06 березня 2024 року Справа № 160/32674/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , поданий через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №273 від 13.10.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 22.02.2022 р., за період з 12.10.2022 р. по 10.10.2023 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №281 від 21.10.2022 року;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 11761 від 10.11.2022 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень.
Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 19.02.2024 о 21:43 надіслано одержувачу - адвокату Піддубцеву В.І. Тобто, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 20.02.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, враховуючи приписи ч.7 ст.251 КАС України, строк для усунення недоліків до 01.03.2024.
20.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Оскільки головуючий суддя Юхно І.В. у період з 19.02.2024 по 05.03.2024 перебувала у відпустці, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України вирішує питання про відкриття провадження у справі в перший робочий день - 06.03.2024.
За положеннями частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що подана на виконання ухвали суду заява про поновлення строку звернення обґрунтована тим, що позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Вказане теж є поважною причиною пропуску строку звернення. Проте заявник не може підтвердити період участі в зазначених заходах та діях, адже відповідач не надавав йому частину запитуваних документів, а саме довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, витяги з бойових наказів (розпоряджень), виписку з журналу бойових дій. У зв'язку із цим заявником долучено до позову клопотання про витребування доказів та останній просить витребувати такі документи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та триває станом на день розгляду судом питання про відкриття провадження у справі.
При цьому, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 з 20.03.2022 був призваний за мобілізацією на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить наявна у матеріалах справи копія військового квитка серії НОМЕР_2 від 29.09.2005 року, та 22.09.2022 отримав травмування/поранення, отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, про що свідчить довідка Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2022 №11262. Доказів припинення військової служби позивача матеріали справи не містять.
В силу висновків Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 участь позивача в бойових діях та/або проходження військової служби може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав із поважних причин та може бути підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
Таким чином, суд вважає, що наведені у заяві позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 159-161 КАС України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 КАС України, відсутні.
За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до примітки до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII посада позивача не віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
Згідно з приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проте текст позовної заяви жодних обґрунтувань заявленого клопотання не містить.
Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд наголошує, що кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог процесуального законодавства. При цьому, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічні правові висновки неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду у своїх ухвалах, зокрема, від 12.06.2019 по справі № 522/14452/15-ц.
Суд вказує, що з аналізу адміністративного позову відсутні підстави вважати, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд вважає клопотання позивача необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Крім того, з метою збереження життя та здоров'я учасників судового процесу в умовах воєнного стану в України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розгляду означеного спору у судовому засіданні за участю сторін.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що позивач не позбавлений права надати відповідь на відзив у разі його подання відповідачем та/або пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд звертає увагу, що до адміністративного позову як додаток надано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке мотивоване тим, що у випадку призначення судового засідання з викликом сторін адвокат Позивача не зможе прибути через територіальну віддаленість від місця знаходження суду.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, то у суду також відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача щодо призначення справи до розгляду в режимі відеоконференції.
Поряд із цим, суд вказує, що до адміністративного позову також було надано клопотання про виклик свідків, яке обґрунтоване тим, що означені у клопотанні свідки володіють інформацією щодо ряду питань стосовно підстав та предмету позову, результатів службового розслідування, подій, що відбулися 12.10.2022.
Відповідно до статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Проте, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, в тому числі за правилами загального провадження з проведенням підготовчого засідання, то у суду також відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про виклик свідків.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що положеннями статті 260 КАС України регламентована можливість суду в подальшому постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні, в залежності від обґрунтованості заперечень відповідача та наданих до суду доказів.
В той же час, за положеннями частин 1-4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд звертає увагу, що разом із адміністративним позов до суду подано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив суд витребувати у Військової частини НОМЕР_1 : - копії або витяги з Книги видачі зброї та боєприпасів, де зазначено, що номер обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 отримав зброю та боєприпаси 12.10.2022 року або напередодні цієї дати; - копію картки-замінника номера обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ; - копії або витяги з Книги обліку особового складу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , де зафіксовано інформацію про ОСОБА_1 за період за 12.10.2022 р; - копії Іменного список для проведення вечірньої перевірки особового складу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 за період з 12.10.2022 р. по 14.10.2022 р.; - копії або витяги з Книги обліку особового складу 2 механізованого батальйону військової частими НОМЕР_1 , де зафіксовано інформацію про ОСОБА_1 за період з 12.10.2022p. пo 14.10.2022 р.; - копію або витяг з Книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу, де зазначено, інформацію про відбуття ОСОБА_1 з пункту постійної дислокації; - копію або витяг з окремого розділу Книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частими особового складу, де зазначено інформацію про самовільне залишення місця несення служби номером обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 ; - копії документів за якими підтверджується ознайомлення номеру обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 з наказом командира військової частини за яким останній мав виконувати бойове завдання ІНФОРМАЦІЯ_1 . Означене клопотання обґрунтоване ненаданням відповідачем доказів до листа від 28.11.2023 вих.№22496.
Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та з власної ініціативи витребувати у відповідача додаткові докази у справі.
Керуючись статтями 5, 12, 77, 80, 92, 120-122, 159-162, 257-263 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/32674/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотань представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та про виклик свідків - відмовити.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово.
Розгляд справи по суті розпочати з 06 квітня 2024 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив на позов повинен відповідати вимогам встановленим статтею 162 КАС України. Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Попередити відповідачу, що відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії:
- інформацію її з документальним підтвердженням чи проходить ОСОБА_1 станом на день судового розгляду військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ;
- наказів командира військової частини НОМЕР_1 №273 від 13.10.2022 року, №281 від 21.10.2022 року та № 11761 від 10.11.2022 року з доказами ознайомлення з ними позивачем та всіх документів, на підставі яких їх було прийнято;
- матеріалів службового розслідування за фактом самовільного залишення номером обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 12.10.2022 розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;
- інформацію з її документальним підтвердженням чи подавались заяви, повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а в разі подання - чи внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань із доказами на підтвердження такого подання та/або внесення;
- інформацію з її документальним підтвердженням чи нараховувалось та/або виплачувалось військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 від 22.02.2022 за період з 12.10.2022 по 10.10.2023, а в разі нарахування/виплати - документальне підтвердження з деталізацією складових такого нарахування/виплати;
- наказів про встановлення та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.10.2022 по 10.10.2023;
- копії або витяги з Книги видачі зброї та боєприпасів, де зазначено, що номер обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 отримав зброю та боєприпаси 12.10.2022 року або напередодні цієї дати;
- копію картки-замінника номера обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 ;
- копії або витяги з Книги обліку особового складу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , де зафіксовано інформацію про ОСОБА_1 за період за 12.10.2022 р;
- копії Іменного списку для проведення вечірньої перевірки особового складу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 за період з 12.10.2022 р. по 14.10.2022 р.;
- копії або витяги з Книги обліку особового складу 2 механізованого батальйону військової частими НОМЕР_1 , де зафіксовано інформацію про ОСОБА_1 за період з 12.10.2022p. пo 14.10.2022 р.;
- копію або витяг з Книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу, де зазначено, інформацію про відбуття ОСОБА_1 з пункту постійної дислокації;
- копію або витяг з окремого розділу Книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частими особового складу, де зазначено інформацію про самовільне залишення місця несення служби номером обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 ;
- копії документів за якими підтверджується ознайомлення номеру обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 з наказом командира військової частини за яким останній мав виконувати бойове завдання 12.10.2022 р.
Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 5) до 05 квітня 2024 року, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
Роз'яснити, що згідно з частинами 6-7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Попередити, що відповідно до частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Роз'яснити, що за приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 КАС України та копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 КАС України та копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Інформацію щодо стану розгляду справи учасники судового процесу можуть отримати на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, відповідачу - разом з копією адміністративного позову до виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку не оскаржується згідно із статтею 294 КАС України.
Суддя І.В. Юхно