26 лютого 2024 року справа №200/7426/20-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання - Передерій Є.О., за участю представника позивача Мудраченка І.В., представника відповідача Палагути С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Логойда Т.В.), складену в повному обсязі 27 грудня 2023 року, у справі № 200/7426/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо зменшення в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн. за рахунок погашення податкових зобов'язань з вказаного податку: - 746945,23 грн. за декларацією за січень 2019 року; - 589409,00 грн. за декларацією за лютий 2019 року; - 305810,00 грн. за декларацією за березень 2019 року; - 437,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за жовтень 2018 року; - 508887,00 грн. за декларацією за квітень 2019 року; - 841431,00 грн. за декларацією за травень 2019 року; - 117005,00 грн. за декларацією за червень 2019 року; - 966760,00 грн. за декларацією за липень 2019 року; - 1066197,00 грн. за декларацією за серпень 2019 року; - 834173,00 грн. за декларацією за вересень 2019 року; - 663610,00 грн. за декларацією за жовтень 2019 року; - 3200,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за лютий 2019 року; - 677,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за квітень 2019 року; - 104,00 грн. згідно з уточнюючим розрахунком до декларації за травень 2019 року; - 740356,00 грн. за декларацією за листопад 2019 року; - 828773,00 грн. за декларацією за грудень 2019 року; - 707841,00 грн. за декларацією за січень 2020 року; - 1192902,00 грн. за декларацією за лютий 2020 року; - 170497,37 грн. за декларацією за березень 2020 року.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області відновити в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн..
28 січня 2021 року - після набрання вказаним судовим рішенням законної сили адміністративним судом оформлено та видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області відновити в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, посилаючись на ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, звернулося до суду із заявою, в якій просило накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління ДПС у Донецькій області Гринцова Олександра Васильовича штраф за невиконання рішення суду у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 67 100 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень відповідального за виконання рішення суду, штрафу, що подана в даній адміністративній справі відмовлено.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» - подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, від 17 січня 2022 року, від 22 листопада 2022 року, від 10 лютого 2023 року, від 01 травня 2023 року, від 18 липня 2023 року та від 04 жовтня 2023 року Головному управлінню ДПС у Донецькій області встановлювалися процесуальні строки для надання звіту про виконання судового рішення у даній справі як форми судового контролю.
Жодних обґрунтованих пояснень, клопотань чи документів, як і звіту про виконання судового рішення, впродовж тривалого часу до суду не надавало, що, на думку заявника, не свідчить про вчинення ним активних дій або хоча б намірів, спрямованих на виконання судового рішення, а навпаки, вказує на свідоме ухилення від обов'язкового виконання рішення суду. Це призводить до того, що права ТОВ «Слов'янська сіль» так і залишаються не поновленими.
Враховуючи те, що рішення суду від 28.09.2020 по справі так і залишається не виконаним, права та інтереси позивача не поновленими, вважає, що саме на суд покладено обов'язок вжити вичерпних заходів для спонукання на виконання рішення суду, використати засоби правового тиску з метою відновлення законності, а також порушених прав суспільних відносин.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Як вже зазначалось, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року набрало законної сили.
Судовим рішенням зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області відновити в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн..
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, від 17 січня 2022 року, від 22 листопада 2022 року, від 10 лютого 2023 року, від 01 травня 2023 року, від 18 липня 2023 року та від 04 жовтня 2023 року Головному управлінню ДПС у Донецькій області встановлювалися процесуальні строки для надання звіту про виконання судового рішення у даній справі
Звіти про виконання судового рішення не прийняті судом, у зв'язку з невиконанням рішення та поданням звітів без додержання вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 ст. 382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача інша половина до Державного бюджету України.
Крім того, ч. 7 ст. 382 КАС України визначено, що повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України»№ 11944/05 від 12.05.2011 року).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
На даний час рішення не виконано Головним управління ДПС у Донецькій області, звіт про його виконання не надано/не прийнято судом.
При цьому, рішення суду не виконується більше трьох років, оскільки рішення набрало законної сили 18 січня 2021 року, ухвалою суду від 28 липня 2021 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення, який в подальшому неодноразово продовжувався ухвалами суду від 17 січня 2022 року, від 22 листопада 2022 року, від 10 лютого 2023 року, від 01 травня 2023 року, від 18 липня 2023 року та від 04 жовтня 2023 року.
Судом першої інстанції надавалась можливість відповідачу виконати рішення суду шляхом неодноразового (7 разів) продовження строку для виконання рішення суду.
При цьому, Головним управління Державної податкової служби України в Донецькій області не надано суду доказів та пояснень з приводу неможливості виконати рішення суду в частині відновлення в інтегрованій картці платника податку на додану вартість товариства суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 10285014,60 грн.
З огляду на викладене, враховуючи не виконання Головним управлінням Державної податкової служби України в Донецькій області судового рішення, яке набрало законної сили, протягом трьох років, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення штрафу на керівника управління
Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тривалу бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України в Донецькій області із виконання судового рішення, суд дійшов висновку про необхідність накладення штрафу у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн. (2684,00 грн. х 20), оскільки на переконання суду такий розмір буде достатнім для відповідача та спонукає його виконати рішення суду, яке не виконується протягом 3 років.
Таким чином, колегія суддів вважає необхідним задовольнити заяву про накладення штрафу частково, з урахуванням тривалості неподання звіту суб'єктом владних повноважень та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 штраф за невиконання рішення суду у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
З урахуванням вимог ч.3 ст.382 КАС України колегія суддів зазначає, що половина суми штрафу (26 840 грн. 00 коп.) підлягає стягненню з начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» .
Інша половина суми штрафу (26 840 грн. 00 коп.) підлягає стягненню з начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 до Державного бюджету України.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 310, 317, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська сіль» - задовольнити частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі № 200/7426/20-а - скасувати.
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська сіль” про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень відповідального за виконання рішення суду, штрафу - задовольнити частково.
Накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління ДПС у Донецькій області Гринцова Олександра Васильовича штраф за невиконання рішення суду у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 26 лютого 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
Е.Г.Казначеєв