Справа № 598/2873/23
провадження № 1-кп/598/61/2024
"15" березня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження за №598/2873/23 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого ,
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2001 року за ч.3 ст.81, ч.1 ст.89, 45 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі умовно із сплатою 680 гривень штрафу;
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2001 року за ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст.81, ст.43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2006 року за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі;
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 липня 2010 року за ч.2 ст.185 КК України до 05 місяців арешту;
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2010 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2016 року за ч.2 ст.185 КК України до 06 місяців арешту;
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 19 червня 2019 року за ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.395 КК України до 4 років позбавлення волі;
- вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2020 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 04 років 01 місяця позбавлення волі,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 14 серпня 2023 року приблизно 23 години 30 хвилин, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов на територію будинковолодіння ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи на території даного будинковолодіння ОСОБА_4 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, а також те, що відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року №3057-IX, на території України продовжено дію воєнного стану 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, проник через незачинені двері у літню кухню, яка знаходиться на території домогосподарства, звідки повторно таємно викрав блендер занурювальний торговельної марки «Maestro» модель MR-511, вартістю 334 гривні 18 копійок, який належав ОСОБА_6 .. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 проник через незачинені двері у підсобне приміщення, що належить ОСОБА_6 , і яке знаходиться навпроти домоволодіння останнього, звідки повторно таємно викрав набір інструментів у кейсі торговельної марки «Haisser» вартістю 2342 гривні 90 копійок, що належить ОСОБА_6 , та з місця вчинення злочину із викраденим майном втік. Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2677 гривень 08 копійок.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, що поєднана з проникненням в інше приміщення.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження, а саме 22 лютого 2024 року, між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.36 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участі захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій останнього за ч.4 ст.185 КК України. При цьому, ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у виді 05 років позбавлення волі. Також, ОСОБА_4 усвідомлює, що дане кримінальне правопорушення було вчинено ним під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2020 року, в зв'язку з чим судом при постановленні вироку буде приєднано повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком. ОСОБА_4 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.
Так, відповідно до положень ч.2 та ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч.5 ст.12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкоду завдано потерпілому ОСОБА_6 .. Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду прокурору на укладення даної угоди про визнання винуватості. Правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено під час судового розгляду, узгоджена сторонами міра покарання відповідає вимогам КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, а її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і сам обвинувачений ОСОБА_4 ..
Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст.369, 371, 373, 374, 392, 394, 474, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 лютого 2024 року між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №598/2873/23.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2020 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 01 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу набрання даним вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 3346 гривень за проведені: судові товарознавчі експертизи №СЕ-19/120-23/9866-ТВ від 13.10.2023 року та №СЕ-19/120-23/9862-ТВ від 17.10.2023 року; судову дактилоскопічну експертизу №СЕ-19/120-23/10070-Д від 19.09.2023 року.
Речові докази по справі, а саме: кейс з автомобільними ключами та кухонний блендер «Маестро», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, повернути ОСОБА_6 , як власнику.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а для особи, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя : ОСОБА_7