Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/1854/2024
м. Київ Справа № 373/1562/21
28 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Лебідь В.В., у цивільній справі за клопотанням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про затвердження мирової угоди від 08 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. звернувся до суду із клопотання про затвердження мирової угоди, в якому просив затвердити мирову угоду від 08 травня 2023 року, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на стадії примусового виконання судового рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2021 у справі № 373/1562/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (виконавче провадження № НОМЕР_1).
Клопотання подане у зв'язку з тим, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2021 задоволено позов, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 01.08.2019 у сумі 30 000 доларів США, понесені судові витрати в розмірі 8012,43 грн, з метою виконання якого в ході примусового виконання сторони досягнули мирової угоди.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження за клопотанням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. про затвердження мирової угодивід 08 травня 2023 року, укладеної між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , поданої в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Не погоджуючись з таким рішенням, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що відмовляючи у відкритті провадження у справі за клопотанням приватного виконавця про затвердження мирової угоди, з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України не передбачено такої підстави для відмови у відкритті провадження за клопотанням приватного виконавця, як наявність ухвали суду, яка набрала законної сили, та якою вирішено питання у спорі між тими самими особами і з тих самих підстав, оскільки тотожність спору передбачена тільки для позовного провадження.
Вказував, що суд постановляючи оскаржувану ухвалу не звернув увагу на те, що приватний виконавець звернувся із клопотанням про затвердження мирової угоди, у тому самому виконавчому провадженні щодо того самого об'єкта нерухомого майна, проте з інших підстав з додаванням нових доказів щодо належності боржнику квартири на праві приватної власності, а тому висновки суду про те, що відсутні підстави для розгляду нового клопотання виконавця про затвердження мирової угоди є помилковими.
Посилався на те, що розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому, виконавець має право звертатись до суду з відповідними поданням, направленим на виконання ст. 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення.
В судовому засіданні приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (унікальний № 373/1562/21).
24.12.2021 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошових коштів від 01.08.2019 року у сумі 30 000 доларів США, понесені судові витрати в розмірі 8012,43 грн.
Рішення суду від 24.12.2021 року набрало законної сили 15.02.2022 року.
Згідно інформації із автоматизованої системи діловодства суду виявлено, що 24.05.2023 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. звертався до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди від 08.05.2023, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на стадії примусового виконання судового рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2021 у справі № 373/1562/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (провадження № 6/373/15/23).
31.08.2023 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області відмовлено в затвердженні мирової угоди від 08.05.2023 між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , поданої в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
05.10.2023 року ухвалою Київського апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу адвоката Мацкевича Д.А. на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31.08.2023 у справі № 373/1562/21, провадження № 6/373/15/23.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в провадженні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області перебувало клопотання приватного виконавця про затвердження мирової угоди від 08.05.2023 у справі № 373/1562/21 (провадження № 6/373/15/23) з аналогічними до даного клопотання предметом - затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження від 08.05.2023, сторонами - заінтересовані особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за результатами розгляду якого судом постановлено ухвалу від 31.08.2023 про відмову у затвердженні означеної мирової угоди від 08.05.2023, яка набрала законної сили 05.10.2023, тому у відкритті провадження за клопотанням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. про затвердження мирової угоди від 08.05.2023, укладеної між тими ж сторонами, слід відмовити.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За правилами ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.
У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Постановляючи 14 листопада 2023 року оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження за клопотанням приватного виконавця про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції, виходив із того, що приватний виконавець вчергове звернувся до суду з клопотанням про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому у відкритті провадження за поданням необхідно відмовити на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України.
Тотожним судовим рішенням, суд визнав ухвалу районного суду від 31 серпня 2023 року.
Разом з тим, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 14 листопада 2023 року, не звернув уваги на те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. звернувся у листопаді 2023 року до суду із поданням про затвердження мирової угоди, у тому самому виконавчому провадженні щодо того самого об'єкта нерухомого майна, проте з інших підстав з додаванням нових доказів належності боржнику ОСОБА_2 квартири на праві приватної власності, а тому висновки суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для розгляду нового клопотання виконавця є помилковими.
Таким чином, суд, встановивши, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький О.Л. вже звертався до суду із клопотанням про той самий предмет і з тих самих підстав та ухвалою суду від 31 серпня 2023 року у задоволенні цього клопотання йому було відмовлено, не дослідив усіх обставин, так як приватний виконавець звернувся у листопаді 2023 року до суду з новим поданням, іншого змісту, з інших підстав, з додаванням нових доказів.
Верховний Суд вважає, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
При цьому згідно з частиною другою статті 434 ЦПК України питання затвердження мирової угоди у процесі виконання, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.
Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що норми ЦПК України, які врегульовують питання відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, у таких справах, зокрема, яка переглядається, не застосовуються, так як клопотання державного чи приватного виконавця негайно призначається до розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Правовідносини з виконання судових рішень є триваючими до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом.
Заява (подання, клопотання державного/приватного виконавця) з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, зокрема, про затвердження мирової угоди підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Отже, судове рішення у цій справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича - задовольнити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2023 року- скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 04 березня 2024 року.
Головуючий: Судді: