Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/7491/2024
01 березня 2024 року місто Київ
справа № 369/10284/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.,
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 25 січня 2024 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору в розмірі 16102,08 грн, подачі до Київського апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та копії апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
28 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року, до якої було долучено копію апеляційної скарги.
Крім того, 28 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року, в якій останній просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
На обгрунтування вимог, посилався на те, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити їй судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки ухвалою Господарського суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі №911/2308/23 відкрито провадження та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Вказував, що розмір судового збору, який має сплатити позивач перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2023 рік.
Зазначав, що на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 було накладено арешт відповідно до постанови від 09 лютого 2024 року у ВП НОМЕР_1.
Посилався на те, що відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників і станом на 20 лютого 2024 року щодо останньої відкрито 66 виконавчих проваджень.
Клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з частиною 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження вказаних у клопотанні обставин представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав копії постанов про арешт майна коштів та майна боржника ОСОБА_1 від 09 лютого 2024 року ВП НОМЕР_2, з яких вбачається, що на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках ОСОБА_1 накладено арешт.
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19 лютого 2024 року, за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року відсутня інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 .
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі становить 16102,8 грн.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах.
Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами процесуальних документів у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю: відстрочення сплати судових витрат, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру необхідних до сплати судових витрат, звільнення від його сплати.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за справедливе відстрочити апелянту сплату судового збору до ухвалення остаточного рішення Київським апеляційним судом у справі №369/10284/23.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження апеляційним судом не встановлено.
Згідно з ст.360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Керуючись ст.359 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити частково.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року до ухвалення остаточного рішення Київським апеляційним судом у справі №369/10284/23.
Відкрити апеляційне провадження в справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Направити учасникам справи копію цієї ухвали та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.
Учасники справи мають право подати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: