Постанова від 24.09.2010 по справі 1343/10/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2010 р. Справа № 2-а-1343/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Морської Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження обєднану адміністративну справу за позовами

ОСОБА_1 до головного державного податкового інспектора Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Мигирич Олени Миколаївни, старшого державного податкового інспектора Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Немченка Дмитра Миколайовича, Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області про захист порушених прав та Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій,

встановив:

17.03.2010 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ПП) звернулася до суду з адміністративним позовом до головного державного податкового інспектора Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Мигирич Олени Миколаївни, старшого державного податкового інспектора Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Немченка Дмитра Миколайовича, Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області про захист її порушених прав, визначених ст.ст. 30, 32, 41, 42, 55, 57, 59 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 10, 20 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 31 Закону України «Про інформацію», ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зі сторони відповідачів будь-яким способом на розсуд суду. ПП ОСОБА_1 вважає, що рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій щодо неї мало право виносити лише Державна податкова адміністрація України в Херсонській області, а не Регіональне управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області.

30.04.2010 р. Регіональне управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у сумі 5100, 00 грн.

16.07.2010 р. ухвалою суду обидва позови були об'єднані в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі номера 2а-1343/10/2170.

У судове засідання ПП ОСОБА_1 не з'явилася, від її представника 13.08.2010р. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Від представника відповідача Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі Немченко Д. М. та Мигирич О. М. у судове засідання не прибули, причини неявки невідомі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе закінчити розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду ПП ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, вказавши на те, що перевірка магазину, що належить приватному підприємцю, проведена без попередження про проведення такої перевірки, чим порушено приписи Закону України, «Про державну податкову службу в Україні». ПП ОСОБА_1 вважає, що перевіряючими незаконно проведено збір інформації про приватного підприємця без її згоди, що порушило її конституційні права та норми Закону України «Про інформацію». Рішення про застосування штрафних санкцій прийняте без участі приватного підприємця, що є порушенням її права доступу до інформації, зібраної про неї, права заперечувати її правильність, повноту, доречність.

На пропозицію суду уточнити який саме спосіб захисту прав буде прийнятним для позивача, представник позивача зазначила, що прийнятним способом буде будь-який спосіб захисту прав ОСОБА_1 Суд вважає, що належним способом захисту прав ПП ОСОБА_1 буде дослідження правомірності дій посадових осіб Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області щодо проведення перевірки ПП ОСОБА_1 та дослідження законності прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області заперечила проти задоволення позову ПП ОСОБА_1, оскільки жодних порушень щодо організації та проведення перевірки посадовими особами не було допущено. Перевірка проведена відповідно до направлення на перевірку та наказу про її проведення. Під час перевірки була присутня продавець, якій перевіряючі пред'явили службові посвідчення, направлення та копію наказу. Примірники акту, направлення та наказу продавцем ОСОБА_6 було отримано, про що свідчать сам акт перевірки та розписка № 20, які містять відповідні підписи продавця. За результатами перевірки складено акт від 21.01.2010 р., в якому зафіксовано наступні порушення: здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до ЄДР. За результатами даної перевірки на підставі акту до позивача були застосовані штрафні санкції.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності. Торгівельну діяльність вона здійснює у магазині за адресою: АДРЕСА_2

Судом встановлено, що 21.01.2010 р. головним державним податковим інспектором Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Мигирич О.М. та старшим державним податковим інспектором Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Немченко Д.М. проведено перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_2

Перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № 20 від 20.01.2010 р., реквізити якого занесені до акту перевірки, за своєю формою це направлення відповідає тим вимогам законодавства, які до нього пред'являються та наказу на проведення перевірки № 20-п від 20.01.2010 р.

Суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у посадових осіб Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області права на проведення перевірки без попередження про її проведення за 10 днів у зв'язку із наступним.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі -Закон № 265/95-ВР) та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95 (далі -Закон № 481/95), вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 481/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 481/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_6, яка отримала направлення на проведення перевірки, що підтверджується її особистим підписом.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає порушень вимог законодавства зі сторони посадових осіб Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області при проведені 21.01.2010 р. перевірки дотримання ПП ОСОБА_1 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки було складено акт № 20/32/01/263590/683 від 21.01.2010 р.

Згідно акту перевірки встановлено наступні порушення: здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до ЄДР.

За даним актом перевірки Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА в Херсонській області 10.02.2010 р. прийнято рішення про застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій № 210449-2121-32 на суму 5100, 00 грн. за порушення ст. 15 Закону Закон № 481/95 та .

Щодо законності та обґрунтованості рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, необхідно зазначити наступне.

Рішенням від 10.02.2010р. № 210449-2121-32 до ПП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі 1700, 00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95 роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності тільки за наявності у них ліцензії. Статтею 1 цього ж Закону визначено, що ліцензія - це документ державного зразка, який посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження діяльності протягом визначеного строку.

Стаття 17 Закону № 481/95 передбачає, що до суб'єктів господарювання за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії застосовуються штрафні санкції в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

У ході судового розгляду ПП ОСОБА_1 не заперечила проти відсутності у неї 21.01.2010 р. діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, посилаючись на те, що строк дії ліцензії закінчився, у зв'язку з чим відділ магазину, де відбувалося зберігання тютюнових виробів, не працював. З матеріалів справи вбачається, що ПП ОСОБА_1 зверталася до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області за отриманням відповідної ліцензії, але їй було відмовлено.

Факт реалізації в магазині ПП ОСОБА_1 21.01.2010 р. тютюнового виробу, а саме: пачки сигарет "Мальборо" вартістю 08, 00 грн., підтверджується розрахунковою квитанцією № 474902, роздрукованою 21.01.2010 р. та підписаний особою, яка провела розрахункову операцію, а також актом перевірки.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 1700, 00. за порушення ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Рішенням від 10.02.2010р. № 210449-2121-32 до ПП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі 3400, 00 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Стаття 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. передбачає, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджений наказом ДПА України від 28.05.2008р. № 251 (далі -Порядок).

Відповідно до п. 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 251 від 28.05.2002 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958 (далі - Порядок), Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Пункт 2.1 Порядку, у редакції до 23.10.2009 р., визначав, що внесення відомостей до Єдиного реєстру передбачалося при наявності місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, відокремлених від роздрібної торгівлі.

Наказом ДПА України від 07.09.2009 р. № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.09 р. за № 924/16940, внесено зміни до Порядку та передбачено внесення до Єдиного реєстру всіх місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів, шляхом подання заяви до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання. Вищезазначені зміни вступили в силу з моменту опублікування - з 23.10.2009 р.

Статтею 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. визначено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням. Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.

Відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру передбачена абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 ВР наступає через застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів -100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

У судовому засіданні ПП ОСОБА_1 підтвердила, що за отриманням відповідної довідки вона не зверталася.

Факт зберігання і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується актом перевірки, додатком до нього та розрахунковою квитанцією № 474902.

За таких обставин суд вважає правомірним застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру.

Законом України від 20.05.2010р. № N 2275-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. доповнено частиною 36 - суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Закон набрав законної сили 16.06.2010р. із моменту його опублікування у газеті “Голос України”№ 109.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) - положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Такого висновку КСУ дійшов у зв'язку із наступним.

В Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії.

Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Оскільки штрафні санкції до позивача застосовані у зв'язку із її діяльністю як суб'єкта підприємницької діяльності і не стосується її особисто як людини і громадянина, а також у зв'язку із тим, що закон від 20.05.2010р. № N 2275-VI, яким змінено підстави для визнання дій протиправним, не містить прямої вказівки на його зворотню дію в часі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення про застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних санкцій за зберігання тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного реєстру.

Не знайшли підтвердження заявлені позивачем порушення її прав щодо доступу до інформації, зібраної про неї, права заперечувати її правильність повноту, доречність та порушення права на правову допомогу, у зв'язку із прийняттям рішення про застосування штрафних санкцій без участі фізичної особи - підприємця. Оскільки перевірка була проведена у присутності продавця ОСОБА_6, тобто ПП ОСОБА_1 була обізнана із проведенням перевірки і мала можливість звернутись до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області для надання додаткових доказів. Рішення про застосування штрафних санкцій були направлені ПП ОСОБА_1, яка реалізувала своє право на оскарження рішення про застосування штрафних санкцій.

Крім цього суд вважає, що ревізори не здійснювали збір конфіденційної інформації про приватного підприємця, оскільки, перебуваючи в офіційному статусі, виконували свої службові обов'язки шляхом проведення гласної перевірки дотримання приватним підприємцем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами., а тому не порушили ст. 32 Конституції України щодо ФОП ОСОБА_1

Відносно повноважень Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області по винесенню рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 16 Закону № 481/95 Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА в Херсонській області, як органом, який видає ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, здійснюється контроль за дотриманням норм Закону № 481/95 та інших нормативно - правових актів України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, суб'єктами підприємницької діяльності. Положенням про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2007 р. № 71 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.02.2007 р. № 116/13383, на регіональні управління Департаменту покладено виконання функцій, у тому числі з:

- ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами;

- контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно із п. 6.2 даного Положення регіональні управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням ті інші печатки і штампи, відповідні бланки, мають право в межах покладених на них завдань вчиняти правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами у суді.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Положення регіональне управління Департаменту функціонує як самостійний структурний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації у Херсонській області та безпосередньо підпорядковується Департаменту САТ ДПА України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України та його регіональні управління, визначені органами, що здійснюють ліцензування деяких видів діяльності, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Регіональне управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області має право видавати накази, приймати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими, а дії ревізорів та Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області - законними, а тому відмовляє ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та задовольняє вимоги Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до головного державного податкового інспектора Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Мигирич Олени Миколаївни, старшого державного податкового інспектора Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області Немченка Дмитра Миколайовича, Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області про захист порушених прав.

Задовольнити позовні вимоги Регіонального управління Департаменту САТ ДПА в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 73000) штрафні санкції у розмірі 5100, 00 грн. (п'ять тисяч сто грн., 00 коп.) до Державного бюджету (код платежу 21081100, код банку 24104230, ГУДКУ у Херсонській області, р/р 31116106700002, МФО 852010).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 2.11.9

Попередній документ
11741137
Наступний документ
11741139
Інформація про рішення:
№ рішення: 11741138
№ справи: 1343/10/2170
Дата рішення: 24.09.2010
Дата публікації: 23.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: