Справа №522/20589/23
Провадження №3/522/919/24
11 березня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Полку управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.130 КУпАП,
До суду з Полку управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до наданих суду адміністративних матеріалів, 08.10.2023 року о 07.59 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Пироговська №25, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; зірниці очей, що не реагують на світло, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку - відмовився. Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор №473745; №474523.
ОСОБА_1 своїми діями порушив п.п. 2.5 ДР України.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №552053 від 08.10.2023 року за ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, в матеріалах справи містяться поштове повідомлення (конверт), що призначений для правопорушника та судова повітка, на якому значиться така причина повернення кореспонденції, як «за закінченням терміну зберігання», що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.
Відповідно до п.4.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №906/142/18 зазначено, що приписи процесуального законодавства не дозволяють дійти, що повернення поштового відправлення з вказівкою повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.
Виходячи з наведеного, суддею вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 про дату та час слухання справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом належним чином надано правову оцінку наявним в матеріалах адміністративної справи доказам, як і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку підтвердили у повному обсязі.
На підставі викладеного, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду не має.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №552053 від 08.10.2023 року, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора та іншими матеріалами справи.
Відповідно до санкції ч.2 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами та без вилучення транспортного засобу.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без вилучення транспортного засобу.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави в сумі 536 гривень 80 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова