26 лютого 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 753/3265/23
номер провадження 22-ц/824/2029/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року /суддя Колесник О.М./
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні батьком, встановлення порядку участі у вихованні дитини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 у якому просив суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_4 та встановити графік побачень з донькою. Просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у такому порядку:
- побачення з дитиною в понеділок та четвер кожного тижня без участі матері дитини та/або інших осіб поза місцем проживання дитини у період часу з 14-00 години до 20-00 години, з можливістю відвідування дитиною місць його проживання;
- побачення у суботу кожного тижня без участі матері дитини та/або інших осіб поза місцем проживання дитини у період часу з 10-00 години до 20-00 години, з можливістю відвідування дитиною місць його проживання;
- спільний відпочинок батька з дитиною без присутності матері щорічно 21 день поспіль за попередньою домовленістю з відповідачем;
- спільний відпочинок батька з дитиною без присутності матері у святкові дні за попередньою домовленістю з відповідачем.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року позов задоволено частково. Зобов'язати ОСОБА_2 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні його малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити графік побачень та спілкування ОСОБА_1 зі своєю малолітньою дитиною: донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня вступу рішення в законну силу:
1) кожного понеділка та кожного четверга кожного тижня кожного місяця з 15-00 годин до 20-00 годин в присутності матері дитини ОСОБА_2 протягом трьох місяців, починаючи з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за межами місця проживання дитини; після минування трьох місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - без присутності матері ОСОБА_2 ;
2) кожні другу та четверту суботу кожного тижня кожного місяця з 10-00 годин до 20-00 годин в присутності матері дитини ОСОБА_2 протягом трьох місяців, починаючи з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за межами місця проживання дитини; після минування трьох місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - без присутності матері ОСОБА_2 ;
3) спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно протягом 21 дня безперервно з 1 по 21 липня щороку без присутності матері ОСОБА_2 за межами місця проживання дитини.
4) спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щорічно у святкові дні без присутності матері ОСОБА_2 , але за попередньою домовленістю з нею за межами місця проживання дитини.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_1 забезпечити та дотримуватись режиму харчування, розвитку та відпочинку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов відносно матері дитини ОСОБА_2 ..
Зобов'язати ОСОБА_2 не допускати протиправних дій щодо перешкод у побаченні батька з дитиною та негативних розмов відносно батька дитини ОСОБА_1 /а.с. 123-127/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що позивач у добровільному порядку відмовився надавати матеріальну допомогу своїй дочці та її матері. Крім того, відсутні документально підтверджені докази, що скаржник протягом часу з фактичного припинених шлюбних відносин з позивачем, приблизно з жовтня 2021 року, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Позивач не надав доказів, щодо звернення в орган опіки та піклування з приводу отримання висновку про визначення його участі у вихованні та спілкуванні з донькою. Вказував, що у березні 2022 року у зв'язку зі збройною агресією РФ та проведенням бойових дій у безпосередній близькості до місця проживання скаржника з дитиною вона виїхала за межі України спочатку до країн Європейського Союзу, а потім до Республіки Туреччина де станом на даний час і проживає, дитині створені комфортні та сприятливі умови для проживання. Наголошував, що судом першої інстанції не враховано висновку органів опіки щодо графіку. Вказував орієнтовний розмір судових витрат у 12000 грн.
ОСОБА_1 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням. Суд правомірно, оцінивши всі матеріали справи, прийшов до висновку, що батько дитини, який проживає окремо від дитини, має обов'язкове право, бачитись зі своєю дитиною, має рівні права з матір'ю на спілкування, виховання та утримання своєї дитини і захисту її інтересів. Щодо правової допомоги, оціненої у 12000 грн, вказував, що представником відповідача взагалі не надано копії договору з розрахунком вартості.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, Служба у справах дітей просила проводити розгляд за їх відсутності, у матеріалах наявний відзив відповідачки, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який з'явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення частковому скасуванню з урахуванням фактичного перебування дитини за кордоном України, на підставі наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_4 .
Судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів на утримання доньки ОСОБА_4 .
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 6 ст. 7 СК України, про те, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
За нормою ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1995 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
За приписами до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За ч. ч. 1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.
Згідно положень ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини
У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
За змістом ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
В преамбулі Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХН від 27.02.91 зазначено, що держави-учасниці Конвенції визнають, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Суд першої інстанції вірно звертав увагу на те, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із дитиною.
Водночас, суд першої інстанції вважав, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними буде повністю відповідати інтересам дитини.
