65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"04" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5795/23
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
за участю сторін:
від прокуратури: Місюрко Г.А.- посвідчення.
від позивача 1: Явченко Д.В. - по довіреності
від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : Бойко Н.І. - по довіреності
розглянувши позовну заяву Заступника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави до відповідачів: 1. Одеська міська рада (пл. Думська, 1,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65026); 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); 3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ); 4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ); 5. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про усунення перешкод, шляхом визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договорів та зобов'язання повернути майно;
ВСТАНОВИВ: Заступник Приморської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави з позовом до Одеської міської ради до ОСОБА_1 до ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та до ОСОБА_2 , в якому просить господарський суд про усунення перешкод, шляхом визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договорів та зобов'язання повернути майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 .
24.01.2024 від Одеської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі 925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду.
Обгрунтовуючи своє клопотанння відповідач 1 посилається на те, що справа № 925/1133/18, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є подібною зі справою № 916/5795/23. Так справа, що розглядається, є аналогічними зі справою №925/1133/18 за сферою правового регулювання питання наявності у прокурора повноважень на звернення до суду як позивача, за наявності органу, до повноважень якого відноситься захист відповідних інтересів громади.
Згідно ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 р. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та ПП «Інвестиційнобудівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 р. у справі № 925/1133/18 мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 р., визнано обґрунтованими, прийнято та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Також у судовому засіданні 07.02.2024 Великою Палатою Верховного Суду оголошено перерву та повідомлено учасників справи № 925/1133/18 (провадження № 12-60гс23), що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 відбудеться 20.03.2024 о 12:00 у приміщенні Верховного Суду
Обґрунтовуючи підстави для передачі справи № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, вважає, що: "очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід'ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом"
В ухвалі про передачу колегія сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме:
- з 2015 року прокуратура втратила функції нагляду, що знайшло відображення, у тому числі і у відповідній редакції статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка імперативно вимагає, щоб органи державної влади та місцевого самоврядування (далі - компетентні органи) самостійно здійснювали захист інтересів держави і територіальної громади. На думку Палати, позиції Великої Палати Верховного Суду не завжди узгоджуються з цими законодавчими нормами;
- задля того, щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор з дотриманням вимог щодо повідомлення компетентних органів може звертатися до суду виключно у разі їх бездіяльності або якщо такий орган взагалі відсутній;
- метою дотримання встановленого законом правила щодо повідомлення компетентного органу є те, щоб саме цей орган захищав інтереси держави. Прокурор повідомляє орган про стверджуване порушення і просить його відреагувати для захисту інтересів держави. При цьому таке повідомлення не є обтяжливим для прокурора. На цей час уже існує усталена практика Верховного Суду щодо визначення критеріїв бездіяльності компетентного органу та дотримання розумного строку для відповіді на звернення прокурора;
- як правило, в більшості сфер життя є державні органи або органи місцевого самоврядування, які мають компетенцію щодо захисту інтересів держави, і випадки відсутності таких органів досить малоймовірні та поодинокі;
- у багатьох сферах життя є кілька компетентних органів, які мають функції щодо захисту інтересів держави і територіальної громади. Наприклад, у позовах про визнання недійсними додаткових угод про закупівлі в сфері освіти та стягнення надмірно сплачених коштів за договорами, укладеними без конкурентних засад або з їх порушеннями, прокурори визначають компетентними органами: Міністерство освіти України, місцеві територіальні управління освіти, самі навчальні заклади, Держаудитслужбу України, органи місцевого самоврядування, з бюджетів яких фінансуються заклади освіти. У земельних спорах в одному спорі такими органами можуть бути: Держгеокадастр України (щодо земель всіх форм власності), органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, облдержадміністрації, райдержадміністрації, управління водного, лісового господарства та інші компетентні органи;
- якщо прокурор звертається з позовом до державного органу або органу місцевого самоврядування, визначаючи його відповідачем, то це не вказує на те, що орган, який компетентний захищати інтереси держави, зникає. По-перше, такий орган продовжує існувати і повинен був отримати від прокурора попереднє звернення з інформацією про стверджуване порушення. По-друге, може бути інший компетентний орган, який також міг звернутися до суду для захисту інтересів держави;
- попереднє звернення прокурором до компетентного органу, навіть якщо такий орган є порушником, не нівелює обов'язку звернення до нього, тим більше, що такий орган у більшості випадків може виправити ситуацію або самостійно, або шляхом звернення до суду від свого імені;
- проблемним є питання, коли прокурор звертається до суду і визначає компетентний орган як відповідача, який вчинив порушення, наприклад, прийняв оспорюване рішення, водночас може існувати інший державний орган, який міг би звертатися до суду з метою захисту інтересів держави. Наприклад, як у цій справі, прокурор може звернутися в інтересах Держгеокадастру України про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки;
- у випадку, якщо прокурор все ж зазначив відповідачем орган місцевого самоврядування, то суд відповідно до принципу "суд знає закон" і правових висновків Великої Палати Верховного Суду з цього питання повинен самостійно встановити, чи немає іншого органу, який повинен або може захистити інтереси держави або територіальної громади в спірних правовідносинах;
- у подібних ситуаціях суди, зокрема Об'єднана палата Касаційного господарського суду, виснувала, що якщо є кілька компетентних органів, то немає необхідності зазначати позивачами всі ці органи, достатньо одного з відповідною компетенцією;
- водночас, на думку Палати, проблемним є питання, коли прокурор вказує, що порушення вчинено одним з компетентних органів, тому він і є відповідачем, не вказавши позивачем жодного з інших компетентних органів;
- прокурор, визначаючи штучно відповідачем орган місцевого самоврядування, за вимогою, яка є неефективним способом захисту (наприклад, скасування рішення такого органу, яке вичерпало свою дію виконанням), вочевидь намагається штучно уникнути необхідності повідомлення цього органу щодо стверджуваного порушення, не надаючи йому можливості відреагувати та/або виправити порушення самостійно або шляхом звернення до суду;
- з урахуванням того, щоби держава в особі одного компетентного органу не зверталася з позовом до держави в особі іншого компетентного органу, логічним, на думку Палати, є те, що певний компетентний орган насамперед повинен бути позивачем у справах про захист інтересів держави, оскільки рішення суду буде спрямоване саме на захист інтересів держави в особі цього органу. Адже позивачами в господарському процесі є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу;
- за загальним правилом, відповідачами у господарському процесі є особи, яким пред'явлено вимоги, що переважно за позовами прокурора в господарських справах є повернення або витребування майна, стягнення коштів. Відтак, як правило, відповідачами виступають юридичні особи приватного права, за рахунок яких і повинно бути відновлено порушене право держави;
- визначаючи компетентний орган не позивачем, а відповідачем, згодом як прокурор, так і суди зіштовхуються з проблемою неможливості задоволення позову на користь відповідача. Наприклад, прокурор, звертаючись до органу місцевого самоврядування щодо визнання недійсним його рішення, договору оренди і повернення земельної ділянки, не може сформулювати, кому повернути земельну ділянку. Якщо повернення або витребування відбувається на користь відповідача, то це є порушенням господарського процесу. Якщо на користь територіальної громади або держави, то очевидним є те, що від імені місцевої територіальної громади або держави повинен діяти якийсь орган з метою здійснення стягнення та виконання рішення суду. Дещо абсурдним є задоволення позову прокурора про стягнення з органу місцевого самоврядування на користь територіальної громади, яку власне й уособлює цей орган місцевого самоврядування, або стягнення з Держгеокадастру як відповідача на користь держави без визначення компетентного органу як стягувача.
Отже, Великою Палатою Верховного Суду в межах справи № 925/1133/18 буде визначено процесуальний статус міських рад у спорах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсними правочинів, укладених на підставі цих рішень, що матиме суттєве значення для розгляду справи №916/5795/23, у який позивачем у справі є заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси, а одним із відповідачів у справі виступає Одеська міська рада.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.
У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
З врахуванням зазначених вище обставин та враховуючи, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/23 сприятиме забезпеченню єдності судової практики у правовідносинах, які є подібними правовідносинам у цій справі, суд вважає необхідним зупинити провадження у справі №916/5795/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 925/1133/23 .
Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у справі №916/5795/23 за позовом заступника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави до відповідачів: 1. Одеська міська рада; 2. ОСОБА_1 ; 3. ОСОБА_3 ; 4. ОСОБА_4 ; 5. ОСОБА_2 про усунення перешкод, шляхом визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договорів та зобов'язання повернути майно до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №925/1133/23.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2024р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.В. Літвінов