Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/7133/2024
01 березня 2024 року місто Київ
справа № 759/7626/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Петренко Н.О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року позов АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 10 січня 2024 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2024 року апеляційну скаргу позивача АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року у в період з 06 січня 2024 по 09 січня 2024 року та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
27 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від позивача АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» надійшла заява на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 09 лютого 2024 року.
На обгрунтування вимог посилався на те, що скорочений та повний текст рішення суду першої інстанції надійшов до підприємства через Електронний суд 06 грудня 2023 року о 21 год 23 хв. та 21 год. 24 хв. відповідно. Отже, судове рішення слід вважати врученим 07 грудня 2023 року, тому днем початку розрахунку строку на подання апеляційної скарги потрібно вважати 08 січня 2023 року.
Вказував, що останнім днем на подачу апеляційної скарги є 07 січня 2024 року, однак це вихідний день, отже останнім днем для подачі апеляційної скарги є 08 січня 2024 року (понеділок).
Зазначав, що з 01 січня 2024 року по 09 січня 2024 року, а також в грудні 2023 року територія України неодноразово була піддана масовим ракетним обстрілам, що унеможливлювало здійснити належну підготовку та подання апеляційної скарги саме 08 січня 2024 року.
Посилався на те, що АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є об'єктом критичної інфраструктури, який забезпечує продовольчу безпеку країни. Тому, під час повітряних тривог, працівники в обов'язковому порядку переходять в бомбосховище, що негативно впливає на оперативність виконання посадових обов'язків.
Вказував, що повний текст рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11 грудня 2023 року, а також безпосередньо в короткому тексті судового рішення, суд першої інстанції вказав, що повний текст буде виготовлено після 08 грудня 2023 року. Тому, представник мав змогу ознайомитися з даним рішенням лише 11 грудня 2023 року, а не 08 грудня 2023 року.
Зазначав, що безпосередньо друкований текст рішення суду з резолюцією керівника надійшов до виконання лише 11 грудня 2023 року.
Посилався на те, що представник позивача в період з 13 грудня 2023 по 17 грудня 2023 року був на лікарняному.
Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» причини пропуску строку є неповажними виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 28 листопада 2023 року, представник позивача був в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення (а.с.85-86).
Дати складення повного тексту оскаржуване рішення не містить.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, копія повного тексту оскаржуваного рішення було направлено та доставлено до електронного кабінету позивача 06 грудня 2023 року 21 год. 25 хв. (а.с. 92).
Суд погоджується з посиланням апелянта про те, що враховуючи дату та час отримання копії оскаржуваного рішення, його слід вважати врученим 07 грудня 2023 року відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.
Виходячи з дати доставлення копії рішення до електронного кабінету позивача, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року є 06 січня 2024 року, що є вихідним днем (субота), отже, останнім слід вважати наступний за ним робочий день - 08 січня 2024 (понеділок).
Апеляційна скарга була подана до суду 10 січня 2024 року.
Разом з тим, наведені позивачем АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, виходячи з наступного.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, №17160/06 та №35548/06, § 34 від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Щодо посилання апелянта, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, що: з 01 січня 2024 року по 09 січня 2024 року, а також в грудні 2023 року територія України неодноразово була піддана масовим ракетним обстрілам, що унеможливлювало здійснити належну підготовку та подання апеляційної скарги саме 08 січня 2024 року; АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є об'єктом критичної інфраструктури, який забезпечує продовольчу безпеку країни, тому, під час повітряних тривог, працівники в обов'язковому порядку переходять в бомбосховище, що негативно впливає на оперативність виконання посадових обов'язків, слід зазначити наступне.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Безумовно, що стан війни в Україні створює перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 12 жовтня 2022 року у справі №930/2360/21.
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Доказів того, що неподання апеляційної скарги раніше ніж 10 січня 2024 року зумовлено систематичними повітряними тривогами позивач не надав, тому вказана обставина не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Посилання апелянта на те, що його представник в період з 13 грудня 2023 по 17 грудня 2023 року був на лікарняному, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач є юридичною особою та не обмежений в праві вибору свого представника та мав право подати апеляційну скаргу на вказане рішення суду у строк передбачений ЦПК України.
Доводи про те, що безпосередньо друкований текст рішення суду з резолюцією керівника надійшов до виконання представнику позивача лише 11 грудня 2023 року є неспроможними, оскільки позивач, як юридична особа самостійно визначає необхідну кількість працівників, які виконують роботу з підготовки документів для оскарження рішення судів та самостійно визначає порядок внутрішнього документообігу.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що наведені позивачем АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є непереконливими, неповажними, оскільки апелянтом не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової визначеності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 рокуподана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Петренко Н.О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: