Справа № 357/3075/24
1-кп/357/599/24
28.02.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030000402, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, заміжньої, утриманців не має, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 , захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 ,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє то теперішнього часу.
Проте, 05.01.2024 о 18:45 год. ОСОБА_3 , зайшла в приміщенні магазину «Сільпо», що розташований за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні 2-А, що належить ТОВ «Сільпо-ФУД» та, перебуваючи у вказаному магазині, у останньої виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, з полиць вказаного магазину викрала: сир Новгород-Сіверський Сметанковий 50% вагою 0,414 кг вартістю 168 гривень 78 копійок, сир Комо Кантрі, вагою 0,326 кг вартістю 123 гривні 01 копійок, соус Верес Кисло-солодкий з куркою до гарнірів, в кількості 1 штука вартістю 97 гривень 08 копійок, куряче філе, вагою 1,338 кг вартістю 222 гривні 64 копійки, ковбасу Алан Престиж сиров'ялену в/г, в кількості 1 шт. вартістю 289 гривень 00 копійок, свинячий стейк битка без кістки, вагою 1,072 кг вартістю 252 гривні 88 копійок, свинячий стейк/биток з кісткою вагою 1,402 кг вартістю 291 гривня 90 копійок, поклавши їх до своєї сумки сірого кольору, яку мала при собі.
Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила майнової шкоди ТОВ «Сільпо ФУД» на загальну суму 1445 гривень 29 копійок.
Крім цього, 18.01.2024 о 17:00 год ОСОБА_3 , зайшла в приміщення магазину «Сільпо», що розташований за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні 2-А, що належить ТОВ «Сільпо-ФУД» та, перебуваючи у вказаному магазині, у останньої виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від сточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, повторно, шляхом вільного доступу, з полиць вказаного магазину викрала: шампунь «Gliss Кur» Екстримальне відновлення, в кількості 1 шт. вартістю 136 гривень 30 копійок, сир «Auricchio» Парміджано Реджано 24 міс 50% DOP, вагою 0,450 кілограм вартістю 472 гривень 05 копійок, гель для обличчя «Byphasse» для глиб очищ, в кількості 1 шт. вартістю 227 копійок 33 копійки, свічки Bolsius» агарове дерево у склі в кількості 2 шт. вартістю 386 гривень 66 копійок, олію оливкову «Bonamini Longazeria EV» в кількості 1 шт вартістю 764 гривні 00 копійок, імбир, вагою 0,326 кг вартістю 81 гривня 27 копійок, гель для душу «Fa Men Sport Energy Boost», в кількості 1 шт. вартістю 121 гривня 33 копійки, корм для котів «Gourment Gold» соус де-люкс яловичина, в кількості 9 шт. загальною вартістю 217 гривень 44 копійки, свинячу вирізку охолоджену, вагою 1,214 кг вартістю 313 гривень 21 копійка, поклавши їх до своєї сумки сірого кольору, яку мала при собі.
Після цього ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила майнової шкоди ТОВ «Сільпо ФУД» на загальну суму 2719 гривень 59 копійок.
Обвинувальний акт надійшов до суду із угодою про визнання винуватості від 23.02.2024, укладеною сторонами кримінального провадження, а саме прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України. Обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести обвинувачена ОСОБА_3 за вчинені кримінальні правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України сторони угоди погоджуються на звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому прокурор вказав на те, що при укладанні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнала повністю, щиро розкаялася, просила суд затвердити укладену між нею та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену в ній міру покарання. Також зазначила, що розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Представник потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили. В судовому засіданні прокурором надано заяву від представника потерпілого відповідно до якої він просить проводити розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої, її захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченої повне розуміння нею своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладена угода відповідає вимогам ст. 474 ч.7 КПК України, при її укладенні враховано вимоги ст. 470 КПК України. За своїм змістом укладена угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має всі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Обвинуваченій ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст. 394, ст. 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, положення ч.4 ст.474 КПК України, зокрема, те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачена ОСОБА_3 погоджується з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченої за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану за епізодом від 05.01.2024 та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в мовах воєнного стану за епізодами від 18.01.2024.
Відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, тому згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремої особи.
Предствником потерпілого ОСОБА_6 23.02.2024 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Згідно зі ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
При укладені угоди сторонами угоди враховано обставину, яка пом'якшує покарання, передбачену ст. 66 КК України: щире каяття винної. Обставини, що обтяжують покарання винної не встановлено.
Також враховано дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, є пенсіонеркою, має постійне місце реєстрації та місце проживання, утриманців не має на медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує.
Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв'язання проблем запобігання злочинності.
Суд враховуючи зазначені вище декілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, з урахуванням особи винної, враховуючи ступінь тяжкості вчинених особою діянь, беззаперечне визнання свої винуватості, що істотно знижує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень вважає, що виключно призначення покарання визначеного угодою про визнання винуватості беззаперечно відповідає інтересам суспільства та цілком обґрунтовує необхідність застосування до обвинуваченої положень ст. 75 КК України.
Відповідно до ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У такому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченою) вид та міра покарання за вчиненя ОСОБА_3 кримінального правопорушення є такими, що, згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченої та є достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Долю речових доказів та документів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23.02.2024, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов'язки: з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Документи, а саме: відеофайли, що містяться на п'яти оптичних DVD-R дисках, після набрання вироком законної сили - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, які знаходяться у прокурора.
Речові докази: пальто жіноче сіро-білого кольору (в клітинку) із написами на бірках: «CINQUE», «FABRIC MADE IN ITALY», та шапку зимню жіночу темно-сірого кольору і з написами «Angel», «ангора - 50%, нейлон - 50%», шапку жіночу зимню (в'язану), рожево-бежевого кольору без будь яких бирок та куртку жіночу, осінню темно-сірого кольору (синього) із білими вставками та написами «CECIL.// OUTERWEAR», та написом на бирці всередині «CECIL est. 1989 OUTERWEAR», розміру «8», які згідно розписок від 07.02.2024 передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили - залишити в розпорядженні останньої.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати у справі відсутні.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_7