Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/2475/2024
м. Київ Справа № 758/4711/23
19 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Колесник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року, постановлену під головуванням судді Будзан Л.Д., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Левшунов Дмитро Сергійович звернувся до суду з позовом до Фонду соціального страхування України, третя особа: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Фонду соціального страхування Українипро звільнення ОСОБА_1 від 29.03.2023 року № 74 -к; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління начальника відділу організації надання медичної реабілітації управління медичних та соціальних послуг виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України; стягнути з Фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 31.03.2023 року по дату винесення рішення, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати, яка становить 1952,19 грн; стягнути з Фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 100 000 грн; визнати незаконним та скасувати наказ «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» від 16.01.2023 року № 9-ОД.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду Соціального страхування, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відповідача - Фонд соціального страхування України на його правонаступника - Пенсійний фонд України.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що її представник адвокат Левшунов Д.С. неодноразово наголошував, що він не відноситься до посадових та службових осіб, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Працюючи у Фонді соціального страхування України, Левшунов Д.С. був працівником, який виконував професійні функції щодо представництва інтересів Фонду в судах та правоохоронних органах та не виконував будь-які організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, що підтверджується посадовими обов'язками, визначеними у посадовій інструкції Левшунова Д.С .
Для отримання відповіді на питання, чи відноситься посада Левшунова Д.С. до категорії посадових та службових осіб, Левшунов Д.С. 18.09.2023 року направив запит до НАЗК щодо надання роз'яснень, однак, НАЗК не змогло відповісти на питання, чи є Левшунов Д.С. посадовою та службовою особою, а згідно п.25 роз'яснень № 11, на які посилається НАЗК, Левшунов Д.С. не підпадає під поняття посадової та службової особи. На повторний запит Левшунова Д.С. НАЗК також не надало відповіді на питання, що саме порушив Левшунов Д.С. , представляючи інтереси позивачки у даній справі.
Суд першої інстанції не взяв до уваги та взагалі проігнорував зазначені звернення та не надав жодної оцінки вказаним доказам у справі.
Вважає, що вимоги Закону України «Про запобігання корупції» не впливають на представництво інтересів позивача в суді, оскільки договір про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та його представником, є чинний, не визнаний недійсним. Питання порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» має вирішуватись при складанні відповідного протоколу, але не в межах цивільної справи про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі.
Окрім того зазначає, що її представник на пропозицію надати пояснення 25.10.2023 року був запрошений до Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, де йому надали лист Пенсійного фонду України щодо перевірки порушень особами Фонду соціального страхування України Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі Левшуновим Д.С.
Левшунов Д.С. 28.11.2023 року, з метою отримання результатів перевірки відносно себе подав до Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лист щодо надання інформації та копій документів.
30.11.2023 року Левшунов Д.С. отримав відповідь з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якій зазначено, що «За результатами перевірки вказаного повідомлення інформуємо, що на даний час підстав для вжиття заходів реагування в частині можливого порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» Левшуновим Д.С. не встановлено».
Звертає увагу суду, що в матеріалах справи знаходиться її заява про зменшення позовних вимог, підписана нею особисто, як позивачкою у справі.
08 лютого 2024 року до Київського апеляційного суду від представника Пенсійного фонду України Петручені Ірини Володимирівни надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому остання просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року залишити без змін.
Зазначає, що позовна заява до Фонду соціального страхування України в інтересах позивача подана та підписана адвокатом Левшуновим Дмитром Сергійовичем, який є колишнім працівником Фонду соціального страхування України і до 30 січня 2023 року займав посаду заступника начальника відділу представництва інтересів Фонду соціального страхування України у судах та взаємодії з правоохоронними органами.
Вказує на те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Левшунов Д.С. був наділений повноваженнями вчиняти дії від імені Фонду соціального страхування України без будь-яких обмежень.
Виходячи з норм Закону України "Про запобігання корупції", обмеження після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування поширюються на конкретну особу (людину). Набуття такою особою після припинення відповідної діяльності статусу "адвоката", "нотаріуса", "державного службовця" (та інших) чи вчинення представницьких дій у певному статусі (на підставі договору, довіреності тощо) не відміняють встановлені Законом України "Про запобігання корупції" обмеження.
Посилається на те, що імперативне положення, встановлене статтею 26 Закону України "Про запобігання корупції" містить пряму заборону особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Перелік документів, що підтверджують повноваження представника, визначено в статті 62 ЦПК України.
Однак, враховуючи вищенаведене, безумовно важливою обставиною, яка по своїй суті є об'єктивною перешкодою для належного виконання функцій судового представника, є конфлікт інтересів при здійсненні судового представництва.
Щодо твердження апелянта стосовно поданої самою позивачкою заяви про зменшення позовних вимог та у додатках додана «нова редакція» позовних вимог зазначає, що дана заява є такою, що подана під час розгляду справи ( після відкриття провадження та прийняття первісної позовної заяви до розгляду). При цьому, датуючи та підписуючи вказаний позов в новій редакції датою 15 квітня 2023 року, позивач необгрунтовано зазначив у якості відповідача Пенсійний фонд України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що первісні вимоги заявлені до Фонду соціального страхування України.
До дня призначення справи до розгляду відзив на апеляційну скаргу від третьої особи: голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 не надійшов.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та її представник Левшунов Д.С. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник відповідача Пенсійного фонду України - Костюченко Ю.М. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Третя особа: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку.
У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності третьої особи: голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2023 року адвокат Левшунов Дмитро Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Фонду соціального страхування України, третя особа: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року відкрито провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду.
У липні 2023 року представник позивача Левшунов Дмитро Сергійович подав письмове клопотання про залучення до участі у справі правонаступника сторони відповідача.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року замінено у справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відповідача Фонд соціального страхування України на його правонаступника - Пенсійний фонд України.
20 вересня 2023 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яке мотивовано тим, що представник позивача адвокат Левшунов Д.С. до 30 січня 2023 року займав посаду заступника начальника відділу представництва інтересів Фонду соціального страхування України в судах та взаємодії з правоохоронними органами, а тому, під час звернення до Подільського районного суду м. Києва з даним позовом в інтересах ОСОБА_1 в квітні 2023 року ним порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції», якою встановлено, що особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності. Відповідно підпункт «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
До клопотання представником відповідача долучено службову записку начальника юридичного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України разом із списком працівників юридичного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про ознайомлення з інформацію про обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», які розповсюджуються на посадових та службових осіб виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, зокрема, 23 грудня 2021 року з вказаною інформацією ознайомився заступник начальника відділу представництва інтересів Фонду соціального страхування України в судах та взаємодії з правоохоронними органами Левшунов Дмитро Сергійович; лист Національного агентства з питань протидії корупції № 30-10/19688-23 від 28 серпня 2023 року, з якого вбачається, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» особам уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , що підписаний та поданий до суду її представником адвокатом Левшуновим Д.С., суд першої інстанції вказав, що адвокат Левшунов Д.С., який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 у справі, в якій заявлені вимоги до Фонду соціального страхування України, правонаступником якого є Пенсійний фонд України, працював у Фонді соціального страхування України до 30 січня 2023 року.
Отже, звертаючись 27 квітня 2023 року до суду з позовом до Фонду соціального страхування України в інтересах ОСОБА_1 , адвокат Левшунов Д.С. порушив приписи п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється: протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Установивши, що позовну заяву до суду від імені позивача ОСОБА_1 подано особою, яка не мала повноважень (в силу прямої заборони на підставі п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції») на ведення справи, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Судом першої інстанції роз'яснено позивачу, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, провадження за якою відкрите, без розгляду через виникнення обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини 1 статті 58, частини 1 статті 60, частини 1 статті 64 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.; представником у суді може бути адвокат або законний представник; представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Судом встановлено, що предметом судового розгляду у даній справі є вимоги ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України, правонаступником якого є Пенсійний фонд України, третя особа: голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позов до суду від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 підписаний та поданий її представником - адвокатом Левшуновим Д.С.
До початку розгляду справи по суті судом першої інстанції на підставі наданих відповідачем документів з'ясовано, що Левшунов Д.С. , який здійснює представництво інтересів в суді сторони позивача, є колишнім працівником Фонду соціального захисту страхування України, який працював на посаді заступника начальника відділу представництва інтересів Фонду в судах та взаємодії з правоохоронними органами й був звільнений з посади 30 січня 2023 року.
Про обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», які розповсюджуються на посадових та службових осіб виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, Левшунов Д.С. був обізнаний, про що вказують надані суду списки працівників юридичного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, які ознайомлені з вказаним обмеженнями, в числі яких вказаний і Левшунов Д.С .
Судом першої інстанції враховано, що відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи ( у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
Вказані приписи Закону України «Про запобігання корупції» наведені у листі Національного агентства з питань протидії корупції Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції № 30-10/19688-23 від 28 серпня 2023 року, долученому відповідачем до клопотання про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції з'ясовано, що адвокат Левшунов Д.С. протягом року з дня припинення відповідної діяльності у Фонді соціального страхування України звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом, в якому іншою стороною є Фонд соціального страхування України, правонаступником якого є Пенсійний фонд України, де він працював на момент припинення діяльності, чим порушив обмеження, встановлені приписом п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції».
Обставини дотримання Левшуновим Д.С. , встановлених статтею 26 Закону України «Про запобігання корупції», обмежень підлягали з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів відповідача у конкретних правовідносинах, оскільки недотримання таких обмежень адвокатом Левшуновим Д.С. (колишнім працівником Фонду соціального страхування України, правонаступником якого є Пенсійний фонд України), унеможливлює розгляд по суті поданого ним позову у цій справі в інтересах позивача ОСОБА_1 .
Виявлені судом під час розгляду справи обставини щодо недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом, які перешкоджають розгляду справи по суті, але можуть бути усунуті в майбутньому, є наслідком залишення позову без розгляду.
Виходячи з аналізу наведених норм матеріального і процесуального права, та встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовну заяву, подану адвокатом Левшуновим Д.С. в інтересах ОСОБА_1 , необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що в матеріалах справи знаходиться заява про зменшення позовних вимог, підписана особисто позивачем, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення питання про залишення позову без розгляду, оскільки така заява подана позивачем після відкриття провадження та прийняття первісного позову до розгляду, пред'явленого саме до Фонду соціального страхування України, де працював Левшунов Д.С. , який 27 квітня 2023 року, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , підписав та подав позов до суду.
Посилання позивача на листи Управління внутрішнього контролю Національного агентства з питань запобігання корупції, Управління формування правових позицій з питань декларування та конфліктів інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції, Департаменту стратегічних розслідувань в м. Києві Національної поліції України, що адресовані Левшунову Дмитру на його письмові звернення, є безпідставним, оскільки вказані листи не є нормативно-правовими актами, носять лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.
Тоді як обмеження особам уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, щодо представництва інтересів будь-якої особи ( у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності, після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, встановлені на підставі прямої норми Закону України «Про запобігання корупції», які враховані судом першої інстанції при вирішенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий Судді: