Справа №638/18001/23 Головуючий 1 інстанції: Тимченко А.М.
Провадження №33/818/347/24 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.173 КУпАП
06 березня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Капець М.А. на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2023 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.
Також стягнено зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно постанови суду, що 10 листопада 2023 року за адресою: м.Харків, вул.Толбухіна, буд.103 ОСОБА_1 нецензурно висловлювалась в бік співробітника поліції в адміністративній будівлі, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Капець М.А. просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що єдиним доказом в матеріалах справи на підтвердження вини ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення. Наголосила, що працівниками поліції порушено вимоги ст.255 КУпАП не виконано обов'язок щодо збирання доказів, які б підтвердили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Зазначила, що ОСОБА_1 не висловлювалася нецензурно чи грубо на адресу працівника поліції. Вказала, що наявність конфліктної ситуації між учасниками події не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Капець М.А., будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили, а тому апеляційний розгляд проведено за їх відсутності.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенціюпро захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Виходячи зі змісту ст.ст.7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Відповідальність за ст.173 КУпАП настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
На доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої інстанції послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №553914 від 10 листопада 2023 року та рапорт начальника СЮП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Б.Папаліна.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №553914 від 10 листопада 2023 року вбачається, що 10 листопада 2023 року за адресою: м.Харків, вул.Толбухіна, 103 ОСОБА_1 нецензурно висловлювалась в бік співробітника поліції в адміністративній будівлі.
Жодних відомостей про те, в чому саме виразилося порушення громадського порядку і спокою громадян у протоколі не наведено. Втім, встановлення та зазначення таких даних є прямим обов'язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП. Такий формальний та спрощений підхід при складенні протоколу є абсолютно неприпустимим, а обвинувачення слід визнавати неконкретним, таким, що порушує право особи на захист.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд першої інстанції не надав цим обставинам будь-якої оцінки, погодився зі змістом протоколу, не встановив в чому саме полягало порушення громадського порядку і спокою громадян з боку ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали провадження не містять об'єктивних належних доказів, які б доводили зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і в судовому рішенні факти та події.
Протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації).
Рапорт начальника СЮП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Б.Папалінане може бути визнаний доказом, так як за своєю правовою формою є документом, який містить певну інформацію, яка підлягає перевірці.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції було допущено неповноту збору доказів, які б підтвердили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є недоведеним, а висновок суду про винуватість останньої є безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, наявним доказам та зазначеним вимогам закону.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Капець М.А. - задовольнити.
Постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня