1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 лютого 2024 року, апеляційну скаргу зі змінами захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Києві, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 16 лютого 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.
На думку апелянта підозра необґрунтована, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
У змінах до апеляційної скарги захисник просив ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки порушено правила підсудності.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 грудня 2022 року внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100000000953, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. ст.. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
19 грудня 2023 року о 09 год. 01 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
20 грудня 2024 року слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 , з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 , є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені п.п. 1-4 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Також, в ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_6 до вчинення інших злочинів, але не отримано достатніх доказів для повідомлення йому про підозру у їх вчинення, а також в ході проведених обшуків частину речей та предметів, які мають істотне значення для досудового розслідування не виявлено, відтак підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, в ході досудового розслідування отримано відомості, що ОСОБА_6 в силу займаної ланки в структурі злочинної організації та покладених на нього функцій, має безпосередній вплив на інших її учасників та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а відтак може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Серед іншого, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вказаними обставинами врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; характер та обставини вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, його соціальних зв'язків, та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Слідчий суддя, зважаючи на те, що застава в силу статті 183 КПК України не визначається щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України, з метою запобігання подальшим спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, продовжити злочинну діяльності та вчинити нові кримінальні правопорушення, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування до підозрюваного альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Посилання захисника на необгрунтованність підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи захисника щодо порушення правил підсудності розгляду клопотання не обґрунтовані. Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання, слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. З матеріалів справи вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУ НП у м. Києві. Відповідно до наказу від 18 квітня 2023 року № 765 (а.с.71а - 72б) місцем знаходження органів досудового розслідування, які входять у структуру слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві визначено службові приміщення в адміністративних будівлях в місті Києві, в тому числі за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Голосіївського району міста Києва. Відтак, клопотання підсудне Голосіївському районному суду м. Києва.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Окрім того, колегією суддів враховано, що 08 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу зі змінами захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 752/23870/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадженя № 11сс/824/732/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України