№ 2а-4251/10/2370
30.09.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Трофімової Л.В., при секретарі -Кириченко Н.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до підприємства Старобабанівської виправної колонії №92 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до підприємства Старобабанівської виправної колонії №92, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків за липень 2010р. у сумі 25870 грн. 80 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 щодо виконання обов'язку вчасного подання розрахунку суми страхових внесків та здійснювати сплату цих внесків. Відповідач свій обов'язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 25870 грн. 80 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав клопотання від 21.09.2010р. вих. №5248/07 (вх.18943/2а-4251/10/2370 від 27.09.2010р.)
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку представників не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Підприємство Старобабанівської виправної колонії №92 юридична особа, відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване 16.03.2000 року (ідентифікаційний код 08681063) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем за липень 2010 року нараховано страхові внески в сумі 25870 грн. 80 коп., однак не сплачені в установлені законом строки.
В порушення вимог п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України страхувальником в десятиденний термін добровільно не сплачено суми недоїмки.
З огляду на викладене та з наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом -«Закон № 1058-IV»).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом № 1058-IV (ст.14) встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Зокрема, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.6 ст.14 Закону № 1058-IV).
Пунктом шостим статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
Як вбачається зі звіту за липень 2010р. страхувальника -підприємства Старобабанівської виправної колонії №92, відповідачем самостійно визначена сума страхових внесків у розмірі 25870 грн. 80 коп., який страхувальником подано до УПФУ в Уманському районі Черкаської області 09.08.2010р., що підтверджено також розрахунком суми боргу до бюджету управління Пенсійного фонду України в Уманському районі (а.с.7, 12-16) та який відповідачем не сплачено у встановлений строк.
Отже, відповідач не сплатив страхові внески за липень 2010р., а тому до стягнення підлягає сума заборгованості у розмірі 25870 грн. 80 коп.
За зазначених обставин, суд дійшов висновку про достатність доказів та наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не сплачено заборгованість у сумі 25870 грн. 80 коп. зі сплати страхових внесків, а тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до підприємства Старобабанівської виправної колонії №92 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 25870 грн. 80 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ч. 2 ст. 128, ст.ст. 86, 94, 158 -163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з підприємства Старобабанівської виправної колонії №92 (20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, ідентифікаційний код 08681063) на користь управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 2а) заборгованість зі сплаті страхових внесків за липень 2010р. на загальну суму 25870 грн. 80 коп. (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят гривень 80 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.В.Трофімова