Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/253/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
05.03.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження у м. Кропивницькому, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12023121060000198 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 , на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.01.2024, якою задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неоднарозово судимого, останній раз:
- 22.09.2022 вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 5 місяців позбавлення волі,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 25.01.2024 до 24.03.2024 включно та визначено розмір застави в обсязі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 980 гривень.
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областіперебуває кримінальне провадження № 12023121060000198 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України.
У межах даного кримінального провадження, під час судового засідання 25.01.2024, в порядку ст. 331 КПК України, за клопотанням прокурора, судом першої інстанції розглянуто питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 та продовжено останьому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24.03.2024 включно.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав на необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він раніше неоднарозово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та будучи особою, яка має незняту та непогашену судимість знову вчинив тяжкий корисливий злочин, не має стійких соціальних зв'язків, не працює, шкоду спричинену потерпілим не відшкодовує,а тому вказане свідчить, що останній є матеріально незабезпеченою особою, як наслідок при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може продовжити злочинну діяльність.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі він буде переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Крім того, зазначає про незаконність його подальшого утримання під вартою, оскільки ризики заявлені в клопотанні прокурором не доведенні.
Також вказує, що він має матір та сестру, які його підтримують та надаватимуть матеріальну допомогу тобто міцні соціальні зв'язки. Також, перебуваючи під домашнім арештом він матиме можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу, пройти обстеження та отримати необхідне лікування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Колегія суддів встановила, що районним судом дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжккого злочину, раніше неоднарозово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, обставини, які характеризують його особу, а також відсутність стійких соціальних та виробничих зв'язків, враховуючи відсутність постійної роботи та законних заробітків, а також те, що у даному кримінальному провадженні не допитано всіх свідків, не досліджено речові та письмові докази.
Також, районним судом обґрунтовано враховано і те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи в суді, а також, відсутність у матеріалах справи даних про наявність нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 , колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали кримінального провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу того, що недоведені прокурором наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та які не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Крім того, жодних доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції не надано.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції. Крім того, враховуючи вищевикладене колегія суддів, із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, які не зменшилися та продовжують існувати, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, прийнятого судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.01.2024, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 25.01.2024 до 24.03.2024 включно та визначено розмір застави в обсязі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 980 гривень- залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2