Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/956/18
Провадження № 1-кп/758/603/24
15.03.2024 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017100070004342, внесеного до ЄРДР 06.10.2017 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, українця, маючого середню спеціальну освіту, працюючого водієм таксі, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, 20.07.2020 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 1, 2 ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі, який ухвалою Київського апеляційного суду від 18.02.2021 року змінено в частині зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання, звільнений по відбуттю покарання, 01.12.2020 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, який ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2022 року залишено без змін, постановою Верховного Суду України від 27.04.2023 року змінено, виключено призначення остаточного покарання за ч.4 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 5 років 10 місяців без конфіскації майна, 11.11.2021 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за ч.2 ст.289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна,
обвинуваченого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 (в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005) КК України, -
ОСОБА_4 в період часу з 23 год. 00 хв. 05.10.2017 року по 02 год. 30 хв. 06.10.2017 року перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Сирецька, 36, побачив транспортний засіб марки «AUDI 100», д.н.з НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_5 , та в нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, незаконне заволодіння ним, з метою подальшого його використання у власних потребах.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 впевнився, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, підійшов до автомобіля «AUDI 100», д.н.з НОМЕР_2 , та шляхом підбору автомобільного ключа, що мав при собі, відчинив передні водійські дверцята та проник до салону автомобіля, однак з невідомих причин не зміг завести двигун.
Для досягнення своєї мети, у зв'язку із тим, що автомобіль «AUDI 100», д.н.з НОМЕР_2 , не міг самостійно рухатись, ОСОБА_4 вирішив імітувати поламку автомобіля та за допомогою іншого автомобіля, водій якого не буде обізнаний у справжніх його намірах, буксирувати до місця свого проживання.
Так, ОСОБА_4 за допомогою автомобіля «AUDI 100» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який не був обізнаний у справжніх його намірах заволодіти транспортним засобом, буксирував транспортний засіб марки «AUDI 100», д.н.з НОМЕР_2 , який перебував за адресою: місто Київ, вул. Сирецька, 36, та належить потерпілому ОСОБА_5 , до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином вилучивши автомобіль з володіння власника всупереч його волі.
Крім того, 22.10.2017 року приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 4-А, ОСОБА_4 побачив припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz 124», д.н.з НОМЕР_4 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , та в нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, незаконне заволодіння ним, з метою подальшого його використання у власних потребах.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 впевнився, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, підійшов до автомобіля «Mercedes-Benz 124», д.н.з НОМЕР_4 , та шляхом підбору автомобільного ключа, що мав при собі, відчинив передні водійські дверцята та проник до салону автомобіля, однак з невідомих причин не зміг завести двигун.
Для досягнення своєї мети, у зв'язку із тим, що автомобіль «Mercedes-Benz 124», д.н.з НОМЕР_4 , не міг самостійно рухатись, ОСОБА_4 вирішив імітувати поламку автомобіля та за допомогою іншого автомобіля, водій якого не буде обізнаний у справжніх його намірах, буксирувати до місця свого проживання.
Так, ОСОБА_4 за допомогою автомобіля «AUDI 100», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який не був обізнаний у справжніх його намірах заволодіти транспортним засобом, буксирував транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 124», д.н.з НОМЕР_4 , який перебував за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 4-А, та належить потерпілому ОСОБА_7 , до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином вилучивши автомобіль з володіння власника всупереч його волі.
Крім того, 08.11.2017 року близько 02 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 1, у ОСОБА_4 , та невстановленої слідством особи, з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: фрагментів латунної плитки, у зв'язку з чим останні вступили між собою у злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , та невстановлена слідством особа, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою, цього ж дня близько 05 год. 55 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, Поштова площа, впевнившись, що за їх діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, підійшли до композиції під назвою «Малюки, що пускають кораблики» та за допомогою металевих викруток, відламали та таємно викрали 11 фрагментів латунної плитки.
Після чого, ОСОБА_4 та невстановлена особа, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» матеріальну шкоду у розмірі 4700 гривень згідно висновку судової товарознавчої експертизи №12-4/1905 від 26.12.2017 року.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 289 (в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005), ч. 2 ст. 185 КК України, на початку слухання справи не визнавав, оспорював фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні, однак, під час слухання справи по суті, вину свою визнав в повному обсязі, не оспорював фактичні обставини вчинення злочину, щиро покаявся та дав показання, що він в період часу з 23 год. 00 хв. 05.10.2017 року по 02 год. 30 хв. 06.10.2017 року знаходився на вул. Сирецька, 36 де побачив у дворі автомобіль «AUDI 100», д.н.з. НОМЕР_3 , синього кольору і вирішив його викрасти. Шляхом підбору автомобільного ключа, який був у нього, проник у автомобіль та розблокував руль, однак не зміг його завести. В цей час набрав ОСОБА_6 , повідомив йому, що знайшов для роботи автомобіль та попросив, щоб він допоміг перевезти автомобіль до його місця проживання. ОСОБА_6 подумав, що це його власний автомобіль і вони разом буксирували транспортний засіб додому. 20.10.2017 року приблизно о 10 год. він перебував на пр-т Правди, 4-А, в дворі житлового будинку, де побачив автомобіль білого кольору «Mercedes-Benz 124», д.н.з НОМЕР_4 , таким же способом відкрив автомобіль, однак не зміг його завести, тому знову покликав ОСОБА_6 , щоб відігнати даний автомобіль на ремонт. Впевнивши його в тому, що всі дії є законні, вони перетягнули автомобіль до його місця проживання, яким він розпорядився на власний розсуд. Крім того, 08.11.2017 року приблизно о 02 год. 00 хв., він перебував на вул. Вокзальна, 1, де він невідомій особі запропонував викрасти фрагменти латунної штукатурки, цього ж дня, перебуваючи на Поштовій площі, впевнившись що за ними ніхто не спостерігає, відламали та викрали 11 фрагментів латунної плитки. В подальшому з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 05.10.2017 року о 24 год. 00 хв. він заїхав додому, його автомобіль «AUDI 100», д.н.з. НОМЕР_2 , був у дворі за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 36, ключі від автомобіля були вдома. Зранку коли він повернувся з роботи автомобіля вже не було. О 05 год. 00 хв. йому зателефонувала мати та повідомила, що автомобіля немає на місці. Його батько викликав поліцію.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що він в 2011 році придбав автомобіль «Mercedes-Benz 124», д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору. Автомобіль стояв по пр.-т Правди, приблизно о 01 год. ночі його транспортний засіб був перетягнутий автомобілем «AUDI 100», д.н.з. НОМЕР_2 . Про викрадення дізнався на наступний день. Повідомив, що в нього є відео спостереження, на якому видно хлопців, які тягнули автомобіль.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12017100070004342 встановлено, що в період часу з 23 год. 00 хв. 05.10.2017 року по 02 год. 30 хв. 06.10.2017 року, за адресою: місто Київ, вул. Сирецька, 36, невідома особа, незаконно, таємно заволоділа автомобілем «AUDI» моделі «100» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_5 . В період часу з 23 год. 00 хв. 22.10.2017 по 10 год. 00 хв. 23.10.2017, невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 4-А, незаконно заволоділа транспортним засобом марки «Mercedes-Benz» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , 1987 року випуску. 22.11.2017 року невстановлена особа, перебуваючи у сквері за адресою: м. Київ, Поштова площа, 1, таємно викрала фрагмент латунної стилізованої карти до встановленої скульптури, чим спричинила КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» матеріальну шкоду. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.10.2017 року встановлено, що громадянин ОСОБА_8 заявив, що в період часу з 23 год. 00 хв. 05.10.2017 року до 02 год. 30 хв. 06.10.2017 року, за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 36 невідома особа, незаконно, таємно заволоділа автомобілем «AUDI» модель «100», д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, який зареєстрований на громадянина ОСОБА_5 . Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до висновку експерта від 19.12.2017 року №12-2/102 встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «AUDI» модель «100», н.з. НОМЕР_2 , 1991 року випуску, станом на 06.10.2017 року, могла становити: 109 859,80 грн. (сто дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок). Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.10.2017 року встановлено, що громадянин ОСОБА_7 заявив, що в період часу з 23 год. 00 хв. 22.10.2017 року до 10 год. 00 хв. 23.10.2017 року, за адресою: м. Київ, пр-т Правди, 4-А, невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_5 , 1987 року випуску, білого кольору. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.12.2017 року встановлено, що на узбіччі дороги позаду гаражного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 13-А. припаркований автомобіль «Mercedes-Benz» д.н.з. білого кольору. На момент огляду автомобіль відчинений, ззовні наявні пошкодження у вигляді вигинання металу кришки люка, тріщин переднього бамперу, злом дверей багажника. В салоні автомобіля відсутня магнітола, виламана середина керма. На передньому правому кріслі наявні автомобільні запчастини. Заднє сидіння знято та перевернуто. Під капотом автомобіля виявлено відсутність корпусу повітряного фільтру, акумулятора, редуктора газової установки. В багажному відділенні відсутні автоінструменти, запасне колесо, обрізані трубки та проводи на газовий бачок. На автомобілі наявні номерні знаки НОМЕР_6 . На передньому правому опорному стакані авто наявний номер авто кузова НОМЕР_7 . В ході огляду вилучено: з-під підлоги переднього правого сидіння скляну пляшку з-під напою «Джин-тонік» та жерстяну банку з-під напою «Revo», яка була розміщена на підлозі переднього правого сидіння, змив з руля, який знаходився на підлозі переднього правого сидіння, товарний чек в багажнику, паперова упаковка з реквізитами «Нової пошти», д.н.з. НОМЕР_6 (2 шт). Вищевказані речі вилучено, поміщено в пакет та опечатано. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до розписки від 04.12.2017 року ОСОБА_7 отримав на відповідальне зберігання автомобіль «Mercedes-Benz» Е260 легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_8 , білий, без номерних знаків. Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 13.12.2017 року встановлено: дата, час, місце, шляхи підходу та відходу, порядок та механізм дій ОСОБА_4 та невстановленої особи під час таємного викрадення 11-ти фрагментів латунної плитки, за адресою: м. Київ, Поштова площа, яке мало місце 08.11.2017 року приблизно о 05 год. 55 хв. Фактичні дані, що містяться в висновку цієї експертизи, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Відповідно до висновку експерта від 26.12.2017 року №12-4/11905 встановлено, що ринкова вартість 50 кілограмів брухту латуні марки «ЛС59» на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 08.11.2017 року могла становити 4700,00 грн. (чотири тисячі сімсот грн. 00 коп.). Фактичні дані, що містяться в цьому документі, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що покази обвинуваченого, потерпілих, отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими, відповідно до вимог ст. 86 КПК України.
Суд звертає увагу на послідовні, логічні і змістовні покази обвинуваченого, потерпілих, які узгоджуються з матеріалами справи, і які суд вважає правдивими і такими, які можна покласти в основу обвинувального вироку.
Належними і допустимими як джерело доказу є висновки проведених у справі судових експертиз та долучених документів, суд не вбачає порушення вимог КПК України під час їх отримання.
Показання обвинуваченого, потерпілих підтверджуються сукупністю досліджених фактичних обставин, які містяться в матеріалах справи, які суд вважає належними, допустимими і достовірними.
Покази обвинуваченого суд вважає послідовними і такими, які відповідають фактичним обставинам викладеним в обвинувальному акті.
Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку про достатність доказів для визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у тому, що він своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005), крім цього, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, з врахуванням того, що суд розглядає справу лише в межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною.
Суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005).
Крім цього, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 (в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005) КК України, а саме, що злочин, передбачений за ч. 2 ст. 185 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, на підставі ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011), злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України (в редакції Закону № 2903-IV від 22.09.2005), відноситься до категорії тяжких злочинів, на підставі ст. 12 КК України, конкретні обставини справи та особу винного, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення і перевиховання не стає та вчиняє нові корисливі злочини, отже належних висновків для себе не робить, та саме таким злочинним шляхом заробляє на життя, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі із застосування додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 289 КК України без конфіскації майна.
З урахуванням вчинених злочинів, особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд приходить до висновку що його виправлення та перевиховання можливе лише в місцях позбавлення волі.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. 75 КК України чи призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений 01.12.2020 року вироком Солом'янського районного суду м.Києва за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, який ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2022 року залишено без змін, постановою Верховного Суду України від 27.04.2023 року змінено, виключено призначення остаточного покарання за ч.4 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 5 років 10 місяців без конфіскації майна, 11.11.2021 року вироком Оболонського районного суду м.Києва за ч.2 ст.289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, а як регламентовано ст. 70 КК України, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.
Запобіжний захід відсутній.
Цивільні позови не заявлялися.
Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскацієї майна.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироками Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2020 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, який ухвалою Київського апеляційного суду від 05.12.2022 року залишено без змін, постановою Верховного Суду України від 27.04.2023 року змінено, виключено призначення остаточного покарання за ч.4 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 5 років 10 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, та Оболонського районного суду м.Києва від 11.11.2021 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, остаточне покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити у виді 6 (шести) років 1 (одного місяці) позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить на праві власності обвинуваченому.
Запобіжний захід відсутній.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, а саме з 18.01.2019 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання остаточно призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч.5 ст.72 КК України, строк його попереднього ув'язнення з 18.01.2019 року по день звільнення з-під варти, а саме по 05.07.2021 року включно, з 13.09.2021 року по 14.03.2024 року та з 15.03.2024 року до набрання вироком законної сили.
Цивільні позови не заявлялися.
Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , в дохід держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 889 грн. 83 коп.
Речові докази: автомобіль марки «Mercedes-Benz» номер кузова НОМЕР_9 - залишити потерпілому ОСОБА_7 , як законному власнику; скляну пляшку з-під напою «Джин Тонік», металеву банка з-під напою «Рево», дві таблички д.н.з. НОМЕР_6 - знищити; змиви з панелі автомобіля марки «Альфа Ромео» та з руля, паперовий товарний чек, паперову упаковку з реквізитами «Нової пошти» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1