Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14996/21
Провадження № 1-кп/758/20/24
28.02.2024 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021105070001451 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків Миколаївської обл., громадянина України, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 20.05.2014 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;
- 13.01.2015 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- 03.03.2015 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 7 місяців;
- 09.07.2019 вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців, звільнений 21.01.2021 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 9 місяців 3 дні,
- 16.12.2021 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
04.08.2021, приблизно о 06 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у останнього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 04.08.2021, приблизно о 06 год. 25 хв., перебуваючи у парку відпочинку «Виноградар», що за адресою: м. Київ, вул. Косенка, 110, підійшов до торгової палатки, біля якої знаходився зонт «Хрещатик», що належить ОСОБА_6 . Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 відсунув бетонні плити, якими був закріплений зонт «Хрещатик», вартістю 6 000 гривень, що належить ОСОБА_6 , та забрав його. У подальшому ОСОБА_4 разом із викраденим майном з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6 000 гривень 00 копійок.
Крім цього, 10.08.2021, приблизно о 04 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у останнього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 10.08.2021, приблизно о 04 год. 20 хв., перебуваючи у парку відпочинку «Виноградар», що за адресою: м. Київ, вул. Косенка, 110, підійшов до торгової палатки, біля якої знаходився зонт «Хрещатик», що належить ОСОБА_6 . Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 відкрутив кріплення, якими був закріплений зонт «Хрещатик», вартістю 6 000 гривень, що належить ОСОБА_6 , та забрав його. У подальшому ОСОБА_4 разом із викраденим майном пішов у бік лісу «Виноградар», тим самим з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6 000 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду пояснив, що не заперечує встановлених обставин. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Від потерпілої ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, де зазначила, що цивільний позов не подаватиме.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), повторно.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю.
При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше судимий, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, не працює, неодружений, характеризується посередньо.
Пом'якшує покарання обвинуваченого щире каяття та наявність на утриманні неповнолітньої доньки.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, зважаючи на наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, ст. 75 КК України не вбачається.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за вчинення якого ОСОБА_4 засуджено вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання у вигляді трьох років 5 місяців позбавлення волі.
Строк покарання відраховувати з 28 лютого 2024 року.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року, починаючи з 29 вересня 2021 року по 27 лютого 2024 року.
Речовий доказ - зонт, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_1