Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/1867/2024
м. Київ Справа № 369/13848/23
28 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2023 року, постановлену під головуванням судді Дубас Т.В., у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_2 адвоката Теслі Степана Миколайовича про забезпечення позову до його подачі,-
У серпні 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Тесля С.М. звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив:
- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0426 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5058, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 89978913222;
- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899826032224;
- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0213 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5060, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899859032224;
- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0222 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899900132224;
- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5062, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899927032224.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Теплюк Г.М. про скасування рішень про державну реєстрацію права власності.
Вказував, що 13 травня 2021 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрований у реєстрі за № 1813, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняв в позику грошові кошти в сумі 137 500 (сто тридцять сім тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, що на день укладання договору в еквіваленті грошової одиниці України - гривні, за офіційним курсом Національного банку України становило 3 805 230,00 (три мільйона вісімсот п'ять тисяч двісті тридцять) гривень 00 коп., які позичальник зобов'язується повернути позикодавцю не пізніше 13 травня 2022 року.
На забезпечення виконання договору позики, 13 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрований у реєстрі за № 1814.
Так, у п. 1.1. іпотечного договору встановлено, що цей Договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов'язання, що випливає з укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 13 травня 2021 року за реєстровим № 1813 та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Іпотекодавець зобов'язаний повернути Іпотекодержателю позичені грошові кошти в сумі 137 500 (сто тридцять сім тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, що на день укладання договору в еквіваленті грошової одиниці України - гривні, за офіційним курсом Національного банку України становило 3 805 230,00 (три мільйона вісімсот п'ять тисяч двісті тридцять) гривень 00 коп., з кінцевим терміном повернення 13 травня 2022 року, сплачувати можливі неустойки у розмірах та випадках, передбачених Основним зобов'язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимог.
Згідно з п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є:
- земельна ділянка, площею 0,0426 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5058. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., 13 травня 2021 року реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 899789132224;
- земельна ділянка, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5059. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., 13 травня 2021 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 899826032224;
- земельна ділянка, площею 0,0213 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5060. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., 13 травня 2021 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 899859032224;
- земельна ділянка, площею 0,0222 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5061. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., 13 травня 2021 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 899900132224;
- земельна ділянка, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5062. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., 13 травня 2021 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 899927032224;
- земельна ділянка, площею 0,0303 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5063. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., 13 травня 2021 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 899956432224.
03.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. на підставі заяви Іпотекодержателя про часткове виконання зобов'язання знято заборону на відчуження земельної ділянки, площею 0,0303 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:506.
Заявник зазначає, що ОСОБА_2 належним чином виконувалося взяті на себе зобов'язання щодо здійснення щомісячного повернення грошових коштів згідно графіку, встановленого у договорі позики, включно по лютий 2022 рік на загальну суму 20 628, 00 (двадцять тисяч шістсот двадцять вісім) доларів США 00 центів.
У подальшому, у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, а саме через агресію російської федерації та вторгненням на територію України, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України було введено воєнний стан в Україні, як наслідок заявник був позбавлений можливості виконати взяті на себе зобов'язання за графіком.
Заявник вказує, що він 17 січня 2023 року та 29 квітня 2023 року направляв на адресу ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку пропозицію про прийняття та проведення остаточного розрахунку за договором позики.
Також, 20 липня 2023 року та 14 серпня 2023 року уповноваженим представником заявника - адвокатом Теслею С.М. направлялися на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку листи з пропозицією якнайшвидше прийняти від ОСОБА_2 остаточний розрахунок по договору позики від 13.05.2021 у сумі 116 872 доларів США з метою повного виконання договору та його завершення.
На зазначені пропозиції від ОСОБА_3 не було жодної відповіді.
Однак, 24 серпня 2023 року приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Київської області Теплюк Галиною Михайлівною (як державним реєстратором) були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке було предметом зазначеного іпотечного договору за ОСОБА_1 , а саме:
- № 51483367 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0426 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5058, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899789132224;
- № 51484765 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899826032224;
- № 51484891 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0213 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5060, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899859032224;
- № 51485055 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0222 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899900132224;
- № 51485200 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5062, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899927032224.
Підставою виникнення у ОСОБА_1 права власності на кожен з об'єктів нерухомого майна вказано іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., за реєстровим номером 1814 від 13.05.2021.
Заявник зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_1 систематично не бажала прийняти належне виконання договору позики, припускаючи виключно переслідуючи ціль звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за кредитором може призвести до подальшого відчуження третім особам зазначеного майна, тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду.
Також звертав увагу на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності за кредитором здійснено на земельні ділянки на яких збудований садибний будинок з нежитловими приміщеннями, який пройшов державну реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта. Вважає, що даний факт додатково підкреслює необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви з метою захисту права власності на садибний будинок з нежитловими приміщеннями.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2023 року заяву задоволено.
Накладено арешт на:
- земельну ділянку, площею 0,0426 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5058, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899789132224, належну ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899826032224, належну ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,0213 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5060, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899859032224, належну ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,0222 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899900132224, належну ОСОБА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,0214 га, кадастровий номер 3222485901:01:004:5062, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 899927032224, належну ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Солдаткін О.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу про забезпечення позову до його подання та відмовити у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях та не містить жодних вагомих доводів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування рішень про державну реєстрацію права власності. При цьому, позивач безпідставно стверджує, що ОСОБА_1 недобросовісно задовольнила свої вимоги за договором позики, оскільки саме ОСОБА_2 не повернувши позику намагається всіма способами перешкодити ОСОБА_1 у задоволенні її вимог за договорами позики, забезпеченими іпотекою.
Вказував на те, що заявником не надано доказів того, що ОСОБА_1 має намір на відчуження спірного нерухомого майна, відсутні і обгрунтування, що ОСОБА_1 вживає дії, які можуть призвести до ускладнення виконання рішення суду, такі обгрунтування відсутні і в ухвалі.
Судом також не зазначено, в чому полягає загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Солдаткін О.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 1 частини першої статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів
з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі
№ 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду
в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Встановивши, що між сторонами існує спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності, з метою вирішення якого ОСОБА_5 має намір звернутись з позовом до суду, а також те, що ОСОБА_1 (особа, яка зареєструвала за собою право власності на предмет іпотеки) має можливість здійснити відчуження спірних земельних ділянок, суд зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на земельні ділянки (предмет договору іпотеки), зареєстрованих за ОСОБА_1 .
Суд обґрунтовано вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову та призвести до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_5 .
При цьому вжиті заходи забезпечення позову є співмірними та забезпечать позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі сприятимуть запобіганню потенційним труднощам у виконанні такого рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи скарги про те, що ОСОБА_1 у законний спосіб звернула стягнення на предмет іпотеки, зареєструвавши право власності на спірні земельні ділянки, оскільки оцінку таким аргументам має надати суд під час розгляду справи по суті позовних вимог.
Аргументи про те, що ОСОБА_1 не має наміру відчужувати спірні земельні ділянки, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки вона як власник земельних ділянок має реальну можливість здійснити їх відчуження на користь іншої особи, що в разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав та інтересів, за захистом яких Соловйов І.Д. має намір звернутися до суду.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції прийнята без додержання норм процесуального права. Таким чином, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2023 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 04 березня 2024 року.
Головуючий: Судді: