№ 33/824/4070/2023 Постанова винесена суддею Ключником А.С.
Категорія: ч. 3 ст. 126 КУпАП
09 жовтня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та захисника Лисака М.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника Лисака М.Ю. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котельніково Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: сина, 2011 р.н., сина, 2013 р.н., сина, 2019 р.н., працюючого водієм ТОВ «Експрес-Т»,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно з постановою суду, 01 липня 2023 року об 11 год. 30 хв. по Кільцевій дорозі в м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ТАТА LPT 613», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмежений у праві керування транспортними засобами постановою від 22.12.2021 року ВП № 50824268 Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Лисак М.Ю., вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою через її винесення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового засідання, призначеного на 26.07.2023 року, при цьому про наявність справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 випадково дізнався 26.07.2023 року з веб-порталу «Судова влада України», та того ж дня уклав договір про надання правової допомоги. Проте, у зв'язку із тим, що адвокат Лисак М.Ю. був залучений на проведення невідкладних слідчих дій, останній скерував на адресу місцевого суду клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи. Однак, з незрозумілих причин, суддя розглянув справу, незважаючи на дане клопотання захисника, чим грубо порушив право на захист ОСОБА_1 , не надавши змоги останньому ознайомитись із матеріалами справи та не надавши змоги подати заперечення стосовно справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, зазначає, що до матеріалів справи долучена постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами від 22.12.2021 року, проте матеріали справи не містять жодного доказу, що така постанова державного виконавця надсилалась або була вручена, у відповідності до чинного законодавства, ОСОБА_1 іншим чином.
Також із відеозапису, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 не знав про існування вищезазначеної постанови державного виконавця, про що останній повідомив працівників патрульної поліції.
До того ж, матеріали справи не містять даних про те, що станом на 26.07.2023 року ОСОБА_1 знав про наявність відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, підтвердженням відсутності у ОСОБА_1 умислу на вчинення вказаного правопорушення слугує та обставина, що під час оформлення протоколу за ч. 3 ст. 126 КУпАП, останній зазначив співробітникам патрульної поліції про те, що знає, що повинен сплачувати аліменти та стабільно їх сплачує, оскільки офіційно працевлаштований, і для нього стало несподіванкою, що стосовно нього наявна постанова державного виконавця про обмеження у праві керування, оскільки він сплачує аліменти.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник Лисак М.Ю. зазначає, що до матеріалів справи долучена постанова державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального управління Міністерства юстиції Бурлаки Р.В. про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами від 22 грудня 2021 року, виконавче провадження № 50824268.
Проте, матеріали справи не містять жодного доказу, що така постанова державного виконавця надсилалась або була вручена, у відповідності до чинного законодавства, ОСОБА_1 іншим чином, хоча законом передбачено обов'язок державного виконавця направляти постанову про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом рекомендованим поштовим відправленням.
Захисник вказує, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП полягає у свідомому рішенні особи, яка обізнана з тим, що її тимчасово обмежили у праві керування транспортними засобами - керувати транспортними засобами.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 686/11314/17 від 15 березня 2019 року дійшов висновку, що вимога співробітника патрульної поліції щодо пред'явлення водієм посвідчення водія є неправомірною, якщо останній не задокументував та не довів факт порушення Правил дорожнього руху.
Разом з тим, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не порушуючи правил дорожнього руху. Зазначене узгоджується із матеріалами справи, оскільки вони не містять жодної постанови про порушення правил дорожнього руху. Крім того, із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений з метою з'ясування чи проходив автомобіль технічний огляд. Тобто існують об'єктивні підстави для того, щоб вважати, що у співробітників патрульної поліції були відсутні підстави для зупинки ОСОБА_1 , а відтак, у зв'язку з тим, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 є безпідставною - всі подальші докази, що зібрані працівниками патрульної поліції, є недопустимими.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Лисака М.Ю. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не були дотримані.
Так, ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, є умисел на вчинення вказаного проступку.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП потрібні переконливі докази того, що особа була обізнана про те, що стосовно неї встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
Разом з тим, надані суду матеріали стосовно ОСОБА_1 таких доказів не містять.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції вказав, що вина останнього підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 501550 від 01 липня 2023 року і постановою від 22 грудня 2021 року ВП №50824268 Солом'янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Однак, хоча ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення і визнаний доказом у справі, проте сам по собі, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати беззаперечним доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Що стосується постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, то слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, а також до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Таким чином, законодавець покладає на державного виконавця обов'язок поінформувати особу про застосування стосовно неї тимчасового обмеження, що ще раз підтверджує ті обставини, що притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП можливе лише за умови, що вона була обізнана про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
В наданих суду матеріалах наявна копія постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22 грудня 2021 року, якою встановлено ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно виконавчого листа № 334/11185/15-ц від 16 лютого 2016 року.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 надсилалася копія вказаної постанови або, що він знав або міг знати про її існування або взагалі про те, що його тимчасово обмежили у праві керування транспортними засобами.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , наданих в суді апеляційної інстанції, до грудня місяця 2019 року у нього заборгованості не було. У грудні 2019 року він звільнився з роботи з «Укрзалізниці», у зв'язку з чим самостійно виплачував аліменти, але не постійно, та виникла невелика заборгованість. В липні 2023 року він влаштувався на роботу водієм в ТОВ "Експрес-Т". За півроку до цього він приїжджав у виконавчу службу, привозив чеки та писав заяву, щоб направили провадження до Голосіївського ВДВС, бо він з 2021 року проживає на АДРЕСА_3 , проте в приміщення служби його не пустили, а з державним виконавцем він розмовляв по телефону. Про винесену постанову йому ніхто не повідомляв, після того до виконавчої служби його не викликали, документів звідти він не отримував.
Отже, враховуючи відсутність доказів того, що ОСОБА_1 був обізнаний про застосування стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, або що він міг знати чи підозрювати про можливість застосування щодо нього такого обмеження, а будь-які сумніви тлумачаться на користь особи, постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, апеляційна скарга захисника Лисака М.Ю. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу захисника Лисака М.Ю. задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.