№ 2а-4487/10/2370
13.10.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд
в складі колегії суддів:
головуючого судді Паламар П.Г.,
суддів Гараня С.М., Тимошенко В.П.
при секретарі Поштаренко О.І.,
за участю: позивача -ОСОБА_1; представника позивача адвоката ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги та представників відповідачів Щедріної О.М., Луненка О.М. -за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України Черкаської митниці, про часткове скасування наказу Державної митної служби України від 30.08.2010 року № 1631-к, наказу Черкаської митниці від 30.08.2010 року № 258-к, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі позивач) 24.09.2010 року заявлено адміністративний позов до Державної митної служби України (відповідач 1) та Черкаської митниці державної митної служби України (відповідач 2) у якому просить:
1) визнати протиправним і скасувати абзац 2 п. п. 1.1 п. 1 наказу Державної митної служби України від 30.08.2010 року № 1631-к, п.п. 1.1 п. 1 наказу Черкаської митниці від 30.08.2010 року №258-к в частині звільнення із займаної посади ОСОБА_1 головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці;
2) поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці з 30.08.2010 року;
3) стягнути з Черкаської митниці на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.08.2010 року по день прийняття постанови Черкаським окружним адміністративним судом;
4) звернути постанову Черкаського окружного адміністративного суду до негайного виконання.
Позивач та його представник у судовому засіданні під тримали позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач і представник позивача вважали звільнення незаконним у зв'язку із недотриманням вимог щодо порядку проведення службового розслідування і порядку звільнення без достатніх ознак дисциплінарного правопорушення, неврахуванням попередньої бездоганної служби.
Зокрема, позивачем зазначено, що посадовими особами відділу митного оформлення №2 Черкаської митниці здійснено митне оформлення товару „клей момент” за ВМД від 28.05.2010 року №902000010/2010/702507, №902000010/2010/702509 та від 13.08.2010 року №902000010/2010/703875, №902000010/2010/703876, №902000010/2010/703877. Перевірено відповідність заявленого декларантом митного режиму та інших відомостей, внесених до ВМД, документам, поданим для митного контролю та митного оформлення. Сторонніх вкладень, пошкодження тенту і тросу для пломбування не встановлено. Відомості про накладення митного забезпечення зазначено в Актах митного огляду товару, встановлений строк доставки товару від митниці місця відправлення до митниці місця призначення. Транспортні засоби виїхали із зони митного контролю.
З моменту виїзду транспортних засобів із зони митного контролю посадові особи відділу митного оформлення №2 Черкаської митниці об'єктивно позбавлені можливості здійснювати службові обов'язки щодо таких транспортних засобів.
Таким чином, митне оформлення здійснено згідно чинного законодавства України, в тому числі відповідно „Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314 (Далі Порядок № 314).
Посадовими інструкціями посадових осіб ВМО №2 Черкаської митниці не встановлений обов'язок і/або право такої особи приймати рішення щодо продовження терміну прибуття транспортного засобу до митниці місця призначення.
Висновки про наявність порушень в діях ОСОБА_1. не підтверджені належними і допустимими доказами, базуються виключно на припущеннях, протирічать наявним у справі доказам, передусім, інформації митних органів Російської Федерації про відправлення з митниці місця відправлення „клей момент” та прибуття до митниці місця призначення саме „клей момент”, а не іншого вантажу. Ця обставина підтверджується листом Тульської митниці від 19.08.2010 року №19-09/6775.
ОСОБА_1, головний інспектор відділу митного оформлення №2 Черкаської митниці, не порушував пункти 2.1, 2.2, 2.21 Посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення №2 Черкаської митниці. В його діях відсутні ознаки порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що перемішуються через митний кордон України, а відтак його дії не є визначеними в ст. ст. 21, 22 Дисциплінарного статуту митної служби України порушеннями службової дисципліни.
Разом з тим, відповідно ст. 23 Дисциплінарного статуту митної служби України звільнення є найтяжчим дисциплінарним стягненням. Вичерпний перелік підстав застосування такого стягнення зазначено в ст. 28 цього статуту. В оскаржуваних наказах відсутні визначені названо статтею підстави застосування такого найтяжчого дисциплінарного стягнення.
Крім того, Державною митною службою України не враховані правила ст.146 Митного кодексу України та ст.З Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року, згідно з якими відповідальність за вантаж несе безпосередньо перевізник.
Оскільки в своїх діях позивач не вбачає ознак дисциплінарного правопорушення, то підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення немає і накази про звільнення є незаконними, вказуючи про відсутність підстав для звільнення посадових осіб, які зазначені ст. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805- ІV.
Заперечуючи проти позову, представники відповідачів зазначали, що наказом Держмитслужби України від 30.08.2010 року №163-к „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” звільнено ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням службової дисципліни, невиконанням нормативно -правових актів, зважаючи на результати службового розслідування за порушення вимог п. 14 розділу 3 Порядку № 314, неналежне виконання службових обов'язків, передбачених п. 2.1, 2.2, 2.21 посадової інструкції відповідно до п. 1 ст. 21, п. 2 ст. 22, п. 6 ст. 23 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі Статут).
Крім того, представники відповідачів пояснили, що позивача було звільнено із займаної посади на підставі наказу Держмитслужби України від 30.08.2010 року №1631-к „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”. У відповідності до цього наказу прийнято наказ Черкаської митниці від 30.08.2010 року №258-к „По особовому складу”, яким було звільнено ОСОБА_1 із займаної посади та визначено порядок звільнення і розрахунку.
Заслухавши пояснення та доводи позивача і його представника, представників відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 прийнятий на службу у митні органи як випускник Академії митної служби наказом Черкаської митниці від 01.08.2003 року № (234-к).
Присяга державного службовця прийнята позивачем 01.08.2003 року.
Наказом Черкаської митниці від 02.10.2009 року №258-к позивача призначено на посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці.
Перебуваючи на зазначеній посаді, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Черкаською митницею як регіональним підрозділом Державної митної служби України, отже на нього поширювалися законодавство про публічну службу, норми Кодексу законів про працю України та інші нормативно -правові акти з питань регулювання митних правовідносин. Суд зазначає, що будь-яка публічна служба є державною службою. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про державну службу” державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, колегія суддів зазначає наступне.
Наказом Держмитслужби України від 30.08.2010 року №1631-к „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” за допущені порушення при здійсненні митного контролю та митного оформлення ВМД (у т.ч. ВМД №902000010/2010/703875, 902000010/2010/703876, 902000010/2010/703877, 902000010/2010/702507, 902000010/2010/702509) ОСОБА_1, головним інспектором відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці, порушено вимоги п. 14 розділу 3 Порядку № 314, що свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, передбачених п. 2.1, 2.2, 2.21 посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення № 2 Черкаської митниці за вчинення дисциплінарного правопорушення, на підставі вимог ст. 21, п. 1 п. 2 ст. 22, п. 6 ст. 23 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005р. №2805-IV було звільнено ОСОБА_1 із займаної посади 30.08.2010 року, про що зроблено запис у трудовій книжці на сторінках 6 - 9. Наказом Черкаської митниці від 30.08.2010 року №258-к „По особовому складу” відповідно до наказу Держмитслужби України від 30.08.2010 року №1631-к „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” звільнено 30.08.2010 року із займаних посад працівників митної служби, а серед них і позивача.
Колегія суддів відмічає, що при ознайомленні з наказом позивачем зазначено: „30.08.2010 ОСОБА_1 (з наказом не згоден, оскільки мені не надано можливості надати заперечення щодо акту службового розслідування)”, хоча у позовних вимогах питання про визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідача 1 чи відповідача 2 щодо призначення, проведення, оформлення, реалізації матеріалів цього розслідування не зазначено. Проте, як зазначено у акті про відмову від підписання акту службового розслідування від 21.08.2010 року ОСОБА_1 ознайомився з актом, але відмовився від його підпису мотивуючи це необхідністю ґрунтовного вивчення акту та підготовки заперечень. У судовому засіданні позивач пояснив, що йому для ознайомлення дали папери про результати проведеного розслідування на виконання наказу від 17.08.2010 року № 929, а у зв'язку із тим, що вони не були підписані, то не було впевненості, що це саме акт службового розслідування. У судовому засіданні представники відповідачів пояснили, що проект акту, що надійшов службовими каналами -електронною поштою і з яким ознайомлені інші посадові особи, оскільки територіальний підрозділ виконував доручення вищестоящої організації.
Згідно з частиною першою статті 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять у собі відомості про обставини, що мають значення для справи.
Листом від 14.09.2010 року позивач поінформований про те, що матеріали службового розслідування, проведеного митницею відповідно до наказу Черкаської митниці від 17.08.2010 року № 326 06.09.2010 року передано у повному обсязі до прокуратури м. Черкаси для проведення перевірки та прийняття рішення у порядку ст. 97 КПК України. Черкаською митницею надано позивачу можливість ознайомитись з копіями матеріалів службового розслідування, виготовленими відповідно до п. 13 порядку формування документів та матеріалів службового розслідування в справи та їх передання до правоохоронних органів або інших органів державної влади, затвердженого наказом ДМСУ від 15.08.2003 року № 555, і ОСОБА_1 письмово зазначив про ознайомлення з останніми. Додаткового щодо цього при вивченні обставин справи та доказів встановлено, що постановою від 09.09.2010 року заступником начальника Чернігівської митниці -начальником служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил порушено кримінальну справу №2010/102/09 стосовно громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201 КК України.
Слідчим слідчого відділу УСБУ в Чернігівській області 29.09.2010 року постановлено провести у приміщенні Черкаської митниці виїмку документів, що стосуються митного оформлення в Черкаській митниці вантажу „суміш суха клейка „клей момент”, що відправлявся у 2010 році у зв'язку із порушенням кримінальної справи стосовно громадян України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, (ОСОБА_8 -був також водієм при перевезенні вантажу за ВМД №902000010/2010/702509 у травні -червні 2010 року).
У констатуючій частині наказу зазначено, що на підставі пояснень водіїв встановлено чотири випадки незаконного переміщення через митний кордон України 23.05.10 та 05.06.10 під виглядом товару -«клейова суміш»товарів народного споживання за ВМД у т.ч. № №902000010/2010/702509, 902000010/2010/702507 митне оформлення яких здійснено без проведення належного митного контролю (акт службового розслідування -а.с.15-16, а.с.180).
Відповідно до пояснення водія ОСОБА_8, яким було здійснено переміщення товарів за ВМД №9020000010\2010702509 від 28.05.2010 ця поставка, як і попередня, оформлена митницею 20.05.2010 року, здійснена ним за тією ж контрабандною схемою із заміною вмісту вантажного відсіку ( пояснення №№ 4, 5 від 20.08.2010).
Відповідно до пояснення № 5 від 20.08.2010 року цього ж водія, під час проведення переміщення товару, оформленого за ВМД №№9020000010\2010702509 від 28.05.2010 року жодних форс - мажорних обставин з ним особисто не було, транспортний засіб було повернуто до м. Черкаси за вказівкою особи, що контролювала дану контрабандну схему переміщення товарів. За поясненням, товар - клей було вивантажено після проведення митного оформлення у Черкаській митниці на складі та замінено вантажем одягу. Для проведення митного огляду на Черкаській митниці 03.06.2010 року ним знову було замінено товар „одяг” на клей, і з таким вмістом подано до зони митного контролю відділу митного оформлення №2 Черкаської митниці для огляду.
Для імітації цілісності митного забезпечення, накладеного Черкаською митницею, відповідно до пояснення, водій перерізав кріпильний трос в районі кабіни та імітував його цілісність шляхом закріплення саморізами.
Порушення цілісності тросу, що надавало вільний доступ до товару, що знаходився у вантажному відсіку, на який було накладено митне забезпечення, позивачем не було виявлено у ході огляду.
Крім того, відповідно до товаросупровідних документів та даних графи 50 перевізником товарів зазначено TOB „Сеан” (м. Черкаси), у т.ч. за 5 ВМД, оформленими позивачем: № 902000010/2010/702231, №902000010/2010/702233 від 14.05.2010 року №902000010/2010/702507, №902000010/2010/702509 від 28.05.2010 року, №902000010/2010/703876 від 13.08.2010 року.
Дослідженням пояснення директора TOB „Сеан” ОСОБА_2., наданого голові комісії з проведення службового розслідування встановлено, що транспортні засоби за договорами оренди передано особі, що не має права здійснення перевезень за книжками МДП ОСОБА_3., без доведення оформлення факту передачі транспортних засобів.
Зазначені факти порушень позивачем при здійсненні митного контролю встановлені не були.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, критично оцінює твердження позивача про наявність у справі доказів, а саме: листа Тульської митниці Російської Федерації від 19.08.2010 року №19-09 про відправлення з митниці місця відправлення „клей момент” та прибуття до митниці місця призначення, а саме „клей момент”, а не іншого вантажу. У зазначеному листі повідомляється про факт поставки товару та те, що працівниками Тульського митного поста порушень не виявлено.
Також судом встановлено, що позивачем при проведенні митного оформлення строк доставки товарів до митниці призначення було встановлено 4 дні із зазначенням відповідної інформації у графі 50 ВМД із оформленням відповідних зобов'язань посадовими особами підприємства -перевізника.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Митного кодексу України митний орган визначає час і місце доставки зазначених товарів для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Частиною 2 ст. 94 Митного кодексу України визначено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена в строк, визначений митним органом у межах звичайних строків доставки, виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту та інших умов перевезення.
Листом Держмитслужби України від 11.02.2010 року 11/6-10.19/1268 ЕП підстави для аналізу строків доставки товарів автомобільним транспортом митницям запропоновано дотримуватись строків доставки виходячи з умовного поділу території України на 4 зони. Відповідно до вказаного листа з додатком Чернігівська митниця знаходиться від Черкаської на відстані 645 км і входить у 2 зону з рекомендованим строком доставки до якої 2 доби.
Відповідно до резолюції на листі начальника Черкаської митниці Котляренка Ю.О. керівників структурних підрозділів зобов'язано керуватись зазначеним листом у роботі.
Позивачем та його представником не надано документів та достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність встановлення терміну доставки від Черкаської митниці до митного поста „Сеньківка” Чернігівської митниці 4 доби. У той же час, позивачем суду надано для приєднання до справи копію пояснення ОСОБА_8 від 16.08.2010 року, у якому він зазначає, що по вказівці ОСОБА_14 він 15.08.2010 року в ніч виїхав з м.Черкаси, щоб 16.08.2010 року зранку бути на митному посту „Сеньківка”.
Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затверджено наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 року №314 (наказ № 314).
На виконання п. 2.3. наказу №314, наказами Черкаської митниці від 15.07.2009 року № 238 та від 24.06.2010 року № 251 визначено підрозділи митниці, що проводять митний контроль та митне оформлення товарів із застосуванням ВМД, та несуть відповідальність за виконання функцій, передбачених Порядком №314.
Відповідно до зазначених нормативних документів, до функцій відділу митного оформлення № 2 як підрозділу митного оформлення віднесено виконання п.14 розділу з Порядку №314\05 - перевірка відповідності заявленого декларантом митного режиму та інших відомостей, внесених до ВМД, документам, поданим для митного контролю та митного оформлення.
Посадовою інструкцією головного інспектора відділу митного оформлення №2 Черкаської митниці, затвердженої начальником Черкаської митниці 31.07.2008 року також передбачені відповідні службові обов'язки, зокрема:
- організація, контроль та здійснення на закріпленій ділянці митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, у відповідності до митного законодавства України ( п.2.1.);
- контроль за дотриманням чинного законодавства з питань митної справи підприємствами та громадянами, організація та проведення перевірки документів, що подаються для проведення митного контролю ( п.2.2);
- безпосереднє здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів відповідно до затвердженого ДМСУ Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із використанням ВМД ( п.2.3.);
- виявлення вантажів, що переміщуються через митний кордон України незаконно з порушенням митних правил ( п.2.15);
- аналізує стан митного оформлення та митного контролю на закріпленій ділянці роботи та вносить пропозиції начальнику відділу про вдосконаленню напрямків роботи (п.2.21).
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту митної служби України посадові особи митної служби під час виконання службових обов'язків діють у межах закону та інших нормативно-правових актів України і підпорядковуються своїм прямим, у тому числі безпосереднім керівникам.
Статтею 6 Статуту визначено, що прямі керівники у митних органах усіх рівнів можуть давати розпорядження чи видавати накази, які є обов'язковими для виконання підлеглими, тільки в межах наданих їм повноважень. Розпорядження чи наказ, яким ставиться завдання посадовій особі митної служби, є формою реалізації службових повноважень прямого керівника, згідно з якими він визначає мету і предмет завдання, строк його виконання та відповідальну особу, якій належить його виконати. Розпорядження можуть даватися як в усній, так і у письмовій формі. Накази видаються тільки у письмовій формі.
Скасувати розпорядження чи наказ, відповідно до ст. 8 Статуту, має право тільки керівник, що дав відповідне розпорядження чи видав відповідний наказ або керівник вищого рівня.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
До діянь, які є порушеннями службової дисципліни у відповідності до п. 1, п. 2 ст. 22 Дисциплінарного статуту митної служби України , належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ст. 27 вказаного Статуту стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен ураховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
Перелік випадків, за яких дисциплінарне стягнення не застосовується, встановлено пунктом 26 Дисциплінарного статуту: у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; під час перебування у відпустці або відрядженні; під час службового розслідування.
Керівник вищого рівня має право в місячний строк скасувати чи пом'якшити дисциплінарне стягнення, накладене керівником нижчого рівня, або застосувати більш суворе дисциплінарне стягнення, якщо встановить, що воно не відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини (п. 37 Дисциплінарного статуту).
На думку колегії суддів, відповідачами доведено правомірність дій щодо дотримання встановленого порядку звільнення позивача за допущення порушень службової дисципліни, невиконання нормативно -правових актів з митної справи, а тому позов задоволенню не підлягає.
Дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін та з урахуванням положень зазначеної статті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 71, 86, 89, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя П.Г.Паламар
Судді С.М. Гарань
В.П.Тимошенко