Справа № 351/2327/23
Провадження № 1-кп/351/58/24
29 лютого 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді- ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тростянець, Снятинського району, Івано-Франківської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, інвалідом не являється, не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за наступних обставин.
Так, 15.05.2014 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у цивільній справі №346/2270/14-ц про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень щомісячно на дитину і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28.04.2014.
Даний виконавчий лист потерпілою звернуто до відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції для здійснення примусового виконання рішення суду. Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції на підставі заяви ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44297651, про що повідомлено сторони виконавчого провадження.
Проте, ОСОБА_5 ,будучи належним чином повідомленим про можливе настання кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в результаті чого станом на 23.08.2023р. заборгованість зі сплати аліментів склала 82 046,68 грн. (вісімдесят дві тисячі сорок шість гривень шістдесят вісім копійок).
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , грубо порушує обов'язки, покладені на нього судовим рішенням та визначені нормами Конституції України і Сімейного кодексу України, та посягає на нормальний розвиток і здоров'я дітей.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину визнав. Зазначив, що був одружений із потерпілою та являється батьком неповнолітньої ОСОБА_8 , 2010 року народження. Працюючи за кордоном, упав та отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких тривалий час лікувався. На даний час проживає за рахунок можливих заробітків. Проживає разом із братом, який знаходиться на лікуванні після поранення та матір'ю, за якою здійснює догляд. Щиро кається у вчиненому, заборгованість по аліментах сплатить.
Потерпіла ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій просила дане кримінальне провадження розглядати у її відсутності. Просила суд карати обвинуваченого суворо.
Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм про позбавлення права оскарження обставини, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку. Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, обставини вчинення такого кримінального правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального проступку, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання скарг на поведінку ОСОБА_5 до Заболотівської селищної ради не надходило.
Враховуючи наявність зазначених обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру вчиненого ним кримінального проступку, його спосіб життя,позитивну характеристику за місцем проживання, а також враховуючи наведену пом'якшуючу покарання обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілої про обрання покарання обвинуваченому, дають підстави призначити ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч.1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт.
На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Речовий доказ: виконавче провадження стосовно ОСОБА_5 яке передано на відповідальне зберігання до Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: вул. Шевченка,69 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області - залишити в Городенківському відділі державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_9