Зі змісту висновку органу опіки та піклування вбачається, що Службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації проводилось обстеження житлово-побутових умов проживання позивача, за результатами якого встановлено, що в його помешканні створені належні умови для перебування, виховання та розвитку дитини.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд першої інстанції наголошував на обов'язковому праві батька, який проживає окремо від дитини, бачитись зі своєю дитиною, рівності прав матері та батька щодо спілкування, виховання та утримання своєї дитини, стану здоров'я дитини і захисту її інтересів та дійшов висновку про встановлення графіку побачень та спілкування ОСОБА_1 зі своєю донькою ОСОБА_4 : - кожного понеділка та кожного четверга кожного тижня кожного місяця з 15-00 годин до 20-00 годин в присутності матері дитини протягом трьох місяців, починаючи з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за межами місця проживання дитини; після минування трьох місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - без присутності матері; кожні другу та четверту суботу кожного тижня кожного місяця з 10-00 годин до 20-00 годин в присутності матері дитини протягом трьох місяців, починаючи з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за межами місця проживання дитини; після минування трьох місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - без присутності матері; спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно протягом 21 дня без перервно з 1 по 21 липня щороку без присутності матері ОСОБА_2 за межами місця проживання дитини. Спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно у святкові дні без присутності матері, але за попередньою домовленістю з нею за межами місця проживання дитини, що буде повністю відповідати правам та інтересам малолітньої дитини, яка має повне право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Таким чином, суд вважає необхідно позов задовольнити частково.
Однак з таким висновком суду у повній мірі погодитись не можна з наступних підстав.
Так, відповідно до висновку Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 22.08.2023 р. №101-7120/05, як органу опіки та піклування, що також підтверджується сторонами, мати дитини ОСОБА_2 разом з дитиною проживають у Республіці Туреччина у зв'язку з військовою агресією РФ.
Вивчивши матеріали справи та враховуючи рекомендації комісії (протокол від 27.07.2023 № 14), з метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважала за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити спосіб та порядок спілкування з нею за наступним графіком: під час перебування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 за межами України: щовівторка та щочетверга з 19:00 год до 20:00 год та щонеділі в період з 12:00 год до 18:00 год спілкування засобами мобільного, поштового, електронного зв'язку, в т.ч. із застосуванням мобільних та інших застосунків; після повернення ОСОБА_2 з ОСОБА_4 в Україну: кожна друга, четверта субота місяця з 14:00 год до 20:00 год; щорічне оздоровлення за домовленістю між батьками. /а.с.100/
Зазначений висновок органу опіки судом першої інстанції повністю проігноровано.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 6 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Згідно з частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Висновок органу опіки та піклування не може мати переваги над іншими доказами і він має оцінюватись в сукупності з іншими доказами.
Такої оцінки судом першої інстанції не надано.
Також повністю проігноровано той факт, що мати з дитиною знаходяться за кордоном України, що повністю унеможливлює виконання рішення суду.
В Україні введено воєнний стан. Вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення її безпеки і права на життя.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначав, що він не заперечує проти виконання рішення суду після повернення дитини в Україну, водночас вказував, що хоче виконання рішення у спосіб, як вказано у висновку органу опіки - спілкування засобами мобільного, поштового, електронного зв'язку, в т.ч. із застосуванням мобільних та інших застосунків.
Водночас, позов подано без врахування проживання дитини за кордоном України, позовні вимоги позивач не змінював, не заявляв про спілкування засобами мобільного, поштового, електронного зв'язку, в т.ч. із застосуванням мобільних та інших застосунків, отже, апеляційний суд дійшов висновків, що з графіком, заявленим батьком, за відсутності належних заперечень саме щодо графіку з боку матері, погоджується, але після повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Україну, як вказано у висновку органу опіки.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції за клопотанням апелянта відстрочив сплату судового збору, яка за наслідками розгляду справи підлягає стягненню з ОСОБА_2 у розмірі 1610, 40 грн на користь держави, оскільки фактично у вимогах апеляційної скарги відмовлено, судом апеляційної інстанції змінено рішення з урахуванням дійсних обставин в яких знаходяться сторони.
Керуючись ст.ст. 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року - змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином:
«Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово зареєстровану в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні його малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити графік побачень та спілкування ОСОБА_1 зі своєю малолітньою дитиною: донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з дня вступу рішення в законну силу:
1) кожного понеділка та кожного четверга кожного тижня кожного місяця з 15-00 годин до 20-00 годин в присутності матері дитини ОСОБА_2 протягом трьох місяців, починаючи з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за межами місця проживання дитини; після минування трьох місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - без присутності матері ОСОБА_2 , після повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Україну;
2) кожні другу та четверту суботу кожного тижня кожного місяця з 10-00 годин до 20-00 годин в присутності матері дитини ОСОБА_2 протягом трьох місяців, починаючи з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за межами місця проживання дитини; після минування трьох місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - без присутності матері ОСОБА_2 , після повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Україну;
3) спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно протягом 21 дня безперервно з 1 по 21 липня щороку без присутності матері ОСОБА_2 за межами місця проживання дитини, після повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Україну;
4) спільний відпочинок ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно у святкові дні без присутності матері ОСОБА_2 , але за попередньою домовленістю з нею за межами місця проживання дитини, після повернення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в Україну;
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_1 забезпечити та дотримуватись режиму харчування, розвитку та відпочинку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов відносно матері дитини ОСОБА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_2 не допускати протиправних дій щодо перешкод у побаченні батька з дитиною та негативних розмов відносно батька дитини ОСОБА_1 .»
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1 / 1610, 40 грн на користь держави.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: