Номер провадження: 22-ц/813/1610/24
Справа № 522/16652/21
Головуючий у першій інстанції Кузнецова В. В.
Доповідач Громік Р. Д.
21.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Дришлюка А.І., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку, третя особа: в.о. ректора Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку ОСОБА_2 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення.
27 березня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щукіна О.С. надійшла заява, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №522/16652/21, яким присудити стягнути з державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначив, що він на підставі Договору про надання правничої допомоги від 25 серпня 2021 року № 81/21 здійснював представництво прав та законних інтересів ОСОБА_1 при розгляді Приморським районним судом м. Одеси заяви Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку про визнання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 15 листопада 2022 року у справі №522/16652/21 таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, при постановленні ухвали від 10 березня 2023 року судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, що мали місце при розгляді заяви Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку про визнання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 15 листопада 2022 року у справі №522/16652/21 таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку із чим представник позивача звертається із вказаною заявою, просить суд її прийняти до розгляду та задовольнити заявлені у ній вимоги.
Позиція відповідача у суді першої інстанції.
10 квітня 2023 року до суду надійшли заперечення представника Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку - адвоката Домущі В.С., в якій він просить суд відмовити у задоволенні заяви адвоката Щукіна О.С. про стягнення на його користь судових витрат з підстав відсутності у матеріалах справи підтверджених понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, а саме доказів сплати представнику суми у розмірі 5 000 гривень.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щукіна О.С. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку, третя особа: в.о. ректора Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку ОСОБА_2 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, задоволено. Стягнено з Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі Державний університет інтелектуальних технологій та зв'язку просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки, що Державний університет інтелектуальних технології та зв'язку зловживав своїми процесуальними правами та вчиняв недобросовісні дії.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент подання стороною відповідача 28 грудня 2022 року заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, примусове виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Навчально-наукового інституту інфокомунікацій та програмної інженерії Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку не здійснювалося; виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду, виданого 15 листопада 2022 року у справі №522/16652/21 відкрито не було та не здійснювалося; на час звернення представника відповідача із заявою від 28.12.2022 року ОСОБА_1 та Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку знаходилися у процедурі добровільного виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді посаді директора Навчально - наукового інституту інфокомунікацій та програмної інженерії Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку, що підтверджується листом Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку від 27 грудня 2022 року, копія якого міститься у матеріалах справи.
Окрім того, як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник (боржник/відповідач) вказує відсутність даного Навчально-наукового інституту інфокомунікацій та програмної інженерії та посади директора вказаного інституту, на посаду якого позивача має бути поновлено відповідно до рішення суду від 22 жовтня 2021 року, посилаючись на Протокол № 5 засідання Вченої ради від 27.08.2021 року, яким було Затверджено Структуру Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку та відповідно до якої такого структурного підрозділу як Навчально-наукового інституту інфокомунікацій та програмної інженерії Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку утворено не було та, відповідно, посада директора вказаного підрозділу відсутня.
У той же час, відповідно до п.4.2 Розділу 4 Статуту Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 1418 від 16.11.2020 року, структурні підрозділи утворюються за Рішенням Вченої ради Університету в порядку, визначеному даним Статутом та Законом України « Про вищу освіту», відповідно до 1 абз. п.4.3. вказаного статуту, структурними підрозділами Університету є, зокрема, навчально-наукові інститут. У той же час суд наголошує на тому, що жодного рішення Вченої ради, яким була би затверджена нова структура Університету, про яку вказано у протоколі засідання № 5 Вченої ради від 27.08.2021 року заявником подано не було.
Окрім того, стороною відповідача при розгляді поданої ним заяви від 28.12.2022 року подавалися заяви про перенесення судового засідання задля надання часу для ознайомлення із запереченнями представника ОСОБА_1 на подану ними заяву та надання додаткових доказів та пояснень, які так подані і не були .
Суд першої інстанції вважав доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат обґрунтованими та вбачав підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини п'ятої ст.142 ЦПК України.
Однак повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на таке.
Апеляційним судом встановлено, що 23 грудня 2022 року до суду надійшла заява представника боржника Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку - адвоката Домущі В.С., в якій він просив суд визнати виконавчий лист Приморського районного суду м. Одеси, який виданий 15 листопада 2022 року по справі № 522/16652/21 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Приморського районного суду від 10 березня 2023 року було задоволено заяву представника Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку - адвоката Домущі В.С. про залишення без розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та залишено без розгляду заяву представника Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку - адвоката Домущі В.С. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
13 січня 2023 року від представника боржника Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку - адвоката Домущі В.С. надійшло клопотання про перенесення судового засідання задля надання часу для ознайомлення із запереченнями представника ОСОБА_3 .
Судове засідання, призначене на 13 січня 2023 року не відбулося у зв'язку із відсутність у приміщенні суду електропостачання.
Судове засідання, яке відбулося 06 лютого 2023 року за участю представника кредитора (позивача) ОСОБА_1 - адвокатом Щукіним О.С. ухвалою суду, занесеною до протоколу вказаного судового засідання, було відкладено у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи доказів належного сповіщення заявника.
У судове засідання, яке відбулося 17 лютого 2023 року ніхто із учасників справи не з'явився; від представника кредитора (позивача) ОСОБА_1 - адвоката Щукіна О.С. 17 лютого 2023 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
10 березня 2023 року до суду від представника Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку - адвоката Домущі В.С. надійшла заява про залишення заяви без розгляду, в якій він просив залишити заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню без розгляду та в якій не заперечував про розгляд даної заяви без участі представника.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Частиною п'ятою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частина шоста статті 142 ЦПК України визначає умови, за яких можливе застосування частини п'ятої цієї статті, а саме: сторона, звернувшись із відповідною заявою, має дотриматись вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Згідно з частиною дев'ятою статті 141 цього Кодексу у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм закону, задовольнити клопотання про компенсацію здійснених стороною витрат, пов'язаних з розглядом справи, шляхом покладення витрат на другу сторону повністю чи частково у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд може лише у разі доведення відповідачем, що позивач допустив вчинення необґрунтованих дій чи зловживання процесуальними правами.
На підтвердження необґрунтованих дій або зловживання процесуальними правами відповідач у такому випадку згідно з процесуальним обов'язком доказування повинен довести, а суд установити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача мали місце під час розгляду справи та в чому вони виявлялись, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно і пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову (заяви) без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду з позовом чи іншими заявами є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна дотримуватись моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Схожі за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189св18), від 24 лютого 2022 року у справі № 446/2448/20 (провадження № 61-2739ск22).
Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що 13 січня 2023 року розгляд справи був відкладений через відсутність у приміщенні суду електропостачання, а не безпосередньо у зв'язку із поданням заявником заяви про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення із матеріалами справи.
06 лютого 2023 року судове засідання відкладено також не у зв'язку із діями Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку, а через відсутність в матеріалах справи доказів належного сповіщення заявника.
17 лютого 2023 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючої судді Косіциної В.В. на лікарняному.
10 березня 2023 року заявником подано заяву про залишення заяви без розгляду.
Таким чином, аналіз підстав відкладення судових засідань дає змогу дійти висновку, що такі відкладення фактично відбувалась не з вини та дій заявника, що виключає вчинення недобросовісних дій чи зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів зловживання заявником процесуальними правами або вчинення необґрунтованих дій, а тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Повний текст судового рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя Сегеда С.М. перебував на лікарняному з 29 лютого по 08 березня 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 березня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державного університету інтелектуальних технологій та зв'язку задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2023 року скасувати.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щукіна О.С. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку, третя особа: в.о. ректора Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку ОСОБА_2 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судове рішення виготовлено 08 березня 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: С.М. Сегеда
А.І. Дришлюк