про закриття провадження у справі у частині позовних вимог
№ 2а-4258/10/2370
21.09.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Трофімової Л.В.,
при секретарі Кириченко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом приватного підприємства «Алмет»
до відповідача державної податкової інспекції у м.Черкаси
за участі представника відповідача Павленко М.В. за довіреністю №19866/10 - 017,
про визнання неправомірним акту перевірки та скасування податкового повідомлення -рішення,
До окружного адміністративного суду 06.09.2010р. звернулося з позовною заявою та доданими до неї матеріалами приватне підприємство «Алмет»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання неправомірним акту перевірки від 11.08.2010р. №1812/23-2/31855714 та скасування податкового повідомлення -рішення від 25.08.2010р. №0002842301/0 про стягнення податку на додану вартість та застосування штрафних(фінансових)санкцій на загальну суму 11115грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач -приватне підприємство «Алмет»просить скасувати податкове повідомлення -рішення від 25.08.2010р. №0002842301/0 про стягнення податку на додану вартість та застосування штрафних(фінансових)санкцій на загальну суму 11115грн., що прийнято на підставі оспорюваного акта перевірки від 11.08.2010р. №1812/23-2/3185571 який просить визнати неправомірним.
Ухвалою суду від 08.09.2010р. було відкрито провадження у адміністративній справі і призначено розгляд на 17.09.2010р. За клопотанням Позивача з посиланням на поважні причини справу було відкладено на 21.09.2010 року
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши про необхідність закриття провадження у справі якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, посилаючись на лист Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009р. №1619/10/13-09.
Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі у частині позовних вимог щодо визнання неправомірним акту перевірки від 11.08.2010р. №1812/23-2/31855714 підлягає закриттю зважаючи на наступне.
Справу в адміністративному суді може бути порушено за наявності між сторонами публічно -правового спору, оскільки у розумінні ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів відповідно до ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь -які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у сфері публічно - правових відносин.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється (ст.17 КАСУ) на публічно -правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо скарження його рішень(нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Нормативно-правові акти - це правові акти управління, що встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) адміністративно-правові норми та містять приписи, що встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування, регламентуючи однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування. Індивідуальні акти управління стосуються конкретних осіб та їхніх відносин і мають виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних справ або питань, що виникають у сфері державного управління з чіткою визначеністю адресата - конкретної особи або осіб та виникненням конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Поняття акту перевірки як службового документу, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами наведено у наказі ДПА України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій" від 12.08.2008 №534 та як службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки, документує виявлені порушення, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання та/або податкового кредиту, бюджетного відшкодування суб'єктами господарювання при застосуванні податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДПС у наказі "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 №266. Згідно із п. 1.3 ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Складання, підписання, вручення акту державної податкової інспекції у м. Черкаси для ознайомлення платнику податків не породжує для останнього настання юридичних наслідків, не впливає на права і обов'язки, висновки за наслідками перевірки без відповідного рішення державного органу не є обов'язковими для виконання.
Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 N 02-5/35). Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. Усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" планова перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби та позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом(ст.11-1).
Законом України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню(ст.5.2.5). У Законі України від 21.12.2000 № 2181-III визначено податкове повідомлення як письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом(1.9) та апеляційне узгодження як узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження(1.20).
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право відповідно до ст.10 «права платників податків і зборів(обов'язкових платежів)»Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування": 1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України; 2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами; 3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.
Згідно Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку(4.1.2), проте незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Акт від 11.08.2010р. №1812/23-2/31855714 про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Алмет»(код 31855714) з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з приватним підприємством «Авакс - 2006»(код 34076821) за період з 01.10.09 по 31.10.09, складений головним державним податковим ревізор -інспектором(а.с.8-14) не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання публічно -правових відносин і мав би обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно підлягав би судовому розгляду як визнання недійсним обов'язкового для виконання рішення державного органу, зокрема такого, що може бути предметом розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Акти перевірки не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
На підставі вищезазначеного та керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, дійшовши висновку, що якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, Черкаський окружний адміністративний суд,
Задовольнити клопотання представника відповідача і провадження у справі №2а-4258/10/2370 за позовом приватного підприємства «Алмет»до державної податкової інспекції у м. Черкаси у частині визнання неправомірним акту перевірки від 11.08.2010р. №1812/23-2/31855714 закрити, в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.
Ухвалу направити сторонам у справі.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку і строки, визначені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.В.Трофімова