12.03.24
22-ц/812/349/24
Провадження № 22-ц/812/349/24 Головуючий суду першої інстанції Лагода А.А.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
12 березня 2024 року м. Миколаїв Справа № 487/7909/23
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Лагоди А.А., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
27 жовтня 2023 року Акціонерне товариство «Унівресал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк, Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Доводи позову обґрунтовано тим, що 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 21 листопада 2018 року.
Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 45 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 11 липня 2023 року у нього утворилася заборгованість перед Банком, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 55 857.02 грн.
Посилаючись на викладене, АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором станом на 11 липня 2023 року, яка становить 55 857.02 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21 листопада 2018 року в сумі 26 000 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 162.30 грн.
В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем Умови надсилались на мобільний додаток відповідача для ознайомлення та узгодження, а також, що саме така редакція цих актів, діяла на час укладення кредитної угоди.
Роздруківка із сайту позивача, як доказ, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Тому такий доказ не може вважатись достатньою підставою для покладення на позичальника обов'язків, які передбачені цими документами.
Наведене вище свідчить про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил частини 1 статті 634 ЦК.
Оскільки відсутні достатні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, банк має можливість вимагати лише фактично отриману та не повернуту суму кредиту, що відповідає вимогам частини 2 статті 530 ЦК України.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 36 857.02 грн та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 19 000 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що відповідач не був ознайомлений із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування розрахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставлення ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису).
Як вбачається із виписки про рух коштів, Клієнтом було неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки. Таким чином відповідач надав свою згоду із змінами, доповненням до Договору про надання банківських послуг від 21 листопада 2018 року.
Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank, що наявні у матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювались та доповнювались у відповідність вимогам діючого законодавства. Актуальні редакції, згоду на які, були надані Відповідачем, шляхом, зокрема та не виключно, проведенням банківських операцій були доступні на постійній основі у публічному доступі на офіційному сайті Банку за посиланням https://www.monobank.ua/terms, та/або https://www.monobank.com.ua/terms та або в Мобільному додатку
Та редакція Умов та правил, що наявна у матеріалах справи може носити показовий характер та може змінюватись та доповнюватись позивачем. Однак у суду, під час ухвалення рішення є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, що доступні в публічному доступі в режимі реального часу на офіційному сайті Банку, про що було зазначено останнім у позовній заяві.
А тому посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку Банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Заборгованість відповідача за Договором про надання банківських послуг Monobank від 21 листопада 2018 року, станом на 11 липня 2023 року, та яка пред'являлась в суді першої інстанції, складала суму в загальному розмірі 55 857.02 грн.
Однак відповідач вже після звернення позивача до суду, впритул до 07 листопада 2023 року частково погасив заборгованість за кредитом у сумі в загальному розмірі 19 000 грн, що внесло відповідні зміни у розмір заборгованості.
За такого в частині заборгованості у розмірі 19 000 грн заявник вважає за необхідне просити суд закрити провадження у справі.
Застосування до даних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 є передчасним та незаконним, оскільки правовідносини у даній справі та в справі, що розглядається не є подібними та тотожними.
Відповідач, в інтересах якого діяв його представник - Корчевський О.І., надав відзив на апеляційну скаргу.
В своєму відзиві відповідач зазначав, що Банк при зверненні з апеляційною скаргою допустив порушення вимог процесуального законодавства, а обставини викладені у скарзі, не відповідають вимогам матеріального права та судовій практиці у подібних правовідносинах.
Скаржником до апеляційної скарги додано деталізовану виписку про рух коштів по карті, проте докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подачі в вказаний строк з причини, що не залежали від неї.
Тому, матеріали справи мали б містити відповідне вмотивоване клопотання з причинами неможливості подачі даного доказу до суду першої інстанції.
Також скаржником в апеляційній скарзі всупереч вимогам ЦПК України не зазначено у кого знаходиться оригінал відповідного доказу, тому наприклад, неможливо встановити його реального володільця з метою витребування оригіналу доказу.
Відповідач просить суд критично віднестись до позиції скаржника, щодо підписання відповідачем анкети-заяви за допомогою цифрового підпису. Оскільки підписання відповідних документів електронним цифровим підписом не підтверджується ні нормами матеріального права ні технічною такою можливістю.
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до АТ «Універсал Банк» анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У ній зазначено, що останній просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов:
- він погодився, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови;
- ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту й Паспортом споживчого кредиту і отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення;
- відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті у банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом 028EC75E8F8C61C5520BFBCDAA35916DC331F41641CB0EE6685588414B4EC633A1, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором,
- ОСОБА_1 визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного його підпису та що його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях;
- відповідач підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису;
- останній надав право та доручив ПАТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у цьому товаристві, без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших її грошових зобов'язань перед банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком;
- ОСОБА_1 просив усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали відповідно до умов договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, на 11 липня 2023 року ОСОБА_1 має перед АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в сумі 55 857 грн 02 коп. Цей розрахунок виконано виходячи з процентної ставки за користування кредитом 37,2% на рік в період з 19 листопада 2020 року по 11 липня 2023 року.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 45 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідачем добровільно було погашено борг перед Банком у період знаходження справи в провадженні суду на рахунок № НОМЕР_2 від платника 380982106951, а саме згідно платіжних квитанцій № 19666-1030513-82921 від 05 листопада 2023 року в сумі 5 000 грн, № 19667-1030513-48281 від 06 листопада 2023 року в сумі 5 000 грн, № 349074107364553 від 05 листопада 2023 року в сумі 5 000 грн, № 349092213897225 від 06 листопада 2023 року в сумі 4 000 грн.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини 1 та 2 статті 633 ЦК України).
Оскільки умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі споживачу і доведені до його відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року зроблено наступні висновки про правильне застосування норм права: «під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин неможливо застосувати правила частини 1 статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування при наданні банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (21 листопада 2021 року) до моменту звернення до суду з указаним позовом (27 жовтня 2023 року).
За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження заявлених вимог, позивач надав до суду копію анкети - заяви до договору про надання банківських послуг, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank, які набули чинності з 27 листопада 2021 року, витяг з Тарифів за чорною карткою Monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank та розрахунок заборгованості.
Частина 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).
Надані позивачем витяг з Тарифів за чорною карткою Monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank та Умови і правила обслуговування, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 21 листопада 2018 року підписанням анкети-заяви, або в електронній формі.
АТ «Універсал Банк» не надало суду ні в оригіналі, ні в електронних, ні у паперових копіях Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, які були надані ним ОСОБА_1 через мобільний додаток та які були ним підписані накладенням електронного цифрового підпису.
Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання його електронного цифрового підпису.
Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги. Скаржник зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «Monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Між тим аргументи апеляційної скарги про те, що відповідачу було надано послуги з кредитування дистанційно та всі документи, у тому числі, Умови та правила надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту, Тарифи підписані електронним цифровим підписом відповідача та отримані ним у мобільному додатку Monobank не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (в редакції на час виникнення правовідносин сторін) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Пунктом 24 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» довірчий список - перелік кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг та інформації про послуги, що ними надаються.
Приписами статті 35 Закону України «Про електронні довірчі послуги» центральний засвідчувальний орган впроваджує, підтримує в актуальному стані та публікує на своєму офіційному веб-сайті Довірчий список, в якому міститься інформація про кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг разом з інформацією про кваліфіковані електронні довірчі послуги, які вони надають.
Довірчий список повинен впроваджуватися, підтримуватися в актуальному стані та публікуватися в безпечному режимі з обов'язковим додаванням електронної печатки центрального засвідчуваного органу у вигляді, придатному для автоматичної обробки.
Інформація, що міститься у Довірчому списку, є відкритою. Обов'язкові вимоги до Довірчого списку встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Довірчого списку затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг.
За інформацією з відомостей електронного реєстру чинних блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів, АТ «Універсал Банк» не входить до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.
Отже, аргументи апеляційної скарги про надання відповідачу банківських послуг із застосуванням електронного цифрового підпису є неприйнятними.
Твердження в апеляційній скарзі, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення, а редакція Умов та правил, що наявні у матеріалах справи може носити показовий характер та може змінюватися позивачем є безпідставними, оскільки суперечать наведеним нормам матеріального права щодо оформлення договірних відносин сторін.
Також доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно всупереч приписам Закону України «Про електрону комерцію» послався на недоведеність з боку Банку, що саме надані Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту саме шляхом використання електронного цифрового підпису, як того передбачають вимоги Закону України «Про електрону комерцію». Тож апеляційний суд не може констатувати, що АТ «Універсал Банк» діяло у передбачений кредитним договором між ними спосіб, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума заборгованості має вираховуватися шляхом віднімання від суми фактично отриманих коштів суми погашеної заборгованості.
При цьому помилкове посилання суду першої інстанції у судовому рішенні на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, що є доводом апеляційної скарги, не вплинуло на правильність вирішення спору у цій справі.
Однією із вимог апеляційної скарги є скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в частині вимог, а саме про стягнення заборгованості у розмірі 19 000 грн. Обґрунтовуючи таку вимогу, заявник посилався на ті обставини, що під час розгляду справи ОСОБА_1 сплатив зазначену суму в рахунок погашення заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Частиною 1 статтею 255 ЦПК України передбачені підстави для закриття провадження у справі, за якою суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Між тим АТ «Універсал Банк» не зазначило в доводах скарги з якої саме підстави слід закрити провадження у справі. З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, у цьому випадку суд не вправі самостійно визначатися з підставами для закриття. Обставини сплати боржником на користь кредитора під час розгляду справи частини суми заборгованості не є підставою для закриття провадження, а тому зазначена вимога, викладена в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягає.
Отже доводи апеляційної скарги представника АТ «Універсал Банк» не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим. Суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, надав належну оцінку дослідженим доказам.
При поданні апеляційної скарги, додатком до неї скаржник долучив деталізовану виписку по картці відповідача, однак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості взяти зазначені документи до уваги з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частин 4, 8 статті 83 ЦПК України, яка регулює загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом порядок з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подачі в вказаний строк з причини, що не залежали від неї.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у тих випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, єдиний випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням порядку встановленого процесуальним законом, це наявність об'єктивних ознак, які унеможливлюють своєчасного вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладено на учасника справи (у даному випадку на позивача).
Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 83, частини 3 статті 367 ЦПК України не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, а також в прохальній частині апеляційної скарги не заявляв клопотання про долучення додаткових доказів.
Таким, чином позивач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін.
Згідно із підпунктом "в" пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1, 2 статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на АТ «Універсал Банк».
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2023 року в частині відмови у стягненні заборгованості за договором про надання банківських послуг від 21 листопада 2018 року у розмірі 36 857.02 грн залишити без змін.
У закритті провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 19 000 грн відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повний текст постанови складено 12 березня 2024 року.