Справа № 758/14602/23
Категорія 44
(ЗАОЧНЕ)
21 лютого 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бута Дмитра Леонідовича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої унаслідок кримінального правопорушення,
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бута Д.Л. звернулося до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у травні 2023 року відповідач ОСОБА_2 перебуваючи на своєму робочому місці на станції технічного обслуговування отримав від позивача ОСОБА_1 40 тисяч грн для ремонту належного останньому автомобіля марки «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 , а саме для придбання автозапчастин для здійснення ремонтних робіт.
Отримавши вказані грошові кошти, відповідач не мав наміру придбавати автозапчастини, а умисно ввівши в оману позивача заволодів вказаними грошовими коштами та розпорядився ними на власний розсуд. Автозапчастини не придбав та ремонт автомобіля не здійснив, чим вчинив злочин за ознаками ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
У зв'язку з діями відповідача відкрито кримінальне провадження № 1202310507000104, а за результатами досудового розслідування відносно відповідача складено обвинувальний акт.
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 02.10.2023 у кримінальній справі № 758/11525/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 тисячі грн.
Внаслідок кримінального правопорушення відповідач заподіяв позивачу ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 40 тисяч грн та моральну шкоду в розмірі 20 тисяч грн, всього - 60 тисяч грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, адвокат Бут Д.Л. подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Згідно ч. 1 ст .4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В силу ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
У свою чергу, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
На підставі вироку Подільського районного суду м. Києва від 02.10.2023 року встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 спричинено ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 40 тисяч грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту вироку вбачається, що при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 цивільний позов не заявлявся.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, враховуючи визначений ч. 6 ст. 82 ЦПК України принцип обов'язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача, позивач у силу того, що цивільний позов у рамках вказаного вище кримінального провадження не заявлявся, обґрунтовано звернувся до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 , і саме він має нести відповідальність за завдану позивачу майнову та моральну шкоду.
Отже, вироком суду встановлено, що, внаслідок злочинних дій відповідача, позивачу заподіяно матеріальну шкоду і ця обставина є обов'язковою для суду при розгляді цієї справи.
Встановленим судом обставинам, відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В силу з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Судом встановлено, що протягом усього цього часу належний позивачеві автомобіль знаходився на станції технічного обслуговування та у зв'язку з необхідністю його ремонту не міг експлуатуватись позивачем. Але подібна тривала неможливість експлуатації свого автомобіля виникла саме внаслідок злочинних дій відповідача. Крім того, оскільки відповідач (засуджений) присвоїв отримані від позивача для закупівлі запчастин грошові кошти, то позивач змушений був повторно сплачувати таку саме грошову суму аби все ж таки придбати необхідні запчастини та відремонтувати автомобіль. Тобто поніс додаткові матеріальні витрати. Усвідомлення того, що над позивачем вчинено шахрайство, внаслідок чого він тривалий час не мав можливості експлуатувати власний автомобіль; необхідність нести додаткові витрати на закупівлю автозапчастин - усе це негативно вплинуло на психологічний стан позивача та суттєво порушило його звичний ритм життя та матеріальну стабільність його та його близьких.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховний суд України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4(з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоду в сумі 40 000 грн та моральну шкоду в сумі 20 000 грн, завдану внаслідок кримінального правопорушення, а всього 60 тисяч гривень.
На підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 2147,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бута Дмитра Леонідовича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої унаслідок кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 (сорок) тисяч гривень 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 20 (двадцять) тисяч гривень 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, спричинених позивачу внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а всього стягнути 60 (шістдесят) тисяч гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