підставі його заяви із доданим до неї виконавчим листом, який, в свою чергу, видається на підставі рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені апелянтом інші підстави для поновлення строку, а саме, що апелянт звернуся із апеляційною скаргою протягом тридцяти днів із дня коли дізнався про часткове задоволенні позову - 06.02.2024 року із постанови державного виконавця, не є поважними, оскільки вони суперечить наявним у справі доказам, не відповідають дійсним обставинам справи. Адже, перш ніж отримати постанову про відкриття виконавчого провадження, апелянт мав звернутися до державного виконавця із відповідною заявою та виконавчим документом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин апеляційне провадження у справі не може бути відкрите.
Керуючись ст. ст. 358 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2023 року у справі за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачаннявідмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк